Кін. 06.1882 р. До І. М. Белея
| Кін. червня 1882 р. Нагуєвичі |
Коханий Іва!
Отсе, богу дякувати, вже трохи чи не цілий місяць жду від тебе листа, та й годі діждатися. Що се такого сталося? Невже ж ти вже й зовсім за мене забув? Невже ж так таки й хвилини не маєш часу, щоб часом не могти написати пару слів? От і я, бог бачить, досить занятий, цілими днями – то коні пасти, то коло сіна, то в ліс, вечором у нас не світиться, то й лягай спати, а хоч би й світилося, то чоловік змучений, як сто чортів, – а все-таки я часом урву хоч настільки часу, щоб написати яку-небудь статейку або прочитати дещо. До тебе я не писав, ждучи раз у раз того обширнішого листа, котрий ти обіцяв написати, – та й, впрочім, о чім я маю писати до тебе? Що в мене в селі за новини? Хіба о тім писати, що я думаю? Але ж се нікому на ні на що не здасться – шкода часу.
Берез[инський] був у Львові, але не бачився з тобою, – шкода. Він мав подати доповнення до статті о Добрівлянах – те, що я тепер пересилаю. Тепер десь уже Унгар був у тебе і позабирав книжки, о котрі я прошу. Ти, чень, догадався, крім них, подати йому для мене ще деякі новості?
Що діється з «Світом»? Чи друкуєш далі? Пришли перший аркуш, скоро буде готовий, бо я мав би гадку дописати тобі ще до сього н[оме]ра один розділ «Борислава», а до сього потрібно б мені мати перед очима розділи XIII і XIV. Який портрет буде? І ще от що. Котру штуку з етнографічних ти думаєш друкувати? Може б, мож надрукувати ціле про женщин? А ні, то надрукуй три коротші: про Добрівляни, про шандаря і про бульбу.
Я тут стараюся різними способами і від різних осіб зібрати цілу купу фактів і характеристик про дрогобицьку гімназію, з котрих би можна було зложити таку статтю, від котрої б аж у п’ятах постило нашим педагогам і раді шкільній. Надіюсь, що ти не відмовиш тій статті місця в «Світі», хоч вона з конечності мусить переважно чіпати личності. Впрочім, надіюсь, що потрафлю зробити її критично, sine ira et studio і надати їй загальний інтерес.
Попередній н[оме]р «Світу» здається гарний і цікавий. Листи Шевченка мало нового приносять до його характеристики. Очерк Кониського написаний зручно, але без глибшої мислі. Біографія Дарвіна дуже слабенька. Жаль! Хто сказав, що «Kosmos» подає які-небудь модифікації Дарвінових поглядів? Він тільки розвиває їх і громадить нові факти. Чому не подано хоч спису діл Дарвіна?
У статті про війни і військо зайшли дві помилки, котрі, будь ласкав, при слідуючім продовженні поправити, а іменно:
Стор. 290, перший стовпець, 4. «Війна за Шлезвік-Гольштін 1864», а далі має бути: «з одного боку Прусси і Австрія, з другого боку Данія».
Стор. 290, другий стовпець, 11 стрічка згори, має бути: «повстання Кривошнянського 1869».
Що кажуть християни на мою статтю про впорядкування видавництва популярного? Чи можна надіятися з неї яких-небудь наслідків, бодай дискус[ійних], чи й сим разом зложить наша інтелігенція се діло ad acta? Я боюсь, щоби й справді так не сталося. Се було б знаком, що наша інтелігенція таки зовсім не спосібна до рішучого і солідарного ділання і що треба би самій молодежі чи кому там братися до нього, зачинати ab ovo, без средств. Погані обставини!
Які там у Вас думки про процес Ольги Грабар? Напиши мені, що змога, щоб я, пишучи, не загалопувався куди-небудь, – знаєш, самому, без дискусії, тяжко виробити собі думку о такім сложнім ділі. А може би, ти сам написав о тім процесі статейку, от хоч би таку, як о виборі посла, – тамта дуже гарна і дуже тут сподобалась.
Що чувати з виданням творів і портретом Навроцького? Чи зав’язався який комітет, чи роблять які старання? Між його паперами мусить бути багато цінних рукописів – щоб не погирилися! Положи се на серце кому-небудь з рухливих людей – от Олесницькому або Лукичеві. Початок характеристики в «Ділі», очевидно, пера Барвінського, бо напущений, водянистий, але, впрочім, подає деякі цікаві речі. Також старайтеся погромадити, які є, листи покійного. Я думаю, що Русь наша повинна б показатися вдячною для сього рідкого чоловіка, повинна б вшанувати його пам’ять. А при тім же Н[авроцький], бачу, оставив вдову чи, може, й які діти. Невже ж їм прийдеться в нужді коротати свій вік?
