Вона («Вона в моїм серці…»)
Переклад Івана Франка
Вона в моїм серці любов розбудила
І геть полетіла;
В далекому краї вона проживає,
А в моему серці спокою немає,
І ясність моєї душі потемніла.
Коли вона щезла, щезла й моя радість.
Покинений нею,
І я тут блукаю з нудьгою своєю;
Блукаю, шукаю, сльози проливаю,
Сліз ріки широкі, як море.
І кожде бажання знов стрітиться з нею
Збільша моє горе,
Збільша мою тугу. У серці мойому
Живе її образ, як втілення муки
І туги згадок таких милих.
О ти, чия згадка мов зверхня одежа
Празнична моя,
Якої любов була спідня одежа для мене, –
О ти, ненаглядна моя,
Чи довго ще ждати на поворот твій?
Примітки
Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1977 р., т. 8, с. 138.