23.01.1905 р. До М. І. Зубрицького

Дорогий товаришу!

На Ваш лист, написаний до д. Гнатюка, позволю собі сказати кілька слів щодо плану Вашої статті про проф. Гр[ушевського]. Той маленький нарис, який ви подали в своїм листі, добрий на вступ; усе те речі відомі, і їх треба сказати в кількох реченнях. Головна ж основа статті повинна йти трохи далі і піднести принципіально вагу таких взаємин між Укр[аїною] і Гал[ичиною], вагу того, що заініціовані проф. Гр[ушевськ]им взаємини уперве були поставлені не лише на легальні, але на офіціально санкціонованій дорозі. Яке се має значення, побачите прим, із меморіалу кн. Дондукова-Корсакова, що буде поміщений у II кн[изі] ЛНВ.

І далі треба піднести річеву різницю праці проф. Гр. і його попередників: Куліш – безцільне і безпрограмове дилетансттво (пор. його маніфест до галичан, цитований трохи Маковеєм); Драгоманов – головно політика і вироблення критичного світогляду, Гр[ушевськ]ий – практична наукова робота, не чужа й практичних політичних питань (справа університету, приватних гімназій, наукові курси). Мені здається, що, порушивши всі ті пункти з такого погляду, як вони представляються очам тямущого чоловіка на провінції і додавши образок провінціального життя і думання тепер і давніше, Ви могли би зробити дуже гарну працю, що сама собою, як свідоцтво чоловіка, далекого від львівських партійних сварів, мала би вартість документа.

Ваш чоловічок нехай кінчить моделі, за гроші най не турбується. Музей етнографічних речей з Мшанця зробив у Відні добре враження, і я надіюся прибути на літо з трохи більшим фондом для його скомплектування і розширення дослідів. Опис моєї екскурсії буде незабаром надрукований, відбитку пришлю Вам.

Поздоровляю сердечно і кланяюсь Вашій добродійці

Ваш Ів. Франко.

Примітки

Вперше надруковано: Іван Франко. Статті і матеріали, с. 149.

Подається за автографом, що зберігається у науковій бібліотеці ім. В. Стефаника АН УРСР (ф. М. Возняка, № 660, п. 150, с. 100).

…із меморіалу кн. Дондукова-Корсакова… – Мається на увазі меморіал київського губернатора, князя Дондукова-Корсакова з 1879 чи 1880 рр. з приводу становища української літератури й культури в Росії. Призначався для високих урядових сфер у Петербурзі. І. Франко надрукував його в ЛНВ (1904, кн. 12, с. 89 – 97).

Ваш чоловічок нехай кінчить моделі… – Йдеться про народного майстра з Мшанця, який виготовляв для музеїв мистецькі вироби.

…у Відні… – у Віденському етнографічному музеї. І. Франко брав участь у придбанні для нього виробів народного мистецтва з Бойківщини.

Опис моєї екскурсії… – Йдеться про розвідку «Eine ethnologische Expedition in das Bojkenland». Вперше надруковано у журналі «Zeitschrift für österreichische Volkskunde», 1905, № 1 – 2, с. 17 – 32; № 3 – 4, с. 98 – 115.

Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1986 р., т. 50, с. 261 – 262.