6.11.1901 р. До О. С. Маковея

Дорогий друже!

Сердечно дякую за посилку – все в ній інтересне. Вашу статтю в «Буковині» я читав уперед і дуже втішився тим, що й Ви зацікавилися старими карпаторусами. На Буковині таких речей можна ще зібрати гук. Про Федьковичеві «Skizzen» я досі не знав нічого. Перепишіть, будьте ласкаві! Чи в «Sonntagsblatt» перед 1862 р. Ф[едькови]ч не друкував нічого по-німецьки? Чи не можна би ще розшукати яких паперів по Федьковичевім діду (батькові його матері), що мав писати багато віршів по-руськи і по-німецьки? Старий Гординський, Ф[едькови]чів батько, мав їх ще багато. Се було б відкриття!

Щодо проф. Стоцького, то він, мабуть, помиляється: не всі папери «Просвіти» прислано до Тов[ариства] Шевч[енка], бо не прислано, власне, паперів Навроцького, а в тім числі й того листа, який цитує Огоновський («Іст[орія] р[уської] літератури, II, 656). Так само говорив мені Горбаль про якісь рукописні німецькі вірші Ф-ча, які він вислав проф. Стоцькому. Що се за вірші? Чи ті, які прислано до Наук[ового] тов[ариства] ім. Шевч[енка]?

З матеріалом, який зібрав проф. Стоцький, я думав би найліпше зробити так: нехай проф. Стоцький дасть (на кошт Наук[ового] тов[ариства] ім. Шевченка) переписати їх, сколаціонує копії і пододає до них свої уваги, словом, прилагодить їх вповні до друку, то вони будуть надруковані в четвертім томі під його фірмою, як його власний причинок під окремим титулом. Коли ж би на се у нього не стало часу, то чом би йому не прислати чи оригінали, чи копії до Наук[ового] тов[ариства] ім. Шевч[енка], де евентуальний редактор IV тому мусить їх використати.

У нас у Товаристві криза не то що минула, а все загострюється. Купка спортсменів, що зробила собі спорт із того, щоб «розбити кліку Грушевського», не вдоволена тим, що вигризла Томашівського і знеохотила Грушевського так, що усунувся від Товариства, тепер загнула пароль на мене й Гнатюка, а дехто рад би зовсім очистити Товариство від «радикалів», скасувати «Вісник» і т. д. Я пережив кілька поганих днів, які значно остудили мене в моїм запалі до Товариства і підкопали мою віру в його успішний розвій; тільки навал праці не дає мені збожеволіти.

Розпочав я тепер у «Ділі» ряд фейлетонів про Федьковича, хотів з часом дати детальний аналіз його поезії на основі нового видання. Бажав рівночасно зробити відбитку з тих фейлетонів і випустити їх окремою книжкою, та се оказалося неможливим з чисто технічних причин: друкарня не має настільки черенок, щоб лишити один фейлетон через кілька день для злагодження передруку. Чи не можна би зробити се в «Буковині», щоб там передруковували мої фейлетони з «Діла» і робили з них відбитку? Наклад відбитки взяла би в разі потреби Видавнича спілка.

Чи між листами до Воробкевича нема листів В. Навроцького? Взагалі звертаю Вашу увагу на те, що ми тут, у Товаристві Шевч[енка], лагодимося видавати «Архів для історії укр[аїнської] літератури і освіти в XIX в.», куди думаємо вперти всякі такі кореспонденції. Для того не зле було би, якби Ви заздалегідь переписували все, що важніше з тих листів на окремі аркуші, по можливості додавали пояснення і приготовляли так матеріал, який міг би зараз ввійти в один із перших томів «Архіву». Таким виданням ми заімпонували би декому із слов’ян і улегшили би працю будучим історикам нашого культурного життя.

Здоровлю Вас щиро

Ваш Ів. Франко.

Примітки

Друкується вперше за автографом (ІЛ, ф. 3, № 1131).

…дякую за посилку… – І. Франко має на увазі надіслані О. Маковеєм автографи Ю. Федьковича.

…Вашу статтю… – Маковей О. Збірник пісень Івана Велегорського з 1806 р. Матеріали до історії карпато-руського письменства («Буковина», 1901, 13, 16 жовтня).

…Федьковичеві «Skizzen»… – І. Франко мае на увазі оповідання «Skizzen aus dem Huzulenleben», вперше надруковане в німецькій газеті «Czernowitzer Zeitung», 1868, 3 і 7 квітня. Оповідання є авторською переробкою Федьковичевого «».

Sonntagsblatt – повна назва «Sonntagsblatt der Bukowina», німецька газета, що її 1862 р. видавав у Чернівцях Ернст Рудольф Нейбауер (1828 – 1890), поет і журналіст, приятель Ю. Федьковича.

…паперів Навроцького… – Мова йде про архів В. Навроцького.

Горбаль Кость (1836 – 1903) – український громадсько-культурний діяч, видавець журналу «Нива» (1865), приятель Ю. Федьковича.

…того листа, який цитує Огоновський… – Йдеться про лист від 14 серпня 1868 р., в якому Ю. Федькович говорить про свої клопоти з виданням підготовленого ним «Букваря» (див.: Юрій Федькович. Твори. В двох томах, т. 2. К., 1960, с. 225 – 446).

…криза не то що минула, а все загострюється. – Йдеться про внутрішню боротьбу в Науковому товаристві імені Т. Шевченка.

…німецькі вірші Ф[едьковича]… – І. Франко надрукував їх у «Писань Осипа Юрія Федьковича» (Львів, 1902).

Томашівський Степан Федорович (1875 – 1930) – український історик, доцент Львівського і Краківського університетів.

Розпочав я тепер в «Ділі» ряд фейлетонів… – Йдеться про статтю «Перше повне видання творів Федьковича», надруковану в газеті «Діло» в номерах за 2.XI, 9.XI, 11.XI, 30.XII, 31.XII 1901 р., 15.I 1902 р.

…щоб там передрукували мої фейлетони… – Згадана вище розвідка І. Франка не була передрукована в газеті «Буковина» й не появилася окремою відбиткою.

Чи між листами до Воробкевича… – У листі до І. Франка від 2 листопада 1901 р. О. Маковей сповіщав, що у нього є «купа листів з 1860-х рр. до Із. Воробкевича…» (ІЛ, ф. 3, № 1611) – українського письменника і композитора (1836 – 1903).

«Архів для історії укр[аїнської] літератури і освіти в XIX в.» – Вийшов у світ 1902 р. під назвою: Матеріали до культурної історії Галицької Русі XVIII і XIX віку, зібрані Мих. Зубрицьким, Юр. Кмітом, Ів. Кобилецьким, Ів. Е. Левицьким, І. Франком, видані під редакцією Івана Франка. І. Франкові в цьому збірнику належить передмова (с. V – VI), цілий ряд публікацій різних пам’яток, покажчики літератури, архівних матеріалів, імен і географічних назв.

Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1986 р., т. 50, с. 173 – 174.