6 – 7.12.1903 р. До М. В. Лисенка

Високоповажаний добродію!

Як ім’я Івана Котляревського, патрона нашого товариства, нерозривно зв’язане з відродженням української поезії, так само й Ваше ім’я зв’язане нерозривно з відродженням української пісні, української музики. Ви, як ніхто перед Вами ані обік Вас, вникнули глибоко в ту душу нашого народного генія, окрилили нашу народну пісню своїм талантом і рознесли її славу широко по Слов’янщині.

Та не досить того: Ви сотворили нашу національну музику, і ім’я Ваше, осяяне всіми чарами рідних мелодій, стоятиме повік високо в ряді творців, у ряді тих, що підносять душу своїх сучасних понад буденність, в ряді тих майстрів живих тонів, що вміють однаково зрозуміло говорити до своїх людей і всіх поколінь, а про те найлюбішими і найзрозумілішими бувають для своїх найближчих.

Прийміть в радісний день Вашого ювілею щире привітання від нас, вдячних Вам земляків, членів Тов[ариства] ім. Ів. Котляревського у Львові.

Примітки

Друкується вперше за автографом (ІЛ, ф. 3, № 1125).

Датується на підставі змісту – 35-річчя музично-культурної діяльності композитора відзначалося в Галичині 6 – 13 грудня 1903 р. Привітання написане від імені львівською Товариства їм. і. Котляревського. Очевидно, цей лист є чорновиком привітання. До 27 листопада 1934 р. він зберігався в І. Бондаря (Тернопіль) – родича В. Гнатюка.

І. Франко з нагоди ювілею М. Лисенка опублікував в ЛНВ (1904, т. 25, кн. 1) статтю «Лисенкове свято в Австрії».

Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1986 р., т. 50, с. 235.