Цареві («Промінням ясніла…»)

Переклад Івана Франка

Промінням ясніла вимова її,

Коли тебе батьком назвала.

Коли б когось іншого стала так звать,

Вона би відмови дізнала.

О царю, якого лиця блиск ясний

Найчорнішу тьму долі прогонить,

Нехай він ясніє і світить усе,

Хай його час не морщить, не клонить!

Добродійствами ти у своїй доброті

Нас обсипав, і кождий се знає;

Наче хмара, що краплі дощу золоті

На пустині пісок розсипає.

Твоїх скарбів найбільшу частину ти дав,

Щоб мету осягнуть благородну,

І мету осягнути сам час тобі дав,

І любов всенародну.

Примітки

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1977 р., т. 8, с. 115.