Без праці

Іван Франко

Казка

Львів 1890 – 91.

Примітки

Вперше надруковано в журн. «Зоря», 1891, № 15, с. 287 – 292; № 16, с. 309 – 311; № 17, с. 329 – 334; № 18, с. 349 – 351; № 19, с. 367 – 371, з датою написання: «Львів, 1890 – 1891».

У цьому ж році казка вийшла окремим виданням: Без праці. Казка Івана Франка. Львів. 67 с. Тексти «Зорі» і окремого видання ідентичні.

1904 р. казка видана у Києві окремою книжкою з численними редакційними виправленнями правописного і стилістичного характеру (Іван Франко. Без праці. Казка. К., 1904. 151 с.).

У російському перекладі під назвою «Сказка об Иване-лентяе, о деде-волшебнике и о прекрасной княжне Нине» трьома виданнями – 1896, 1899 і 1903 р. – казка вийшла в Москві.

Деякі матеріали до історії створення казки «Без праці» є в листуванні І. Франка з М. Драгомановим. У листі від 25 лютого 1892 р. І. Франко повідомляв М. Драгоманова: «…передучора вислано Вам… «Без праці». Прочитавши казку, М. Драгоманов писав І. Франкові:

«Казка задовга, нелогічна і конклюзія не витіка просто з Ваших картин, та й науки, – працювати – нічого мужикам проповідувати, вони й так працюють. Я все-таки думаю, що й на Вас, як і на Нечуя й Мирного, – це гр. Толстой пустив казкову манію. Так і в Толстого часом казки шкандибають, – але при всьому Толстой має нюх на казку: вона в нього коротка, проста, алегорії прозорі» [Матеріали для культурної н громадської історії Західної України. К., 1928, с. 370].

У листі від 5 квітня 1892 р. І. Франко відповідав на цей закид М. Драгоманова:

«Щодо «Казки», то я також признаю, що основна її концепція не дуже щаслива і несвобідна від ідейних суперечностей. Є вони і в проведенні поодиноких епізодів. Та, проте, мені з нею трапилося таке, як тій матері з кривоногою дитиною, котру вона, проте, любить. Се моє Schmerzenskind, задумане в тюрмі, в часи тяжкого суму, коли мені здавалося, що от-от одурію.

Образи, тоді схоплені, врізалися в мою душу так глибоко, що я потому не то що не міг їх позбутися, але навіть не міг змінити їх так основно, як би того треба було для вигладження композиції. Я пару разів перероблював сю казку і, певно, дещо поправив, але не все. І дорога мені в ній не казочна, ідейна основа, а оте тло, взяте з дійсного життя, ті дійсні, живі фігури (Івана, князя, Ніни, барона), котрі я в неї вплів. Ви трошки помиляєтесь, думаючи, що на мене вплинув Толстой щодо писання казок. Мені далеко більше подобалися казки Щедріна, але перший попхнув мене до сього жанру німець Гофман, котрого казки найбільше підходять іменно до такого роду, як моя «Без праці».

Подається за виданням: Без праці. Казка Івана Франка. Львів, 1891. В нашому е-перевиданні розділам оповідання дано назви для орієнтації у змісті. У Франка вони мали тільки римську нумерацію.

Гофман Ернст Теодор Амадей (1776 – 1822) – німецький письменник-романтик.

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1978 р., т. 18, с. 240 – 305.