[Рец.] Руська історична бібліотека
Іван Франко
Під такою назвою професор Олександр Барвінський розпочав три роки тому видання, дуже бажане й корисне галицьким русинам, а саме зображення усієї історії Русі від найдавніших до найновіших часів не у одній праці, бо такої, на жаль, ще нема, а в монографіях, що висвітлюють найновіші наукові здобутки щодо певних історичних моментів або епох.
Відмова від цілісності і рівномірності у трактуванні минулого давала змогу досягти більшої різнобічності в доборі матеріалу й висвітленні теми. Щоправда, важко було вберегтися від багатьох суперечностей між окремими монографіями (особливо різних авторів), від нерівності у подачі матеріалу, особливо у тих випадках, коли були відсутні відповідні монографії. Все ж обраний шлях покищо був єдино можливим.
З витривалістю і посвятою, яку зможе оцінити лише той, хто займався в Галичині науковими виданнями на кошти з приватних фондів, проф. Барвінський веде почату працю і саме довів її до 10 томів. У перших шести томах були вміщені монографії з найстаршої історії Русі аж до доби Ягайла. У виборі праць, що увійшли до цих томів, були чималі труднощі, які, на наш погляд, не зовсім вдалося подолати.
Передусім невдалим здається нам обрання для першого тому скороченого викладу праці Качали «Політика поляків щодо Русі». Ця публіцистична глибшої наукової вартості праця вміщена на початку серії, де, власне кажучи, мав би бути огляд географії краю і хоча б короткий нарис його розвитку в доісторичні часи. Натомість слід бути вдячним видавцеві за переклад таких ґрунтовних праць як Антоновича «Історія Великого князівства Литовського», Дашкевича «Історія князя Данила Галицького» і Шараневича «Внутрішнє становище Галицької Русі в XIV – XV ст.» Історія XV і XVI ст. дотепер ще не відображена в «історичній бібліотеці».
Цю прогалину має заповнити підготована до друку праця Антоновича про початки козаччини. Останні чотири томи бібліотеки зайняв переклад капітальної монографії Костомарова «Богдан Хмельницький». Ця праця, яку автор опрацьовував чотири рази, становить плід тридцятирічної наукової роботи покійного історика України і до цього часу залишається найкращим твором у прагматичній українсько-російській історіографії. Виданий кілька днів тому останній, четвертий, том тої чудової монографії містить у примітках чимало доповнень з четвертого російського видання, а, крім того, в додатку – збірку народних дум, тогочасних пісень і віршів, що стосуються Хмельницького і його пам’ятної в історії епохи. Переклад цілої праці, виконаний в Києві, вирізняється мовою чистою, може, навіть надто «чищеною». Підрядкові поклики пропущено, щоб не забирати місця, зате наприкінці додано великий перелік джерел. Це можна виправдати тим, що український переклад праці Костомарова не призначений для чисто наукових цілей, а має читатись найширшими колами українського суспільства, не тільки інтелігенції, але й простого люду.
Праця Костомарова, витримана в поважному епічному стилі, об’єктивна і нетенденційна (як це визнав і польський її рецензент покійний Шайноха), перекладена на живу народну мову, якнайбільше придатна для такої мети. Бажаємо їй якнайширшого розповсюдження, а панові Барвінському витривалості для закінчення цього надзвичайно цінного видання. Дальші томи міститимуть монографії Костомарова про Виговського, Юрія Хмельницького, Брюховецького, про руїну і про Мазепу.
Примітки
Вперше надруковано польською мовою в газ. «Kurjer Lwowski» під назвою «Ruska historyczna biblioteka», 1890, № 9. Підпис: I. Fr.
В українському перекладі друкується вперше.
Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1985 р., т. 46, ч. 1, с. 563 – 564.