Півстоліття
Іван Франко
Нарис історії Австрії від р. 1840 до 1890
Нарис, котрий осмілююсь подати отсе нашій громаді, далекий від претензій на оригінальність поглядів або дослідів. Мені хотілось би подати тут звід фактів, звісних в літературі історичній, але, на жаль, замало звісних у нас. Адже ж ніхто не заперечить, що історія найновіших часів у нас, власне, найбільше занедбана і що навіть люди, на перший погляд, компетентні, фахові історики, виголошують о найновіших часах найближчої нам історії погляди, котрих попросту встидно слухати.
А тим часом історія рідного краю і держави, з котрою наш край від більше як 100 літ тісно зв’язаний, се така річ, що, не знаючи її, не можна й кроку зробити в житті публічнім. Закони конституційні покликують ширші і чимраз ширші маси людей учених і невчених до уділу в тім житті, а тим часом для познайомлення тих має з найближчою минувшиною того життя досі у нас майже нічого не зроблено. А прецінь же, коли яка історія може бути вчителькою життя, то найскорше історія власного краю і в остатніх часах, коли склад суспільності мало чим відмінний від теперішнього, інтереси, напрями, течії духові і культурні мало ще змінилися і коли для всякого повинно бути найінтересніше пізнати механізм історичного руху, пізнати, відки пішли, ким і як здобувалися ті здобутки, котрими ми тепер можемо користуватися і котрі нам повинні служити підставою для здобування чимраз нових.
Правда, про історію Австрії новіших часів написано велике множество систематичних оглядів і спеціальних монографій; важніші я буду цитувати в своїй роботі. Але для нашої руської громади не надається ні одна з тих праць вже для того одного, що майже всі вони написані німцями або людьми інших народностей, майже всі збувають наші
галицькі справи або дуже коротко та уривково, або торочать про них нісенітниці. І для того видалось мені конечним принятися власними, хоч і як слабими, силами за зложення такої книжки, де би, відповідно до наших потреб, справи нашого краю розказані були якмога докладніше, хоч, конечно, тільки в головних нарисах.
Правда, історія Галичини за остатніх 50 літ ще зовсім не написана. Крім цінних подробиць в спеціальних монографіях, як Саля «Geschichte des polnischen Aufstandes vom Jahre 1846», Калінки «Galicja i Kraków pod panowaniem austriackiem», Лісіцького життєпись Гельцля, Відмана життєпись Смольки (до р. 1849 включно) і т. і. (можемо тут вказати хіба на пробу д’Абанкура «Era konstytucyjna», в котрій автор старався розказати новішу історію Галичини хоч трохи суцільно з історією Австрії). Що проба ся вийшла недостаточна, сього не перечать навіть прихильники автора. Значить, тут приходилося мені самому стягати дані з газет, брошур, а почасти й з приватних кореспонденцій та споминів. Що при недоступності перворядних архівальних матеріалів тут іменно праця моя буде найслабша і найменше повна, се знаю згори, та се не відстрашує мене; моя невдачна проба повинна дати товчок, а потроху й основу до дальших дослідів, доповнень і поправок, значить, до поступу на тім полі.
Абсолютизм і народини революції в Австрії
(головно 1835 – 1848)
Примітки
Вперше надруковано у журн. «Народ», 1891, № 7, с. 118 – 120; № 9, с. 147 – 151. Праця залишилась незакінченою, опубліковано лише вступний її розділ. У нашому е-перевиданні розділам статті дано назви (у Франка вони мали тільки римську нумерацію).
…Саля «Geschichte des polnischen Aufstandes vom Jahre 1846»… – Йдеться про книгу: Sala М. Geschichte des polnischen Aufstandes vom Jahre 1846. Wien, 1867. Саля (Заля) Маврикій (1804 – ?) – австрійський буржуазний історик.
…Калінки «Galicja i Kraków pod panowaniem austriackiem»… – Йдеться про книгу польського реакційного історика ксьондза Валеріана Калінки (1826 – 1886): Kalinka W. Galicja i Kraków pod panowaniem austriackiem. Paryż, 1853.
… Лісіцького життєпись Гельцля… – Йдеться про книгу польського публіциста та історика консервативного напряму Генріха Лісіцького (1808 – 1870): Lisicki Н. Antoni-Zygmunt Helcel, 1808 – 1870, т. 1 – 2. Lwów, 1882.
…Відмана життепись Смольки… – Йдеться про книгу польського буржуазного журналіста та публіциста Карла Відмана (1821 – 1891): Widman K. Franciszek Smolka. Jego życie i zawód publiczny. Od roku 1810 до 1849. Lwów, 1886.
…Можемо тут вказати хіба на пробу д’Абанкура «Еra konstytucyjna»… – Йдеться про працю польського публіциста ліберально-буржуазного напряму Франціска-Ксаверія Абанкура (1815 – 1892): Abancourt F. К. Era konstytucyjna austro-węgierskiej monarchii od 1848 – 1891. Kraków, 1881.
Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1986 р., т. 46, ч. 2, с. 7 – 23.