7. Ріки Скіфії (кн. IV, розд. 47 – 58)

Іван Франко

47. Се їх винахід; але їх край дуже відповідний до того, і їх ріки помічні їм у тім. Бо їх край – велика рівнина і дуже багата травою, добре наводнена і перерізана ріками, яких не о много менше, як каналів у Єгипті. Назву лише найзначніші між ними, доступні для плавби кораблів від моря. Поперед усього Істер (Дунай) з п’ятьма устями, далі Тірас (Дністер) і Гіпаніс (Буг) і Борисфен (Дніпро), і Пантікап, і Гипакир, і Геррос, і Танаїс (Дон). А їх біг ось який:

48. Істер – се найбільша ріка, про яку знаємо, і однаково велика літом і зимою. Се перша ріка на захід у скіфському краю і найбільша тому, бо в неї вливаються також інші ріки, що роблять її такою великою. Поперед усього через скіфські краї йде п’ять рік: одна, яку скіфи називають Пората [Теперішній Прут], а греки – Пирет; потім Тіарант, і Арар, i Напаріс, і Ордесс. Перша з тих рік велика i пливе зі сходу та зливає свої води з Істром; друга, Тіарант, далі на захід, трохи менша; Арар, і Напаріс, і Ордесс пливуть між тими обома і впадають до Істра.

Отсі самородні ріки скіфські доповняють Істер, а з краю агатирсів пливе ріка Маріс [Тепер Марош у Семигороді] і впадає до Істра.

49. А з гір Гемоса (Балкана) збігають три інші великі ріки на північ і впадають також до Істра: Атлас, і Аврас, і Тібізіс. Але також через Тракію і через тракійський народ кробизів пливуть ріки Атріс, Ноес і Артанес і впадають до Істра. Також від пайонійців із гір Родопи виходить ріка Скіос [Тепер Іскер], переходить через Гемос і впадає до Істра. А від іллірійців випливає ріка Ангр, збігає на рівнину Трібаллії і впадає до Бронга [Ангр і Бронг – правдоподібно, тепер сербська Морава, в яку спливаються дві ріки], а Бронг – до Істра. І так Істер приймає їх обі, вони дуже великі. Також із краю омбриків виходить ріка Карпіс і ще інша ріка Альпіс, пливуть на північ і впадають також до нього. А Істер пливе поперед цілої Європи, починаючи від кельтів, найдальшого народу Європи на захід, сусіднього з кинетами. Отак він пливе через цілу Європу і доходить нарешті до межі скіфського краю [Пропускаю розділ 50, у якім автор не зовсім раціонально доказує, чому Істер однаково великий зимою й літом].

51. Істер – се, отже, перша ріка в скіфському краю. За ним іде Тірас. Сей пливе з півночі і випливає з великого озера, що творить границю між краєм скіфів і неврів. При його усті живуть греки, що зовуться тіритами [Існування великих багон над горішнім бігом Дністра насуває можливість, що в часах Геродота ті багна справді ще були озером].

52. Третя ріка Гіпаніс випливає в Скіфію також із великого озера, над яким пасуться дикі білі коні, і се озеро зовсім справедливо називають матір’ю Гіпаніса; з нього, отже, випливає Гіпаніс. Сама ріка коротка; на продовженні п’яти днів дороги вона солодка, але потім, чотири дні дороги від моря, страшенно гірка, бо в неї вливається вода з гіркого джерела, така гірка, що, хоча джерело зовсім не велике, псує всю ріку, хоч дуже велику. Се джерело лежить на границі краю скіфів-рільників і алазонів, а назва джерела, так само як і околиці, в якій воно випливає, звучить по-скіфійськи Ексампай, по-грецьки – святі дороги.

В краю алазонів Тірас і Гіпаніс зближаються один до одного, а потім один загинає в той бік, а другий у сей бік, і віддаляються від себе.

