Переднє слово

Іван Франко

Побутові скіфів на території теперішньої України присвятив проф. М. Грушевський першого тому своєї просторої «Історії України-Русі». Сей уступ, написаний зі значним науковим апаратом, містить огляд скіфських племен, рішення питання про національність скіфів і образ їх побуту, релігії та державного устрою. Головним джерелом для сього уступу історії являється Геродот; пізніші письменники в порівнянні з ним дають дуже мало звичайно принагідних звісток.

Невважаючи на весь науковий апарат, який приложив проф. Грушевський до прослідження скіфського епізоду в історії нашої території, треба сказати, що на такім скупім місці, яке присвячено скіфам у його викладі, він нездужав докладно передати і критично обробити все те, що подає про скіфів Геродот. На се треба було далеко більше місця і спеціального досліду, а се, очевидно, могло й не лежати в плані його курсу. Роздивившися в тих звістках, які подає Геродот про скіфів у своїм будь-що-будь неоціненнім творі, я дійшов до переконання, що подання тих, звісток у перекладі на нашу мову може зацікавити навіть ширшу публіку, а фаховим історикам, які в своїх компендіях опираються головно на новіших працях спеціалістів, а рідко коли заглядають до старих джерел, можуть подати більше наукового матеріалу і насунути більше критичних уваг, ніж се може вчинити не особливо докладний і далеко не наглядний виклад проф. Гр[ушевського].

Подаю дотичні уступи Геродотового оповідання в перекладі з німецького перекладу бібліотеки Реклама [N. 2201 – 2203. Die Geschichten des Herodotos übersetzt von Friedrich Lange, neu herausgegeben von Dr. Otto Güthling. Erster Teil. Leipzig, без означення року друку], порівнюючи в важніших місцях німецький переклад із грецьким текстом тайбнерівського видання [Herodotos für den Schulgebrauch erklärt von Dr. K. Abicht. Zweiter Band. Buch III. und IV. Leipzig, 1862]. Користуючися сим останнім виданням, я подаю декуди в нотках під текстом пояснення, особливо географічних назв, а надто подаю в увагах ті місця з викладу проф. Грушевського, де він неповно або недокладно використав Геродота.

Примітки

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1986 р., т. 47, с. 455 – 456.