Життя Івана Федоровича і його часи
Іван Франко
Примітки
Друкується вперше за автографом, що зберігається у відділі рукописів Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР (ф. 3, № 670, 671, 672). Перший з цих рукописів (№ 670, формат 22,8 : 29 см, 29 арк.) – чистовик, включає І – VI розділи. Другий (№ 671, формат 23,7 : 30,3 см, 9 арк.) – чорновик, охоплює І, II, IV – V, VII, VIII розділи. Третій (№ 672, формат 14,5 : 23 см, 138 арк. в оправі) – чистовик, містить IX – XIII розділи.
Підготували рукопис до друку упорядник В. В. Панашенко, редактор В. Г. Сарбей. За основу взято чистовики. Перші розділи звірено з чорновиком, окремі частини тексту, наявні лише в чорновику, подаються в примітках. Розділи VII і VIII повністю відтворені з чорновика, але в них не вистачає кількох початкових і заключних сторінок.
У рукописах-чистовиках наявні численні авторські правки. Деякі частини тексту закреслені автором; їх читання показало, що вони необхідні для зв’язного викладу, і закреслення було знаком, що Франко мав намір переопрацювати їх, а не виключати. В нашому е-виданні ці фрагменти подані в основному тексті без застережень, хоча подекуди ті самі факти подаються в інших місцях іншими словами. В разі наявності авторського переробленого варіанту закреслені частини виносяться в примітки. Авторські дописки на полях рукопису введені в текст згідно з позначками автора, а нотатки олівцем, що не мають позначок про введення їх в текст, друкуються у примітках.
Готуючи даний рукопис до друку, упорядник і редактор прийшли до висновку, що розділ, позначений в автографі І. Я. Франка дев’ятим, за своїм змістом, логічною і хронологічною послідовністю відповідно до інших розділів має бути останнім. Отже, в даній публікації він став тринадцятим, а відповідно позначені в автографі І. Я. Франка як десятий – тринадцятий розділи – дев’ятим – дванадцятим.
В нашому е-перевиданні розділам книги надано заголовки, які частково узяті з первісного плану роботи. Довгі розділи поділено на підрозділи, яким також дано заголовки. Великі за обсягом примітки до основного тексту, в яких подано документи, винесено як підрозділи в кінець розділу.
Написати біографію Івана Андрійовича Федоровича (1811 – 1870 рр.) – поміщика, власника с. Вікно на Тернопільщині, ліберального громадського діяча і публіциста запропонував І. Я. Франкові його син В. І. Федорович у 1883 р. При цьому письменнику було надано право якнайширше використати матеріали особистого архіву І. Федоровича (його записи з філософії і соціології, близько 10 тисяч листів за 1835 – 1870 рр., спогади дружини та інші).
Про початок своєї роботи над вказаними джерелами І. Я. Франко повідомляв 24 квітня 1883 р. М. П. Драгоманова:
«Я принявся, особливо коли розглядів, що листи кидають доволі світла на досить темні часи від 1835 до 1846, на заходи польських демократів у [18]40-х роках, а особливо на події 1848 року, коли Ів[ан] Федорович був послом з Тернополя до сейму Віденського. От я й рішився на підставі тих листів, оповідань, а також друкованих джерел зладити життя Ів[ана] Федоровича на тлі його часу. Прийдеться розказати про р. 1831, 1846, 1848, 1859 – 1864, коли Ів[ан] більше або менше брав участь у житті публічнім».
Взятися за написання життєпису Івана Федоровича І. Я. Франка примусили скрутні матеріальні обставини. «Федорович – за гроші, отже, мушу не раз перемагатися і робити його…» – пише він в березні 1884 р. до української письменниці й громадської діячки К. К. Попович. А умови і можливості виконання цієї роботи були складні, обмежені пунктами угоди між І. Я. Франком та В. І. Федоровичем (див. ІЛ, ф. 3, № 1625, с. 163 – 164). Тут зазначено, зокрема, що нарис має бути написаний популярно, на тлі політичних подій того часу; що слід широко використати матеріал, взятий з оповідань осіб, які оточували Івана Федоровича, з паперів Віконського архіву тощо. Писати потрібно не ображаючи осіб, жодних класів, жодних народів і переконань політичних чи релігійних, без будь-якої полеміки і сарказму.