53. Четверта ріка, Борисфен, – се найбільша між тими ріками після Істра, і, на мою думку, най плодовитіша не тільки між усіми скіфськими, але також між усіми іншими ріками, крім Нілу в Єгипті; бо ж ані одна інша ріка не видержить порівняння з ними. А найплодовитішим являється Борисфен тому, бо має найкращі для худоби, найкорисніші пасовиська і, безперечно, також найбільше і найліпших риб; його вода дуже солодка й чиста, коли в інших ріках вона мутна. На його берегах росте найкраще збіжжя, а де не сіють збіжжя, – дуже висока трава. При його усті виростає сама собою величезна кількість солі, а солона вода достарчає великих безкостих риб (осетрів), які насолюють і називають антикеями, і інших, подиву гідних, продуктів. Його біг відомий аж до краю Герроса, 40 днів плавби в напрямі на північ.

[У примітках] Гр[ушевського] і в німецькім перекладі стоїть цифра 14, коли натомість у грецькім тексті виразно читаємо теаоерахоита. Се дало пр. Гр[ушевсько]му привід до зовсім хибного розуміння Геродотової географії Подніпров’я. На його думку, відомості Геродота про біг Дніпра не доходили вище порогів ані навіть до порогів (про Дніпрові пороги у Геродота нема згадки), а тому й ріку Геррос він кладе нижче Порогів. Приймаючи цифру 40 днів дороги горі Дніпром, причім подорожні від Дніпрового устя йшли степом сухою дорогою навпростець на північ, минаючи пороги, вони могли за 40 день дійти до устя Десни, і се була би та крайня границя, до якої сягають відомості Геродота. В такім разі Геррос треба ідентифікувати з Десною, а сам погляд на мапу басейну Десни показує, що його горішна часть із допливом Сулою притикає до басейну Дону, з чого у слабо поінформованих греків могло виробитися поняття, що Геррос випливає з Дніпра і впадає до одного допливу Дону. – I. Ф]

Через які народи він пливе в своїм горішнім бігу, не може сказати ніхто. Правдоподібно одначе, що він пливе через пустиню аж до краю скіфів-рільників. Бо ті скіфи живуть на його берегах на просторі десяти днів плавби. Про сю одну ріку, так само як і про Ніл, не можу сказати нічого, з якого джерела вона випливає, і думаю, що сього не знає ніхто з греків. Борисфен, одначе, допливши недалеко моря, лучиться з Гіпанісом і вливається з ним разом у одно болотисте гирло. Ріг поміж обома тими ріками називається Рогом Гіпполея, і на ньому стоїть храм богині Матери; біля того храму над Гіпанісом живуть греки-борисфеніти. Стільки про ті ріки.

54. За ними є ще п’ята ріка, звана Пантікап. Вона йде також із півночі, з озера, а між нею й Борисфеном живуть скіфи-рільники. Вона впливає до краю Гілеї (Лісової землі), а пропливши її, лучиться з Борисфеном.

55. Шоста ріка Гипакиріс випливає з озера, перепливає через край кочових скіфів і впливає до моря біля міста Каркиніта [Теперішній Перекоп], обходячи з правого боку край Гілею й околицю, що називається Бігом Ахілла.

56. Сьома ріка Геррос відділяється від Борисфена в тім місці, до якого відомий Борисфен; в тій околиці він, Геррос, відділяється від нього і пливе до моря, творячи границю між краєм кочових скіфів і краєм королівських скіфів, впливає до Гипакира.

57. Восьма ріка нарешті Танаїс, пливе з далекої півночі і випливає з великого озера, а вливається ще в більше озеро, зване Меотідою, яке творить границю між королівськими скіфами й савроматами. До сього Танаїса впливає ще інша ріка, що зветься Гиргіс [М[а]б[уть], тепер Донець].

58. Отсе найвизначніші ріки скіфського краю. А трава, що росте для скоту в скіфському краю, найсоковитіша з усіх трав, скільки їх знаємо; а що се так, можна пізнати з м’яса того скоту.

Примітки

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1986 р., т. 47, с. 463 – 466.