Заповіт («Коли з життям твоїм…»)

Переклад Івана Франка

Коли з життям твоїм у тебе

Настане прощання,

Візьми ж із собою від мене

Останнє дихання!

А де твоя буде стояти могила.

Вели, щоб і я біля тебе спочила.

Коли ж ти по смерті

Згадаєш мене,

Тобі відповість з моїх костей

Зітхання сумне.

Коли б запитав хто у мене: «Чого

Благаєш у бога для душі своєї?»

То я б відповіла, їй-богу: «Його

Вперед ласки, мій боже, а потім твоєї».

Примітки

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1977 р., т. 8, с. 119.