29.09.1905 р. До Ватрослава Ягича

Hochverehrter Herr Hofrat!

Vor allem bitte ich Sie um gütige Verzeihung, daß ich mit dem Fertigstellen meines Artikels für das «Archiv» so lange gezaudert habe. Die Wahrheit zu sagen, habe ich gelernt, meine «Entdeckungen» so niedrig zu taxieren, daß ich schließlich Mut und Lust verlor, mit ihnen vor die große Gelehrtenwelt zu treten. Erst die Mitteilung des Herrn Kuzela, daß Sie immer noch Gewicht darauf legen, daß ich mein Ihnen gegebenes Versprechen einlöse, und die neuerliche Versicherung Prof. Brückners, Sie erwarteten die Einsendung meines Artikels, um auch den seinen in Druck zu geben, veranlaßten mich, jede andere Arbeit wegzulegen und mich an diesen Artikel zu machen. Ich habe, wie Sie sehen werden, nur weniges (etwa ein Drittel) aus dem Ruthenischen übersetzt, das übrige aber frei umgearbeitet, vieles gekürzt, hie und da neue Bemerkungen hinzugefügt. Natürlich das redaktionelle ius gladii, wenn Sie wo was zu kürzen Lust und Bedürfnis verspüren werden, bleibt Ihnen allenfalls zugestanden.

Ich bitte auch um gütige Verzeihung wegen der schändlichen Handschrift, mit der ich Sie zu belästigen wage. Sie ist fast wie die moderne Malerei – man muß sich erst tüchtig daran gewöhnt haben, um sie erträglich zu finden. Ich bin in diesen Tagen ein wenig fieberkrank gewesen, und dies hat mein auch sonst nicht brillantes Geschreibsel noch elender gemacht. Einen guten Kopisten konnte ich leider in Eile nicht finden, hoffe übrigens, die Berliner Setzer werden sich damit schon Rat schaffen.

Meine Arbeit trägt den Titel «Beiträge» und der Aufsatz die Nr. 1. In der Nr. II, welche, wenn es Ihnen erwünscht sein wird, in einer oder zwei Wochen folgen soll, wird Neues zur handschriftlichen Tradition der Vita Constantini enthalten sein. Ich möchte hier in knapper Fassung und mit nicht zu großen Exzerpten folgende Beiträge liefern:

1) die Version der Vita Constantini in der «Повесть временныхъ летъ»,

2) die Version der chersoneser Episode in der Krechover Paläa,

3) die aus einer serbischen Vorsage geschöpfte russische Umarbeitung der Vita Constantini, wo von seinem Aufenthalt in [нрзб.] erzählt wird, der Text in einer vollständigen und einer fragmentarischen Kopie unter den Handschriften des A. Petruševič (beide Handschriften aus dem XVI. Jh.) erhalten;

4) die angeblich aus einer Chilandarer serbischen Handschrift kopierte, in Wirklichkeit aber südrussische Umarbeitung der Vita Constantini aus dem XVII. Jh., mit vielen teils absurden, teils aber doch bemerkenswerten Extravaganzen im Texte, einem XIX. Kapitel über Methodius, wo auch der Text des Hadriabriefes in einer ganz anderen Fassung enthalten ist, auch in einer Handschrift des Petruševič enthalten. Vielleicht finde ich außerdem noch etwas, da ich erst begonnen habe, diese ziemlich reichhaltige Handschriftensammlung systematisch durchzublättern.

Prof. Brückner hat mich ermuntert, diese handschriftlichen Extravaganzen im «Archiv» zu publizieren; dies wird nun vollständig von Ihrem Willen abhängen. Soviel ich sehe, viel wissenschaftlicher Gewinn läßt sich daraus nicht erhoffen, vielleicht dürfte sich aber doch hie und da wenigstens eine fruchtbringende Anregung finden. Ich verbleibe mit tiefster Hochachtung.

Ihr dankbarer

Ivan Franko.

Lemberg, den 29. IX. 1905 Poniński-Gasse, 4

Вельмишановний пане раднику!

Передусім прошу Вас ласкаво вибачити, що я так довго зволікав викінчення статті для «Архіву». Відверто кажучи, я привчився давати своїм «відкриттям» таку низьку оцінку, що, зрештою, втратив відвагу і бажання виступати з ними перед великим світом учених. І тільки повідомлення пана Кузелі, що Ви все ще надаєте вагу тому, щоб я дотримав дану Вам обіцянку, та недавнє запевнення професора Брюкнера, що Ви чекаєте моєї статті, щоб разом з нею і віддати до друку також його статтю, змусили мене відкласти нею іншу роботу і взятися за неї. Як будете бачити, лише невелику частину (приблизно третину) я переклав з українського тексту, решту ж вільно обробив, в багатьох місцях скоротив й додав подекуди нові примітки. Звичайно, за Вами в будь-якому разі лишається редакторське ius gladii, якщо Ви матимете охоту й потребу дещо скоротити.

Прошу також ласкаво вибачити за мій кепський почерк, яким я смію Вас потурбувати. Він майже такий, як і сучасний живопис – потрібно спершу добре звикнути до нього, щоб можна було визнати його терпимим. Цими днями я був трохи хворий пропасницею, а це ще більше погіршило мою й без того неблискучу писанину. Доброго переписувача я, на жаль, у поспіху не міг знайти, а втім, сподіваюся, що берлінські складачі якось дадуть собі з нею раду.

Моя праця має заголовок «Причинки», а ця стаття – № 1. У статті під № II, котра, якщо у Вас буде бажання, надійде за один – два тижні, буде вміщено новий матеріал до рукописної традиції «Житія Константина». Тут я хотів би коротко, без обширних виписок подати такі причинки:

1) версію «Житія Константина» в «Повести временных лет»;

2) версію корсунського епізоду в «Крехівській Палеї»;

3) почерпнуту із сербського переказу українську переробку «Житія Константина», де оповідається про його побут в (нрзб.); повна і фрагментарна копія тексту зберігається серед рукописів А. Петрушевича (обидва рукописи з XVI ст.);

4) скопійовану нібито з Хіландарського сербського рукопису, насправді ж українську переробку «Житія Константина» з XVII ст. з багатьма то безглуздими, то вартими уваги екстравагантностями в тексті, з XIX розділом про Мефодія, в якому є також текст листа Адріана, в зовсім іншому варіанті, міститься також в одному з рукописів Петрушевича. Можливо, я знайду крім того ще дещо, бо я щойно почав систематично переглядати цю доволі багату збірку рукописів.

Проф. Брюкнер заохотив мене опублікувати ці рукописні екстравагантності в «Архіві», що повністю залежатиме від Вашої волі. На мій погляд, тут нічого розраховувати на великі наукові результати, одначе в них, напевне, знайдуться тут і там принаймні цінні ідеї.

Залишаюся з глибокою пошаною

Ваш вдячний Іван Франко.

Примітки

Вперше надруковано: «Slavia orientalis», 1959, № 2-3, с. 79-80.

Автограф листа зберігається в університетській бібліотеці в Загребі (ф. В. Ягича, № 4535).

Подається за фотокопією автографа (ІЛ, ф. 3, № 4899).

…статті для «Архіву». – Йдеться про статтю І. Франка «Beitrage zur Quellenkritik der Cirillo-Methodianischen Legenden», що надрукована в журналі «Archiv für slavische Philologie», т. 28.

Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1986 р., т. 50, с. 275 – 277.