28.10.1901 р. До С. О. Єфремова
| Львів | 28/Х 901 |
Вельмишановний добродію!
Не писав Вам, бо згоджуюсь вповні на все, чого бажаєте, а власне на заступлення незрозумілих Вам галицизмів словами, зрозумілими для укр[аїнської] громади. Ось і зараз посилаю Вам цидулку з поясненнями того, що Ви повиписували. Цікаво б знати, відки видавець «Віку» бере текст «Чуми»? Коли з «Зорі» 1889 р., то звертаю його увагу, що се текст не мій, а Василя Щурата: се його переклад із «Киевской стар[ины]». Коли треба, я готов прислати свій (досі не виданий текст), бо щуратський аж кишить москалізмами.
А щодо статті, якої Ви дожидаєте, то упереджаю Вас, що великих надій Ви на неї не повинні покладати. Я в житті сам такий непорадний і непрактичний чоловік, що совісно мені радити іншим таке, чого б сам не міг зробити.
Здоровлю Вас щиро
Ів. Франко.
Примітки
Вперше надруковано: Література. Збірник перший, с. 165 – 166.
Подається за автографом (ІЛ, ф. 3, № 1620).
…незрозумілих вам галицизмів… – У мові творів І. Франка, як і інших західноукраїнських письменників, наявні окремі слова, запозичені з польської та німецької мов, діалектизми, незрозумілі для читачів-українців з Наддніпрянщини.
У т. II антології «Вік» (Київ, 1902) вміщено чотири оповідання І. Франка, в тому числі й «Чуму» із словничком малозрозумілих слів, зробленим І. Франком. Про них і йдеться в даному листі.
…посилаю Вам цидулку з поясненнями… – Виявити ці замітки І. Франка не вдалося. Про те, що І. Франко надіслав ці пояснення, засвідчує один із видавців «Віку» М. Оппоков у листі від 14 жовтня 1901 (ф. 3, № 1620, с. 311).
…відки видавець«Віку» бере текст «Чуми»? – М. Оппоков, один з видавців «Віку», у листі від 1 листопада 1901 р. сповістив І. Франка, що «Чума» до названого збірника
«дійсне взята з «Зорі», дійсне «щурацький» переклад […] Багато доведеться виправляти, але треба. А взяти просто копію з Вашого тексту не можна, бо «Вік» вже по цензурі, і, хтівши, треба наново посилати, а «Вік» вже готовий до друку…»(ф. 3, № 1620, с. 311).
Видавці «Віку», зокрема М. Оппоков, просили І. Франка надіслати авторський переклад твору, що спочатку був надрукований польською мовою у журналі «Przegląd Społeczny» (1887, № 2 – 3). В. Г. Щурат до перекладу прямого стосунку не мав. Переклад належить викладачеві гімназії Петрові Скобельському (1849 – 1912):
«Це я знаю, – писав згодом В. Щурат, – бо закінчення перекладу […] довелось писати під диктат проф. Скобельського мені – тодішньому гімназійному учневі. Він перекладав з російської мови, на якій отоді ж появилась «Чума» в «Киевской старине». Приписування перекладу мені в бібліографії […] безпідставне» («Література і мистецтво», 1941, № 5, с. 44).
С. Єфремов у коментарі до цього листа зауважив:
«… на моє прохання Франко вислав свій текст (друкований, але ще тоді не випущений) і ним замінено той «щурацький» текст у «Вікові». (Література. Збірник перший, с. 165).
«Вік» – тритомна антологія української літератури, присвячена століттю з часу виходу «Енеїди» І. Котляревського. Вийшла у Києві 1900 – 1902 рр.
Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1986 р., т. 50, с. 170 – 171.