Початкова сторінка

Іван Франко

Енциклопедія життя і творчості

?

Панталаха

Іван Франко

Львів, у січні 1888 р.


Примітки

Вперше надруковано польською мовою в газ. «Kurjer Lwowski», № 25 – 29, 31 – 33, 36, 38 – 42 в січні – лютому 1888 р. Пізніше оповідання ввійшло до збірки «Obrazki galicyjskie» (Biblioteka «Mrówki», № 287-289), Львів, 1897, с. 85 – 159.

«Панталаха» (1902 р.)

Українською мовою оповідання вперше було надруковане у виданні «Панталаха і інші оповідання», Львів, 1902, с. 1 – 105.

Цей авторський переклад на українську мову має незначні відмінності проти польського першодруку, про які сам автор писав у передмові до збірки «Панталаха і інші оповідання»:

«По-польськи був написаний первісно й «Панталаха» і надрукований у фейлетонах «Kurjer’a Lwowskiego», а відси 1897 р. передрукований у книжечці «Obrazki galicyjskie». Оба ті польські видання подали мій текст не зовсім повно; крім дрібніших пропусків, зроблених редактором «Kurjer’a Lwowskiego» з естетичних мотивів, там було пропущено також кінець розділу VI (побут Прокопа в кухні) – з яких мотивів, сього я не міг зрозуміти. Сей пропуск лишав невиясненою досить важну обставину: відки у Прокопа взялося гусяче перо, не зовсім звичайний гість у тюремній казні».

Розповівши далі історію написання оповідання «В тюремнім шпиталі», І. Франко «Передмову» закінчив так:

«Епізоди тюремного життя, оповідані тут, певно в значній мірі належать уже до історії; се остатні сліди старих, доконституційиих відносин, а фігури такі, як Панталаха, дід Гарасим та герої «Хлопської комісії», також витвори старого, панщизняного ладу. Я передав ті епізоди, не мудруючи та не вдаючися в ніяке філософствування про їх значення. Нехай їх фактична основа говорить сама за себе.

Жорстокі часи та обставини плодили жорстоких людей. Та наскільки всі ті жорстокості тепер уже tempi passati, сумна та страшна казка, а не дійсність? Сього я не беруся рішати, та події остатніх днів, бунт в’язнів у Бригідках і те, що про його причини дійшло до прилюдної відомості, свідчить, що давнє лихо не зовсім іще минуло. І не минеться без основної реформи самого розуміння того, чим є злочин із соціологічного та психологічного погляду і чим повинна бути кара. Сучасна наука загарливо працює над сею реформою, та поки наука копає свої глибокі міни, стара рутина господарює собі по-давньому, топчучи людські душі та гасячи остатні іскри чоловіцтва там, де в інтересі суспільності й людяності було б піддержати їх та роздути в ясне полум’я» («Панталаха і інші оповідання», Львів, 1902, с. V – VI).

Подається за українським першодруком. У нашому е-перевиданні розділам повісті дано назви (у Франка вони мали тільки римську нумерацію).

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1979 р., т. 17, с. 227 – 280.