19.05.1887 р. До Уляни Кравченко
| Львів | Львів, ул. Голембя, ч[исло] 9 |
Шановна пані!
Отсе вже аж негарно з моєї сторони, що я так довго не писав Вам і навіть не побажав Вам щастя на Вашій новій дорозі. Ну, та я надіюсь, що Ви й без того певні, що я Вам бажаю всього доброго і хорошого. Звісно, попереду всього я бажав би, щоб Ви не забували нашої спільної приятельки – руської поезії, котра познакомила нас з собою, і надіюсь, що й надальше удержить у добрій дружбі. Правду сказати, я й тепер пишу до Вас в літературнім ділі, а іменно в ділі «Жіночого альманаху», о котрого виданні Ви, може, дещо й чували. Отож до того альманаху впакував я більшу часть Ваших недрукованих ще поезій, які у мене осталися (досі надруковано 6 сонетів і дві осібні поезії, а до кінця ще піде кілька).
Та от зайшла така штука. Пані Кобринська задумала між іншим подати «очерки з життя жіночого» і між ними, розуміється, очерк про життя «учительки». Очерк той написала вона, але на лихо вийшов він доволі слабий, так що якось ніяково його друкувати.
Так от я рішив звернутися до Вас з просьбою: чи не могли б Ви написати свої споминки про своє учительське життя в і , від початку до кінця, з його добрими сторонами і злими. Головно звернути би треба увагу на відносини людей, дітей і товаришів-учителів до учительки, і здається, що про все те Ви будете могли розказати багато цікавого. Статейку будьте ласкаві написати попросту, без прикрас, без рефлексій, давайте самі факти, подайте копії (дослівні) листів тих дівчат, що до Вас писали, і розкажіть про ту історію, котра закінчила Ваше учительство в Бібрці, з вираженням імен або й без вираження, як Вам сподобається. Я, яко редактор альманаху, дуже бажав би, щоб така стаття Вашого пера була в нім надрукована. Об’ємом не стісняйтеся, пишіть докладно, як буде що лишнє, то я скорочу.
На зелені свята руські ми з Олею думаємо бути в Нагуєвичах. Чи не могли б і Ви тоді загостити до нас? З недалеко. Виїхавши рано на та на (через толоку), можете на обід бути на нашій слободі. От би гарно було! Будьте ласкаві напишіть, чи буде стаття (а її треба хоч би й за тиждень, а найдалі за два тижні) і чи приймаєте запросини? Кланяюсь Вам.
І. Фра.
Примітки
Вперше надруковано: Іван Франко. Статті і матеріали. Зб. 5. Львів, 1956, с. 169 – 170.
Датується за поштовим штемпелем.
Подається за автографом (ІЛ, ф. 3, № 4949).
…не побажав Вам щастя на Вашій новій дорозі. – В кінці 1886 р. Уляна Кравченко вийшла заміж за вчителя Яна Нементовського.
…чи не могли б Ви написати свої споминки про своє учительське життя… – Уляна Кравченко такі спогади тоді ж написала і надіслала І. Франкові, але вони не були надруковані в альманасі «Перший вінок». Про ці спогади є також згадки в листах Уляни Кравченко до І. Франка від 25 травня 1887 р. та в недатованому листі 1887 р. (ІЛ, ф. 3. № 1615, с. 729; та ф. 3, № 1602, с. 33 – 34). «Спогади учительки» Уляни Кравченко надруковані 1936 р. в Коломиї окремим виданням.
Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1986 р., т. 49, с. 110 – 111.