До історії руської церкви в послідніх часах
Речі Посполитої Польської

Іван Франко

Ніхто нині не схоче перечити, що наше духовенство відіграло дуже важну роль в історії нашого народного відродження і що саме воно від часу переходу Галичини під Австрію величезні зробило поступи в освіті і житті товариськім. Але оцінити важність його заслуг і донеслість його власного розвою можна буде тільки тоді, коли зібраний буде якнайбагатший матеріал, ілюструючий стан його найбільшого упадку в другій половині XVIII віку і повільний процес його поддвигання вгору.

Матеріалів таких, і то перворядної важності, розсипано багато по нашім краю. Суть то записки візитаторів деканальних і дієцезальних, находячіся в старих метриках або в осібних протоколах візитаційних, і містячі в собі дуже цінні, а урядово стверджені уваги о стані наших церквей і священиків. Маючи в руках спору пачку таких записок, ми будемо час від часу печатати їх в «Зорі», маючи надію, що будучому історикові ті дрібні причинки стануть вельми в пригоді, як автентичні свідоцтва о страшнім стані нашого духовенства і народу, котрий давно минув і бодай ніколи вже не повторювався.

На перший раз даємо дослівні виписки з старої метрики села Красноставець коло Снятина, уділеної нам ласкаво о. Володимиром Озаркевичем. Метрика сама писана по-руськи; перші картки видерті, на оставших починаються вписи хрещених села Красноставець від р. 1719 єреєм Григорієм Масикевичем. Перша візита генеральна, котрої слід находимо в тій метриці, відбулася аж 1754 р., д[ня] 21 вересня. Офіціал І. Громницький написав в ній власноручно:

«1754. Die Vigesima prima Septembris v. s. sub tempus Visitatoris Generalis hujusmodi metricas omnes quatuor productt. quas sine omissione diligenter scribere demandavi» [Дня двадцять першого вересня старого стилю під час генеральної візитації показано всі чотири метрики і я доручив вести їх пильно, без пропусків].

Не без причини, мабуть, поручав о. Громницький о.Масикевичеві пильно і без пропусків писати метрики, бо метрика хрещених від р. 1719 до 1744 написана на 10 картках малого 4-о і однаковим почерком, мабуть, в кількох днях, з пам’яті або після оповідань, по чім слідує одна картка витята і пропущені 4 роки, а затим від кінця 1748 до 1754 заповнено 4 картки дуже нерівномірного письма.

Слідуюча візитація відбулась через 10 літ, д[ня] 14 лютого 1764 р., доконана о.Тарнавецьким. Так 10 літ заповнює в метриці 15 карток, письма більш рівномірного і порядного.

«Metryki cztery, – пише візитатор, – bez opuszczeniw pisane widziałem, za to Parocha pochwaliłem. Parochyanie zas Cerkiew gontami cało okryć, cmentarz oparkanić aby sie starali pod karą Interdyktu Cerkwi у cmentarza od dzisicyszey Rewizyi, ponieważ na cerkwi zadney gonty dobrey niemasz wszędzie ciecze у na ołtarz samy ciecze dużo serio napomniałem. 1764. A-o D. 14 Februarij. X. I. Tarnawiecki, Dioec. Hospitator [Бачив 4 метрики без пропусків, за що похвалив пароха. Щоб парохіяни подбали церкву повністю покрити ґонтами і огородити кладовище під страхом інтердикту на церкву і кладовище. На церкві зовсім нема доброї ґонти, тече на сам вівтар, і я роблю серйозне зауваження. 1764 року 14 лютого, ксьондз І. Тарнавецький, єпархіальний госпітатор (польськ.). – Ред].

O. Тарнавецький був, мабуть, чоловік енергійний і дбаючий о добро церкви, бо вже слідуючого року бачимо його знов в Красноставцях д[ня] 14 марта і стрічаємо в метриці слідуючу його записку:

«1765, 14 Martii. Metryki cztery podczas Rewizyi diae praedat bez opuszczenia pisane widziałem. Że WX. Grzegorz Parochyanow Pacierzy naucza za takowe Czułość pochwaliłem: Cerkiew z gruntu nowey Reparacyi potrzebuie, dranicami była okryta, a teraz ciecze у na ołtarz у wsządzie dla tego Parochyanie maia się starać nową Cerkiew budować zaraz po wieśnie przykazuię pod karą Interdyktu Cerkwi ab actu praedat. Cmentarz Inspatio Niedziel 12 maią oparkanić pod karą Interdyktu Cmentarza zaleciłem. Kelich srebrny z Pateną, Apparat jeden nowy z Stułą materialny kalmankowy w kwiaty: Xiegi Ewangelium drukowane Lwowskie, Apostoł drukowany, Mineia drukowana, Tryod Cwitna Oktoicha у Tryody postney nima. Parochyanie kupić maią w tym Roku ordynowałem. WX. Grzegorz Paroch Krasnotawski Wudki miodu у wina odtychczas nima pić chyba w razie choroby jakiey у to z wiadomości WXa Jana Parocha Russowskiego pod kara rekollekcyi dwunastoniedzielney w środę у piątek помилуй мя Боже у grzywien dwadzieścia Fisci zakazałem. D. u. s. X. Tarnawiecki Dioec. Hosp.

