6.11.1887 р. До М. П. Драгоманова

Шановний добродію!

Спасибі за Ваш лист!

З Верна вже перекладені три статті: «Les principes de la critique biblique» по Рейсу, «L’origine et la composition du Pentateuque» по Кюнену і «Analyse critique des elements constitutifs de la Genèse». Ті три статейки вчинять невеличкий томик, а щоб доповнити його до 5 листів, якраз у пору прийдеться та стаття, про котру Ви пишете. Для того будьте ласкаві прислати її, бо я хотів би пустити сю книжечку ще під кінець сього року.

Другий випуск біблейщини я думав би дати переклад з Рейса: текст і аналіз перших 13 глав Genesis’a, котрі у нього трактуються віддільно і дуже цікаво. Жаль тільки, що в своїм обширнім коментарії до сих глав Рейс став так stricte на становищі жидівськім і екзегетичнім, що й не пробував кинути погляду на міфи космогонічні і етнографічні других близьких народів. Се у нас конче потрібно б дати, бодай в короткім переднім слові, і мені здається, що для написання такого переднього слова ніхто не був би спосібніший, як Ви.

Книжечка ся друкована буде аж в слідуючім році, може аж десь весною, так що для написання невеличкого (на друк[ований] лист або два) переднього слова Ви мали б доволі часу. Впрочім, коли б Ви могли зробити се швидко, то можна би Рейса дати й зараз після Верна: тут народ дуже заінтересований дослідами над Біблією, і я надіюсь, що сього року будуть і в «Братстві» читані реферати по Гаусрату, Хр. Бауру, а може, й дещо по Рейсу.

Остапову роботу на початок року дати не прийдеться, раз, для того, що Остап її ще перероблює, а по-друге, для того, що надто вона велика і вимагати буде відразу великого кошту. Фондів у нас готових нема, а «Читальні» тепер багато з’їдять, так що конче потрібно по них дати кілька дрібніших книжечок, котрі б і швидше б розходилися і захоплювали б трохи інші поля.

«Козаки» Ваші теж прийдуть перед Остапом. Вони перекладені П[авли]ком, але той написав цілий переклад олівцем, так що для друку треба переписувати, а переписчика у нас плаченого нема, ну, то й приходиться здаватись на ласку і – ждати. Через вакації робота лежала, а тепер не знаю, коли ще її докінчать. Скоро переписка буде скінчена, вишлю Вам рукопис для перегляду.

Помочі ні од кого при «Наук[овій] бібл[іотеці]» не ждемо. Щоб придбати фонду на прискорення видавництва, я тепер пишу по-польськи обширну повість на конкурс «Kurjera Warsz[awskiego]». Надіюсь її скінчити найдалі з кінцем сього місяця, а коли не дістану премії (1 000 руб.), то все-таки найду місце для її надрукування і придбаю хоч що-небудь лишніх грошей.

У «Братстві» консерватори зіграли роль синиці, що хотіла палити море, а коли на зборах показалось, що їх сили 4 – 5 чоловіка, то вони знялись і вийшли, а одного з них за якесь шахрайство загальні збори взяли й виключили. О викидуванні книжок нема й мови. Сьогодні збирається етнограф[ічний] кружок, котрий повинен вибрати з-поміж себе комітет для рефератів і відчитів, а крім того, є надія, що устроїться невеличке видавництво брошур, перекладів белетристичних і др.

Вчора вечором було кілька братчиків у нас; ми з Павликом і наговорили їм дещо про те, яку треба завести роботу. Я предложив їм зладити ряд рефератів (Ваші – «Пісні про панщ[ину]» й Буняка, Пипінові статті про Укр[аїну] і Білорусь з «Вестн[ика]», Івановича статтю про Болгарію з «Северн[ого] вестника», Тена «Істор[ію] Франції», Брандеса життєписи, далі деякі речі про початок християнства і в кінці деякі теми загальні, як, прим.: ідеалізм, реалізм і натуралізм, поступ, свобода волі і т. ін.). Хочуть конче розбуджувати таланти писательські серед молодежі і в тій цілі думають розписати премії на твори белетрист[ичні] молодих людей. Ось Вам усе, що нового в «Братстві».

