Авгсбурзька «Allgemeine zeitung» про арешт
Шевченка і тов[аришів] в р. 1847
Іван Франко
Арешти членів Кирило-Методіївського братства весною 1847 року понеслись глухим та неясним гомоном і по західній Європі. Звісно, польські та німецькі публіцисти того часу далекі були від належного зрозуміння, що се за людей і за які змагання поарештовано. Німців тодішніх мучила одна змора панславізму; от вони, не довго розбираючи, в ту саму рубрику втиснули й українське товариство. Та тільки твердячи звичайно, що панславізм в Росії коли не цілком, то бодай наполовину урядовий напрям, тут нараз побачили перед собою загадку. Коли панславісти працюють за волею уряду, так за що ж їх арештують?
Для вияснення тої загадки була, мабуть, і придумана історія, розказана в слідуючій цікавій дописі авгсбурзької «Allgemeine Zeitung», ч. 185 з р. 1847. Допись та означена знаком Δ і носить надпис «Westpreussische Gränze, Ende Mai». Ось її текст в дословнім перекладі.
«Російські учені і літерати позволяли собі недавно в австрійських провінціях з слов’янським населенням, а іменно в Чехах, ширити слов’янські тенденції, над котрих переведенням вони, здаєсь, віддавна вже працювали, між тим коли найясніший цар російський, котрого державна політика віддавна основана була на засадах строгої справедливости, до таких принципів зовсім не прихильний, о котрих і заграничні слов’янські племена нічого знати не хочуть.
Австрійський уряд впав на слід тих таємних заходів і пожалувався російському, означуючи йому навіть місця, де ті діла в Чехії снувалися. Там зловлено звісного Куліша («Kulescha»), перед тим приватного доцента російсько-слов’янських язиків на університеті Петербурзькім, котрий для доповнення своїх слов’янських студій прибув до земель, заселених племенами слов’янськими.
Інших підозрілих, між ними також учителів Київського університету, поарештовано там в малоруських провінціях і як арештантів відвезено до Петербурга, де й досі сидять заперті в Петро-Павлівській кріпості під строгим слідством яко нарушителі публічного порядку. Надіятись, що ся лекція на довгий час відбере російським панславістам охоту до дальшого сновання своїх мрій. Впрочім, ціла справа заслонена такою глибокою тьмою, що, крім непевних слухів, нічого о ній дізнатися не можна».
Примітки
Вперше надруковано в журн. Зоря, 1886 р., № 6, 15 (27) березня, с. 102 [Дрібні вісті з літератури і науки], без підп. Авторство вказане в річному покажчику змісту «Зорі» за 1886 р. Автограф виписок І. Франка зі статті в газеті «Allgemeine Zeitung» за 1847 р.: ІЛШ, ф. 3, № 2185.
Подається за першодруком.
Журнал «Русская старина» (1885. – Кн. 10. – С. 123 – 125) опублікував російський переклад цієї замітки з німецької газети у дописі «Арест П. Кулиша и Костомарова, по рассказу немецких газет, в 1847 г.» (статтю підписано: Б. К. Ст-т) з відповідними коментарями. Порівняння обох публікацій і виявлені у них деякі деталі засвідчують, що Франко перекладав статтю з німецького оригіналу. Франко вказує назву статті в оригіналі й те, як її підписано, тоді як у російській публікації подано переклад і не згадано про підпис. Франко вживає топонім Богемія, у російській публікації – Чехія. У Франка не вказано, у чому саме неправдивість інформації німецької замітки, а в російській статті зазначено, що насправді Куліш був арештований по дорозі до Праги, у Варшаві і т. д.
Текст російського перекладу в «Русской старине» див.: : У 3 т. – К., 1990. – Т. 1. – С. 87 – 88. Слід знати, що у згаданому збірнику документів надруковано діловодний переклад, виконаний у 3-у відділенні, навіть без показання номера газети, звідки узято замітку. До перекладу в «Рус.старине» цей текст стосунку не має. М.Ж., 27 вересня 2013 р.
«Allgemeine Zeitung» – німецька щоденна помірковано-ліберальна громадсько-політична газета. Виходила протягом 1798 – 1914 рр. спочатку у Штутгарті, потім – в Ульмі (з 1803), Аугсбурзі (з 1810), Мюнхені (з 1882), Берліні (1912 – 1914 – як щомісячна газета). Мала науковий додаток. Замітку про арешти кирило-мефодіївців умістила 4 липня 1847 р. (№ 185) у рубриці «Росія» під назвою «Покарання панславістичних агітацій» із зазначенням, звідки й коли надійшла інформація: «Західнопруський кордон, кінець травня».
Панславізм – суспільно-політична течія, ідеологічним обгрунтуванням якої була ідея про особливу роль слов’янських народів в історії і необхідність їхнього державного об’єднання. Ця теорія виникла у кінці XVIII ст. в умовах боротьби проти австрійського й турецького панування і була поширена до початку XX ст.
Там зловлено звісного Куліша… – Насправді П. Куліша було арештовано у Варшаві на початку квітня (не пізніше 3/13) 1847 р. за підозрою щодо участі у Кирило-Мефодіївському братстві.
…котрий для доповнення своїх слов’янських студій прибув до земель, заселених племенами слов’янськими. – Куліш був відряджений Петербурзькою академією наук до країн Центральної Європи для вивчення слов’янських мов, історії, культури і мистецтва.
Олена Луцишин
Подається за виданням: Франко І.Я. Додаткові томи до зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 2008 р., т. 53, с. 147 – 148.