12.01.1901 р. До М. I. Павлика
| Львів |
Дорогий друже!
Дивний Ви чоловік! Коли я просив Вас дати спомини Ковалевського чи до «Вісника», чи для Спілки, Ви відповіли ні сим ні тим, обіцяли мені дати прочитати їх, і не дали, заслонювалися Лесею, котра не має з ними ніякого діла, а тепер оголошуєте в «Гром[адському] голосі», що хочете самі друкувати їх, коби лиш хто дав гроші на друк. Не розумію сеї Вашої тактики, бо ж, здавалось би, на полі літератури і науки між нами не повинно бути антагонізму, а особливо антагонізму такого, котрий би змушував Вас пускатися на жебранину.
Даруйте за се слово, але в Вашім поступку я не можу бачити нічого, крім якоїсь хоробливої охоти до жебранини. Невже Вам не соромно заповняти такими покликами до «милосердних душ» сторінок «Гром[адського] голосу», і невже Ви не бачите, як шкодите Ви сим цілій партії і тому ділу, якому хочете служити? Бо і хто ж буде числитися з політичною партією, що обертається щономера до прилюдного милосердя, і то в справах, де ходить о 100 – 200 гульд[енів]?
При тім дозвольте пригадати Вам, що спомини Ковалевського були написані по моїй просьбі і призначені для «Житя і слова», значить, Ви не маєте права розпоряджатися ними. Пропонуючи Вам видати їх у «Віснику» або в Спілці, я мав надію видобути за них для Вас дещо грошей. Коли ж Ви зачнете друкувати їх на власну руку, то боюсь, щоб не вийшла Вам із того яка прикра несподіванка.
Ще раз поновлюю просьбу: позичте мені рукопис для прочитання. Коли він окажеться можливий до надрукування у «Віснику», редакція предложить Вам його оферту, коли ж ні, я зверну Вам його і полишу вільну руку для дальшого поступовання.
Також прошу рішити, що робити з перепискою Др[агомано]ва? Надруковані 10 аркушів по 300 (здається) екземплярів є у мене. Треба би ще додрукувати титул і останніх кілька сторінок, і книжка була б готова. Що належалося в друкарні за передрук, узято на мій рахунок, та що передрук замовляли Ви, то я й обертаюся до Вас із запитанням: чи маю передати Вам ті аркуші (за зворотом моїх коштів в квоті 55 гульд[енів], чи поступити з ними, як інше? Я думав би, що було б найкорисніше для нас обох відступити ті аркуші Спілці, щоб вона видала їх, як т. 1 «Переписки» Др[агоманова]. Коли Ви згодитесь на се, то я готов половину того, що вторгую від Спілки за ті аркуші, відступити Вам з тим, щоб Ви давали для Спілки дальші часті переписки Др-ва. Здоровлю і бажаю всього найкращого
Ваш Ів. Франко.
Примітки
Друкується вперше за автографом (ІЛ, ф. 3, № 1556).
Датується на підставі дати отримання листа: «Львів, 12.1 1901», поставленої на автографі М. Павликом.
У відповідь М. Павлик надіслав І. Франкові два листи, які зберігаються в ІЛ (ф. 3, № 1611).
…спомини Ковалевського… – «Зі споминів засланого без суду» Миколи Васильовича Ковалевського (1841 – 1898). М. Павлик отримав рукопис цих спогадів від болгарського вченого Івана Шишманова і хотів їх опублікувати, додавши біографічні дані про М. Ковалевського, які обіцяла надіслати Леся Українка. «Ждав я від Лесі біографічних даних, а бачачи, що їх нема і не буде, рішився друкувати без того» (ІЛ, ф. 3, № 1611, арк. 291).
Про намір опублікувати спогади М. Ковалевського М. Павлик сповістив читачів «Громадського голосу» (1901, № 3). У зв’язку з листом І. Франка від 12 січня 1901 р. він писав І. Шишманову:
«Справу можуть рішити лише ті люди, котрим небіжчик передавав рукопись, себто: в чиї руки казав він її віддати. Може, справді, рукопись дісталася мені через помилку, – в такім разі я мушу віддати її Франкові і звинитися перед ним» (Центральний державний історичний архів у Софії, фонд І. Шишманова).
…видати їх у «Віснику» або в Спілці… – Йдеться про журнал «Літературно-науковий вісник» та видавництво Українсько-руська видавнича спілка. Мемуари М. Ковалевського під назвою «Зі споминів засланого без суду» вперше надруковані у ЛНВ.
…що робити з перепискою Др[агомано]ва? – М. Павлик у листі від 11 січня 1901 р. відповів: «Переписку Др[агомано]ва буду видавати сам, осібно, на що я і дістав, як знаєте […] 300 р. До Видавничої спілки, так і до «Вісника» маю резони не давати…» (ІЛ, ф. 3, № 1611, с. 293). Протягом 1901 – 1912 рр. вийшло вісім томів «Переписки Михайла Драгоманова з Михайлом Павликом», підготовлених до друку М. Павликом.
Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1986 р., т. 50, с. 162 – 163.