Рукопис мав складатися з двох частин: а) від народження до 1849 р.; б) від р. 1849 до смерті. На початку червня І. Я. Франко повинен був приїхати до Вікна з готовою першою частиною для виправлення або доповнення в разі потреби і відповідно до зауважень В. Федоровича, а також з метою відбору матеріалу для другої частини. Мова передбачалася українська, та сама, якою друкувалася газета «Діло»: друкованих аркушів мало бути щонайбільше двадцять; том один, формат в восьму долю аркуша, того ж розміру, що й «Wiadomości o Fedorowiczach».
Місце і час друку мав вказати В. Федорович; гонорар за працю визначався в сумі 500 злотих, при чому протягом дев’яти місяців до 1 жовтня 1883 р. (термін завершення нарису) І. Я. Франкові мали посилати по 15 злотих, решту гонорару В. Федорович обіцяв виплатити по закінченні роботи, після остаточного порозуміння, в разі потреби – доопрацювання і виправлення; на кожну поїздку до Вікна передбачалося по 15 злотих. В. Федорович дозволяв І. Франкові переглядати папери в віконськім архіві лише на місці, вивозити на певний час тільки з його дозволу; І. Я. Франко зобов’язувався «словом почтивого чоловіка з доступних йому матеріалів без дозволу і відома жодного ужитку не робити» (ф. 3, № 1625, с. 164).
І. Я. Франко взявся активно за опрацювання матеріалів і витратив понад два роки для написання цієї праці. Її структура мала бути такою:
1) Передмова,
2) Рід Федоровичів, батько, родина;
3) Молодість і школа;
4) Повстання 1831 р.;
5) Повстанець Іван;
6) Штурм Волі і поворот. Упадок повстання;
7) Університет 1834 – 1838 рр;
8) Женитьба і маєткові стосунки;
9) Білитівка і стосунки до 1846 р.;
10) 1846 рік;
11) Антон Никорович, Василевський і др.;
12) Грималів;
13) Початок 1848 р., март;
14) Май – дарування панщини;
15) Вибори послів;
16) Сойм Віденський – перші бесіди;
17) Октобер – бесіди;
18) Бомбардування Відня;
19) Поворот – бомбардування Львова;
20) Кромериж – резиґнація;
21) Відродження Русі і стан Федоровича;
22) Стан маєтковий. Гіцкевич. Малий;
23) Судьба Василевського і Никоровича;
24) Смерть Людуні. Нова епоха (ІЛ, ф. 3, № 193, арк. 4).
Рукопис монографії має лише 13 розділів без заголовків. Зміст його свідчить, що маємо лише частину планованої монографії. Доля наступних її розділів невідома, та й чи були вони написані, також невідомо. Ряд пізніших історичних досліджень І. Я. Франка («Панщина та її скасування в 1848 р. в Галичині», «Задушні дні у Львові 1848 р.», «Грималівський ключ в р. 1800», та ін.) перегукуються з конкретними фактами і змістом монографії «Життя Івана Федоровича і його часи».
Підхід І. Я. Франка до життєпису І. А. Федоровича принципово відрізнявся від тогочасних біографічних нарисів. І. Я. Франко детально змалював соціально-економічні та політичні відносини середини XIX ст. Біографія І. Федоровича буквально потонула у величезному матеріалі висвітлюваної епохи, відіграючи допоміжну роль для з’ясування або уточнення складних подій того часу. Особливо повно відображені революційні події 1846, 1848 рр. в Австрії та в Галичині.
Монографія І. Я. Франка була першою в українській історіографії досить успішною спробою створення нового науково-літературного жанру – жанру історичної біографії, історико-біографічного нарису. Та й у творчості самого автора дана праця займає поважне місце. Нею фактично започатковані спеціальні студії І. Я. Франка в галузі історичної проблематики.
Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1985 р., т. 46, ч. 1, с. 7 – 298.