Початкова сторінка

Іван Франко

Енциклопедія життя і творчості

?

[Рец.] Письмо Н. И. Костомарова к издателю «Колокола» с предисловием М. Драгоманова

Іван Франко

Издание «Громады», Женева, типография «Громады», 1885

Дня 15 січня 1860 р. напечатана була в Герценовім «Колоколі» в Лондоні гарна стаття про Україну п[ід] з[аголовком] «Украйна», котру сам видавець признав дуже важною для тодішніх польсько-російських обставин, а котра для нас набирає ще подвійної ваги: раз через те, що (як можна переконатися з самого змісту) вийшла з-під пера недавно помершого нашого історика і патріота Н. І. Костомарова, а по-друге, і для того, що дає цінні сказівки про найважніший і найсвітліший суспільно-політичний порив української інтелігенції в першій половині нашого століття – Кирило-Методїївське братство.

«Письмо се, – як каже новий його видавець М. Драгоманов, котрий тепер перепечатав його осібною брошурою, – се цікавий документ для історії політичних ідей на Україні. Воно поясняє один із ступнів розвою того федерально-демократичного напряму, котрий становить характеристичну признаку суспільно-політичних змагань українців навіть тоді, коли спеціально українське самопізнання у них неясне. Ідеї костомарівського кружка, без сумніву, становлять огниво, котре зв’язує змагання товариства «Соединенных славян», що зав’язалось було в Київській губернії в 1823 – [18]25 роках, з змаганнями українофілів і «хлопоманів» 1860-их років і українських федералістів теперішнього часу».

Не місце тут розбирати докладно сей цікавий предмет. Впрочім, ми надіємось на підставі опублікованих недавно в Росії матеріялів поговорити ширше, коли не в сім, то в будущім році, о товаристві «Соединенных славян», як також о Кирило-Методіївськім братстві, а на сьому місці не можемо не висказати подяки п. Драгоманову за те, що перепечатав се цінне письмо нашого історика з часописі, котрої у нас ніде майже не можна дістати, і через те зробив його всім доступним.

При нагоді не можемо тут не запримітити, що инше, хоч і не так важне, програмове письмо Костомарова було напечатане в р. 1866 в першім номері «Славянской Зари». Бібліографам Костомарова в Росії воно, мабуть, не звісне, а стоїть на нього звернути увагу вже хоч би для цікавої констеляції: Ливчак (видавець антиукраїнського «Страхопуда»), Климкович і Костомаров. При тій же нагоді нехай вільно нам буде згадати, що в посіданню проф. Олександра Барвінського находиться один чи більше листів Костомарова, писаних до пок[ійного] Володимира Барвінського по поводу його статті в «Ділі» «Задачи украинской интеллигенции». Листи ті, тикаючі дуже важних справ народних і кидаючі – оскільки ми чули – трохи нове світло на погляди Костомарова в послідній його добі, повинні якнайскорше побачити світло денне, а наша «Зоря» в кождій хвилі дасть їм почесне місце на своїх картках.


Примітки

Вперше надруковано в журн. Зоря, 1885 р., № 19, 1 (13) жовтня, с. 227 – 228, за підп. І. Франко.

Подається за першодруком.

«Колокол» – російська революційна газета, яку задавали О. Герцен та М. Огарьов російською і французькою мовами за кордоном (1857–1865 – в Лондоні; 1865–1867 – в Женеві).

«Громада» – український громадсько-політичний і літературно-художній збірник, виходив у Женеві за редакцією М. Драгоманова. Протягом 1878–1879 рр. вийшло чотири книги, з 1880 р. видавався як журнал, а 1882 р. вийшла п’ята книга.

Кирило-Методіївське (Кирило-Мефодіївське) братство – таємна політична організація, яка існувала в Києві у 1845–1847 рр. Програмові документи товариства передбачали ліквідацію кріпацтва, національної нерівності, скасування дворянських привілеїв, об’єднання слов’янських народів у федеративну республіку.

Товариство «Соединенных славян» (Товариство «Об’єднаних слов’ян») – таємна революційна організація декабристів в Україні.

«Славянская заря» – москвофільська газета, виходила у Відні в 1870-х рр.

Ливчак Йосип Миколайович (1839–1914) – публіцист, культурно-громадський діяч, вчений і винахідник. Видавав у Відні 1867–1868 рр. журнал «Славянская заря».

Климкович Ксенофонт Григорович (1835–1881) – український письменник, перекладач і редактор журналу «Мета». Був також співробітником «Слова», «Вечерниць», «Славянской зари».

…статті в «Ділі» «Задачи украинской интеллигенции». – Стаття В. Барвінського «Завдання руської інтелігенції на Україні» (Діло. – 1882. – 28 квіт., 1, 5, 12, 15, 22 трав.).

Алла Швець

Подається за виданням: Франко І.Я. Додаткові томи до зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 2008 р., т. 53, с. 127 – 128.