2.04.1878 р. До М. Я. Рошкевича
| Львів | Львів, дня 2/IV 1878 |
Всечесний отче!
По довгій боротьбі з самим собою рішився я писати до Вас – не щоб перепрашати Вас за що-небудь (перепрашати Вас я не маю за що), ані щоб усправедливлятися чи там толкуватися, бо я ні зглядом Вас, ні зглядом нікого нічо не завинив. Прикро мені се писати, та я, прецінь, думав, що тоті люди, що звалися моїми приятелями (і навіть в добрих днях се не раз доказували), піймуть і усправедливлять мене в нещасті. Я думав, що тоті приятелі, що колись обіцювали мені поміч, – тепер не то, щоб мали помагати мені, того я не жадав, – а принаймні не схотять мені шкодити, не схотять чорнити мою честь перед людьми і перед» суддями, – для чого? В якій цілі? Ти один, господи, віси! Я так думав, – ну, і ошибся! Нічо великого!
Але тут заходить друге питання, і воно іменно каже мені нині писати до Вас. Я Вашій доньці дав слово подружитися і жити з нею, коли буду міг мати яке-таке удержання. Думаю, що на панське життя, на міліони ані Ви, ані вона не числили, а, з другого боку, помимо того, що сталося, я можу мати надію на вдержжя, – а може, навіть іменно для того, що сталося. Значить, питання до Вас: чи Ви вважаєте наш зв’язок за перерваний, чи ні? Я не завдавав би Вам сього питання, в котрім більше має рішати Ваша дочка, як Ви, коли бим не думав собі, що Ви могли б знов на мене кидати ганьбу, що, от, збаламутив ми дівчину та й покинув.
Може бути, Вас буде ще стримувати то, що я ніби «політично скомпрометований», – однако ж смію Вас упевнити, що се неправда – доказом того може бути й се, що мене на другий курс приймуть на університет. Отож після сього я ставлю ось яке питання до Вас: чи Ви хочете, щоб я удержував дальше зв’язь з Вашою донькою, чи ні? (Розуміється, друге питання, чи вона сього схоче, чи ні.) Коли ні, то тоді, принаймі, я буду знати, що не я ламлю дане слово. А коли Ви не будете мати нічо против того, то я напишу Вам, які в мене шанси на найближчий час, і буду просив позволити мені свобідно переписуватися з панною Ольгою.
З почтенієм Іван Франко.
Примітки
Вперше надруковано: Іван Франко. Статті і матеріали, зб. 5, с. 43 – 44.
Подається за автографом – Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка НАНУ, відділ рукописів, ф. 3, № 1179.
Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1986 р., т. 48, с. 78.