9. Культ Ареса (кн. IV, розд. 62)

Іван Франко

62. Таким способом і такі звірі жертвують вони всім богам, лиш Аресові інакше. В кождій околиці на торговиці у них приготоване для Ареса ось яке святилище: накладено цілу гору в’язанок хворосту, більше-менше три стадії в довжину і три в ширину, а заввишки менше. Нагорі зроблена рівна чотирикутна площа; з трьох сторін боки стрімкі, а з одної бік похилий угору. Кождого року вони довозять до тої купи 150 возів хворосту, бо під впливом непогоди купа все вменшується. На тім горбі в кождій околиці стоїть застромлений старезний залізний меч, і се свята подобизна Ареса. Сьому мечеві вони щороку приносять жертви коней і іншу скотину і жертвують йому далеко більше, як усім іншим богам. А з усіх ворогів, яких дістануть у неволю, жертвують кожного сотного чоловіка, не так як скот, але інакше. Вони кроплять йому голову вином, а потім ріжуть чоловіка над бочкою; сю бочку виносять на хворостяну могилу і виливають кров на меч. Винісши бочку на гору, вони біля могили відрізують кождому зарізаному чоловікові праве рам’я з рукою і кидають у повітря. Тоді, сповнивши решту святочних обрядів, розходяться; кожде рам’я лишається там, де впало, а трупи окремо.

[У пр. Гр[ушевського] сей уступ передано ось як: «Одинокою святощею у скіфів був старий залізний меч, виставлений на стосах пруття – символ бога війни. Така святощ була в кождім окрузі, і, правлячи жертви, виливали на сей меч кров жертвенно! худоби й людей; з сотні взятих на війні в неволю жертвували одного, виливали його кров на той святий меч, а тіло розрубували й розкидали навколо» (ст. 87)]

Примітки

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1986 р., т. 47, с. 467 – 468.