Епілог

Іван Франко

Другого дня знайшли мене на гробі

Приятелі. Я сильно простудивсь,

Бо лиш нічну сорочку мав на собі.

Пройшло три тижні, поки пробудивсь

З гарячки й цілковитої нетями

І ледве що від смерті відходивсь.

«Якими ти блукаєш манівцями?

Чого на кладовище ти заліз?

І хто в сорочці ходить вулицями?» –

Приятелі питали. Що за біс?

Я спочатку не тямив ні крихітки,

Хто, як, чого мене туди заніс?

Аж як одужав я, вернули свідки

Тієї ночі – спомини ясні,

Пізнав я, як прийшов той страх і звідки.

В ту ніч в важкій задумі при вікні

Сидів я, серце мучила тривога,

Важкі питання сунулись мені:

«Чи вірна наша, чи хибна дорога?

Чи праця наша підійме, двигне

Наш люд, чи, мов каліка та безнога,

Він в тім каліцтві житиме й усхне?

І чом відступників у нас так много?

І чом для них відступство не страшне?

Чом рідний стяг не тягне їх до свого?

Чом працювать на власній ниві – стид,

Але не стид у наймах у чужого?

І чом один на рідній ниві вид:

Безладдя, зависть, і пиха пустая,

І служба ворогу, що з нас ще й кпить?»

І рій тих дум, неначе мла густая,

Наліг на душу і розради ждав,

Та не являлася розрада тая.

А з неба повний місяць заглядав

На мене й усміхався, білолиций,

Мене блискучим чаром обкидав.

«Ходи за мною, може, в снів скарбниці

Знайдеш для себе дещо, синку мій!

Ходи, скупайся в забуття криниці!

І не дивуйсь, коли знайдеш у ній

Страхіття деякі та дивогляди, –

Моя є форма, зміст усе є твій».

Хтів чи не хтів, я мусив сеї ради

Послухать – сильний був старого чар, –

І в сонне царство вплив я на огляди.

Що бачив там, се вам приношу в дар.

Не лайте, що не змігся на щось краще!

Що ж діять! Всі ми ще в тім царстві мар

Усі ми плем’я сонне, і боляще,

І маловірне, і покус таких

До нас підходять тисячі щодня ще.

Прийміть сей дар! Крім дум моїх важких,

Крім болю серця, й сумніву, й розпуки,

Усе в нім байка, рої мрій палких.

Ті битви, і побіди, й люті муки,

І кров, і блиск, що тьмив у мене очі,

І речі ті, і духи ті, і дуки –

Усе те – чари місячної ночі.

Примітки

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1976 р., т. 5, с. 87 – 89.