11.12.1901 р. До Франтішка Пастрнка
| Львів | Львів, 11/XII 1901 |
Високоповажаний пане професор!
Зовсім докладної відповіді на Ваші питання не можу дати, бо замало маю під руками середньовікових книг, та те, що міг зібрати наскоро, посилаю Вам в тій надії, що з тих вказівок будете могли дійти далі.
1. Про підземних людей (velehlavi, чи vielköpfig, чи großköpfig) див.: Guilelmus Neubrigensis, Rerum Anglicarum lib. I., 27; Giraldus Camrensis, Itineraria I, 8; Gervasius Tilberiensis, Otia imperialia. Dec. III, XLV (див. F. Liebrecht, Gervasius von Tilburi, Anm. 44 i Anm. 10).
2. Віра в те, що гадюка – твір злого духа, панує загально в середніх віках, пор. Vincentius Bellovacensis, Speculum Naturale; Rambaud, Histoire de la civilisation francaise, t. I.
Про одно й друге, може, знайдеться дещо в недоступних мені книгах Berger de Xivrey, Traditions Tératologiques i Caesarius Heisterbacensis, Dialogus miraculorum. Не завадить заглянути також до Carus, Geschichte der Zoologie; Eicken, Geschichte der mittelalterlichen Weltanschauung i Kretschmer, Die physische Erdkunde im christlichen Mittelalter.
3. Щодо 3, то наразі не можу подати вказівки; може, знайдеться що в цитованих книгах Рамбо і Ейкена, та прошу заглянути ще Grimm, Deutsche Rechtsalterthümer і деякі новіші праці про звичаєве право середніх віків.
Сими днями вийде перший том моєї збірки галицько-руських нар[одних] приповідок, який зашлю Вам для ласкавої оцінки. Своїм «Věstníkom» Ви справді заімпонували і присоромили Петербурзьку Академію, яка в остатнім випуску своїх «Известий» попробувала дати щось подібне, та тільки задокументувала брак систематичності і рівномірного узгляднення всіх слов’янських народностей.
Коли Ваш «Věstník» продержиться хоч 10 літ, то буде не тільки необхідним підручником для кождого славіста, історика, філолога і фольклориста також поза межами Слов’янщини, але надіюсь, що зробиться вихідною точкою для нових систематичних дослідів Слов’янщини, бо дасть кождому славістові можливість відразу переглянути все, що зроблено і що робиться в кождім спеціальнім питанні, де лишаються люди, де треба нових пошукувань і т. д. Порівняння Вашого «Věstníka» з петербурзькою бібліографією ще раз показує ad oculos, що для праць, обіймаючих усю Слов’янщину, центром таки ще не зробився Петербург, а лишилась стара Шафарикова Прага. Бог на поміч! З правдивим поважанням
Ваш Ів. Франко.
Примітки
Вперше надруковано: «Дукля», 1976, № 4, с. 54 – 55 (публікація М. Мольнара).
Подається за першодруком.
З Франтішком Пастрнком (1853 – 1940) – чеським вченим-славістом – І. Франко підтримував тісні наукові контакти: листувався з ним, надсилав наукову літературу, писав рецензії на його праці. Збереглося п’ять листів І. Франка до Ф. Пастрнка і п’ять – Ф. Пастрнка до І. Франка. Останні опубліковані у збірнику «Зв’язки Івана Франка з чехами та словаками» (1957, с. 578 – 581).
Листи І. Франка до Ф. Пастрнка свого часу скопіював проф. Іван Панькевич (1887 – 1958), а з цих копій в кінці 1950-х років зробив копії М. Мольнар. Місцезнаходження автографів листів І. Франка невідоме. Підготувавши за своїми копіями листи І. Франка до друку, М. Мольнар звернувся до викладача Празького університету В. Жідліцького з проханням звірити їх з оригіналами.
«Виявилося, однак, – пише М. Мольнар, – що, мовляв, оригінали цих листів пропали, може, вони зберігаються в спадщині проф. Ів. Панькевича?» («Дукля», 1976, № 4, с. 450).
…на Ваші питання… – вони висловлені в листі від 15.ХІ 1901 р.
Про підземних людей… – Про «підземних» людей мовиться у легендах про Костянтина.
Рамбо Альфред (1842 – 1905) – французький історик, автор праць з історії Франції, а також Росії. Досліджував мистецтво українських кобзарів.
Грімм, брати – Якоб (1785 – 1863) та Вільгельм (1786 – 1859) – німецькі філологи.
…перший том моєї збірки галицько-руських нар[одних] приповідок… – Галицько-руські народні приповідки. Зібрав, упорядкував і пояснив д-р Іван Франко, том 1, вип. 1. Надруковано у т. X «Етнографічного збірника», 1901.
«Vĕstník» – чеський науковий журнал «Vĕstník slovanské filologie a staroźitnosti», виходив 1901 – 1902 рр. у Празі.
…в останнім випуску своїх «Известий». – Йдеться про «Известия отделения русского языка и словесности» Російської Академії наук.
Шафарик Павел Йозеф (1795 – 1861) – чеський і словацький філолог та історик, діяч чеського й словацького відродження.
Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1986 р., т. 50, с. 195 – 196.