Чи вийшов перший том Шекспіра? Пришли, коли змога. Чи з Женеви нічого? «Марії» не дістав? Не пишуть нічого?
Ти обіцяв колись прислати пару центів – пришли тепер, бо вже не ма[ю]. Коли б в яких часописях була мова о «упор[ядкуванні] попул[ярного] видавн[ицтва]», то будь ласкав надіслати мені, щоб я міг слідити за дискусією.
Чи Кон[иський] не шле далі «І ми люди»? Воно, хоч наслідування Щедріна, але все-таки у нас перша суспільна сатира і зробило б багато доброго. От жаль, що ти не знаєш добре Щедріна і других сатириків. Пізнавши їх, ти, певно, виробив би свій сатиричний талант і був би при тім оригінальнішим від Кон-ого.
Пиши!
Цілую тя, Ів.
Примітки
Вперше надруковано: журн. «Культура», 1925, № 2, с. 63 – 65 (публікація М. Возняка «З життя і діяльності Івана Франка в рр. 1881 – 1883»).
Датується орієнтовно за змістом, зокрема у зв’язку із згадкою про етнографічну розвідку І. Франка (див. нижче), яку він написав 23 червня.
Подається за автографом – Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка НАНУ, відділ рукописів, ф. 3, № 1603, с. 13 – 14.
…доповнення до статті о Добрівлянах…… – Йдеться про статтю «Суд громадський в селі Добрівлянах», написану І. Франком 23 червня 1882 р. і вміщену в № 20-21 (8-9) «Світу» за 1882 р. під рубрикою «Знадоби до вивчення мови і етнографії українського народу».
…мати перед очима розділи XIII і XIV. – 13-й і 14-й розділи повісті «Борислав сміється» разом з 15-м, дописаним пізніше, були надруковані у № 18-19 (6-7) «Світу» за 1882 р.
Може б, мож надрукувати ціле про женщин? – Стаття І. Франка «Жіноча неволя в думах і піснях народних» була надрукована в «Зорі», 1883, № 6, 7, 9, 10, 13, 14, 15, 16-17. Повний текст розвідки був виданий того ж року у Львові накладом редакції «Зорі» під назвою «Жіноча неволя в руських піснях народних».
…про шандаря і про бульбу. – Йдеться про етнографічну розвідку І. Франка (розділи із «Знадобів до вивчення мови і етнографії українського народу»).
…листи Шевченка…У журналі «Світ», 1882, № 16-17 (4-5), с. 288 – 290, під назвою «Непечатані листи Тараса Шевченка» було опубліковано шість листів Т. Г. Шевченка періоду 1847 – 1861 рр.
Очерк Кониського… – Йдеться про нарис «Із життя хуторян Полтавщини» («Світ», 1882, № 16-17 (4 5)).
…на мою статтю про впорядкування видавництва популярного… – Йдеться про статтю І. Франка «Кілька слів о тім, як упорядкувати і провадити наші людові видавництва» («Світ», 1882, № 16-17 (4-5)).
Процес Ольги Грабар – процес провідних діячів партії москвофілів (І. Наумович, А. Добрянський, М. Огоновський, О. Марков та ін.), звинувачених австрійським урядом Галичини у державній зраді, почався 13 червня 1882 р. Йому присвячена стаття І. Франка «Чи ми хоч тепер прокинемось?» у журналі «Світ», 1882, № 18-19 (6-7) за 1882 р.
…таку, яко виборі посла… – Йдеться про статтю I. Белея «Про послідній вибір посла до Ради державної» («Світ», 1882, № 15/3), опубліковану під псевдонімом «Гнат Перевізник».
Що чувати з виданням творів і портретом Навроцького? – Ініціатива та ідея посмертного видання творів В. Навроцького належала І. Франку. Твори Володимира Навроцького (том 1) видано у Львові 1884 р. Підготовлений другий том не був виданий.
Початок характеристики в «Ділі», очевидно, пера Ба[рвiнського]… – Йдеться про некролог В. Навроцькому «Пам’яті найлуччого друга» («Діло», 1882, № 40, 41).
Чи вийшов перший том Шекспіра? – Йдеться про перший том творів У. Шекспіра у перекладі П. Куліша, виданий у Львові, 1882 р.
«Марії» не дістав? – Мова йде про видання: Marija, maty Isusowa. Wirszy Tarasa Szewczenka z uwahamy M. Drahomanowa. Żenewa, 1882.
Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1986 р., т. 48, с. 312 – 314.