Про пропажу перевозки Ар[абажина] ні слуху ні духу. Кияни мов води в рот набрали, ніхто ні словечка. Що Ар. сам не попався, це я знаю, бо писав карточку, але що дальш – нічого не знаю. Ось ми ждемо з дня на день знаного Вам корсіканця, котрий писав нам недавно, що швидко їхатиме знов за границю, та якось не їде.

Чи звісна Вам критика Дашкевича на літературу Петрова? Я чув про неї, та нічого докладного, а отсе два тижні тому написав до Дашк[евича], щоб прислав (за гроші) або вказав, де можна дістати (в ніяких каталогах не стрічав), – і також не маю відповіді.

«Зорю» зашлю Вам. Поздоровляю Вас. Жінка також Вам кланяється, вона переписує мій роман і вчиться таким робом польській мові.

Ваш Ів. Фр.

Примітки

Вперше надруковано: Матеріали для культурної й громадської історії Західної України, т. 1, Листування І. Франка і М. Драгоманова. К., 1928, с. 243 – 245.

Подається за автографом (ІЛ, ф. 3, № 1383).

Кюнен Авраам (1828 – 1891) – голландський богослов. Автор ряду робіт в галузі критики Біблії.

…та стаття, про котру Ви пишете. – У листі від 21 жовтня 1887 р. М. Драгоманов писав:

«Коли буде скоро печататись Верн, то чи не прикласти б до нього й програм історії релігії, котрий він переробив з голландського? Коли згодитесь у принципі, я зараз пришлю книжку. Програм не візьме більше 1½ листи» (Матеріали, с. 142).

Гаусрат Адольф (1837 – 1909) – німецький історик, досліджував історію християнства.

Баур Фердінанд Хрістіан (1792 – 1860) – німецький історик церкви.

Остапову роботу… – Йдеться по працю О. Терлецького «Літературні стремління галицьких русинів від 1772 до 1872». Опублікована в журналі «Житє і слово», 1894, кн. 2, 3; кн. 4, 5, 6; 1895, кн. 1, 2, 3; кн. 4, 5, 6.

…я тепер пишу по-польськи обширну повість на конкурс… – Йдеться про повість «Lelum і Polelum». Повість не була відзначена премією. Вперше опублікована повністю в українському перекладі М. Возняка 1929 р. в т. 30 «Творів» І. Франка (Харків, «Рух»).

«Kurjer Warszawski» – щоденна польська газета, виходила у Варшаві в 1821 – 1939 рр.

…Ваші – «Пісні про панщ[ину]» й Буняка. – Йдеться про статті М. Драгоманова «Малорусские песни об освобождении крестьян» («Киевская старина», 1887, кн. 3, 4) та «Шелудивый Буняка в украинских народных сказаниях» («Киевская старина», 1887, кн. 8, 10).

…Пипінові статті про Укр[аїну] і Білорусь з «Вестн[ика]»… – Йдеться про статті історика російської літератури, етнографа та фольклориста О. М. Пипін» (1833 – 1904): «Обзор малорусской этнографии» («Вестник Европы», 1885, № 8 – 12); «Малорусская этнография за последние 25 лет» («Вестник Европы», 1886, № 1); «Великорусская этнография» («Вестник Европы», 1887, № 4 – 7).

…Івановича статтю про Болгарію з «Северн[oго] вестника»… – Мова йде про статтю «Борцы и мученики за свободу Болгарии» («Северный вестник», 1887, № 1, 3).

«Северный вестник» – російський літературно-науковий і політичний журнал. Виходив у Петербурзі в 1885 – 1898 рр.

Тен Іполит (1828 – 1893) – французький теоретик мистецтва і літератури, філософ, історик.

Брандес Георг (1842 – 1927) – датський літературний критик, автор ряду монографічних досліджень про видатних письменників та історичних діячів.

…критика Дашкевича на літературу Петрова. – Йдеться про рецензію М. П. Дашкевича «Отзыв о сочинении г. Петрова «Очерки истории украинской литературы XIX века» (1888).

Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1986 р., т. 49, с. 126 – 128.