Чума

Іван Франко

Примітки

Вперше надруковано польською мовою в журн. «Przegląd społeczny», 1887, т. 3, № 2, с. 162 – 172; № 3, с. 251 – 264, під назвою «Dżuma».

У перекладі російською мовою оповідання з’явилося в журн. «Киевская старина», 1889, т. 25, кн. 5-6, с. 400 – 437, за підписом Мирон, без зазначення, кому належить переклад.

Українською мовою надруковане в журн. «Зоря», 1889, № 13-14, с. 209 – 213; № 15-16, с. 236 – 243; № 17, с. 277 – 276.

Ввійшло до антології «Вік», К., т. 2, 1902, с. 548 – 584, в автоперекладі до збірки оповідань І. Франка «Місія. Чума. Казки і сатири», с. 45 – 88.

У листі від 28 жовтня 1901 р. І. Франко пише: «Цікаво б знати, звідки видавець «Віку» бере текст «Чуми?» Коли з «Зорі», 1889 р., то звертаю його увагу, що се текст не мій, а Василя Щурата: се його переклад із «Киевской стар[ины]». Коди треба, я готов прислати свій (досі не виданий текст)…» (ф. 3, № 38).

Насправді, переклад оповідання І. Франка зробив не В. Щурат, а викладач гімназії П. Скобельський (1849 – 1912).

«Це я знаю, – писав згодом В. Щурат, – бо закінчення перекладу […] довелось писати під диктант проф. Скобельського мені – тодішньому гімназійному учневі. Він перекладав з російської мови, на якій тоді ж появилась була «Чума» в «Киевской старине». Приписування перекладу мені в бібліографії […] безпідставне. Раніше приписував мені його сам Франко на основі вістки, що я під диктант редактора списував переклад «Чуми» (Журн. «Література і мистецтво», 1941, № 5, с. 44).

Оповідання «Чума» складало другу частину трилогії «Чорна хмара» (перша частина – оповідання «Місія»).

Подається за збіркою «Місія. Чума. Казки і сатири». У нашому е-перевиданні розділам повісті дано назви (у Франка вони мали тільки римську нумерацію).

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1978 р., т. 16, с. 300 – 334.