[1765, 14 березня. Під час ревізії всі чотири метрики, без пропусків, я оглянув вищезгаданого дня. Оскільки о. Григорій парохіян навчає молитв, я його похвалив за таку дбайливість. Церква повністю потребує ґрунтовного ремонту. Була покрита дранками, а тепер тече на вівтар і всюди Тому парохіяни повинні старатися будувати нову церкву відразу навесні під страхом інтердикту церкви. Я розпорядився, що кладовище мають обгородити за 12 тижнів, під страхом інтердикту кладовища. Срібну чашу з дискосом, одні нові ризи з єпатрохіллю, з каламайкової тканини у квіти, книги Євангеліє друковане львівське, Апостол друкований, Тріодь цвітна, Октоїха і Тріоді пісної нема, – я наказав, щоб парохіяни купили цього року. Отець Григорій, парох красноставський, відтепер не має пити вина, горілки, хіба що у випадку якоїсь хвороби і то лише з відома отця Івана, пароха русівського під страхом реколекції протягом 12 тижнів кожної середи і п’ятниці «Помилуй мя боже». Підписав, як і вище о. Тарнавецький, єпархіальний госпітатор (польськ.). – Ред]

Як бачимо, в парохії красноставській не найкращі були порядки: церков валилась і священик упадав морально (мабуть, з причини упадку матеріального!). Через рік знов з’їздить туди о. Тарнавецький і ось яку лишає записку:

«1766 Anno, diae ultima majus. Metryki produkowane widziałem. Cerkiew obaliła się, przeto w Interdykt podaię się dopóty dopóki Parochyanie nowey nie wystawią, nic nie przybyło iak w przeyszłym Roku, Paroch terażnieyszy ultimano monitur, ażeby się od uczęszczania do karczmy na Piatykie utrzymał się pod kara Rekollekcyi przy katedrze Halickiey maiącej się odprawić przez niedziel 12. X. Tarnawiecki, Dioec. Hosp.» [1766 року, в останній день травня. Метрики мені подано до огляду. Церква завалилася, тому накладаю інтердикт, поки парохіяни не вибудують нової. Ніщо не змінилося порівняно з минулим роком. Теперішній парох востаннє попереджається, щоб утримався від ходіння у корчму на пиятику, під страхом 12-тижневої реколекції при Галицькій кафедрі. О[тець] Тарнавецький, Єпархіальний госпітатор]

Слідуючого року – знов візита Тарнавецького; записка його кинена в поспіху а може, в гніві, невиразно, з грубими, уриваними перечерками послідніх слів:

«1767 a-o, diae 6 majus. Metryki Productt, widziałem. Cerkiew nowowystawiona… (якесь не чітке слово) gontami Parochyanie okryć maią aby drzewo nie-zgniło zaleciłem. Po skończeniu Cerkwi Xiegi maią starać sie pokupować у insze potrzeby Służące ku czci (?) Boskiey. WX. Paroch krasnostawski teraznieyszy aby się od pianstwa utrzymał napomniałem. X. Tarnawieski D. H.» [1767 року, дня 6 травня. Метрики бачив. Церкву новозбудовану… (якесь нечітке слово) ґонтами парохіяни мають покрити, щоб дерево не згнило. По закінченні церкви мають парохіяни постаратися покупувати книги і інші потрібні речі, що служать хвалі божій. Упоминаю, щоб отець парох красноставський утримався від пияцтва. О[тець] Тарнавецький, є[пархіальний] г[оспітатор]].

Мабуть, багато сліз і просьб старенького священика коштували ті грубі штрихи, котрими грізний візитатор скасував послідне своє речення, – так і видно, що перечеркнув його нерадо, в роздразненні, тільки зі згляду на вік о. Мазікевича (так він в послідніх роках підписувавсь). Була се, впрочім, послідня візита, якої дожив о. Мазікевич. Літом того ж 1767 року він помер. Послідня його записка в метриці з д[ня] 16 червня, а вже д[ня] 15 вересня веде дальші записки адміністратор о. Антоній Загайкевич.

Примітки

Вперше надруковано в журн. «Зоря», 1885, № 4, с. 67 – 68.

Підпис: I. Ф.

Подається за першодруком.

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1985 р., т. 46, ч. 1, с. 448 – 451.