28.08.1907 р. До О. Ф. Франко

Дорога мамо!

Зачав був писати лист до Лесі Українки по поводу її «», та якось не йшло, а Грушевський каже вірно: не до Вас прислано, то й ні по що Вам писати. І рація. От тим-то я, перечеркнувши початкові слова до Лесі, пишу тобі на тім аркушику, щоб не псувати решти паперу.

В суботу або в неділю сього тижня приїде до Львова Гнатюк; я вже сказав йому, щоб він написав тобі квиток на 60 кор[он], а він обіцяв не лише зробити се, але надто взяти сам гроші і зараз передати тобі. Се буде найліпше. Щодо меду, то поговорю з дяком, а щодо бундза, то мені здається, що нема потреби лазити за ним на полонину і везти його до Львова, коли можна тут дістати готову бербеницю доброї бриндзи; можливо, що о. Волянський відпродасть свою; він замовив був одну бербеницю у одного гуцула, та коли той не постачив йому на час, він купив бербеницю у другого, а тільки потім дістав замовлену «чісто овечу» від першого. Отсю-то бербеницю, а хоч би лише половину її, я надіюся відкупити від о. Волянського.

Я тут наразі відпочиваю від деякої духовної роботи і не почуваю до неї потреби. Читаю я й хлопці мало, майже нічого, крім газет, та ось я прочитав «Записки Наук[ового] тов[ариства] Шевченка» останній том. Щоб заповнити час, ходимо оба з Андрієм щодень на гриби, хоча властивого врожаю правдивих ще не було, а може, й зовсім не буде. Два рази ходили ми на афини і принесли по неповному кошику. Ожини вже приносять гуцули, але вони ще переважно зелені, хоч зародили дуже рясно. Гуцули почали вже «ходити в гогози» – вчора Митчук ходив із дітьми.

У Жаб’ю були два віча – на одно обіцялися прибути 5 послів, зібралося з 5000 гуцулів, а з послів не прибув ані один, і було загальне обурення. Друге було посольське справоздання Трильовського, та на нім був також посол проф. Дністрянський, який своєю промовою в честь Трильовського викликав загальний несмак. Я не ходив на жодне з тих віч. Нині в Жаб’ю знов храм і повалило туди маса народу з усіх гуцульських сіл. Хлопці приповідок не записують, а я записав кількадесят від бабки Бурачинської та від гуцулів.

На сьому кінчу, бо кортить вийти на Черемош або в лісок. Цілую Вас усіх.

Іван Франко.

Адвокатові Роде і накладцеві Бонді я зараз відписав. Добре, що прислала їх листи.

Примітки

Вперше надруковано: Франко І. Твори в 20-ти т., т. 20, К., 1956 р., с. 613 – 614.

Подається за. автографом (ІЛ, ф. 3, № 1235).

Зачав був писати лист до Лесі Українки… – на початку листа закреслене звернення до Лесі Українки: «Високоповажана пані! Прочитав Вашу «Кассандру» і хотів зараз під першим враженням написати Вам декілька слів, та невідложні, буденні праці не дали мені…»

«…Прочитав Вашу «Касандру…» – у рукопису. Драма Лесі Українки «Кассандра» була опублікована в ЛНВ у 1908 р. (кн. 1, с. 76 – 97; кн. 2, с. 241 – 281).

…можливо, що О. Волянський..– Волянський Олекса (1862 – 1941) – священик у Криворівні. Перебував у дружніх стосунках з І. Франком, В. Гнатюком, Лесею Українкою та іншими українськими письменниками і вченими, сприяв їх відпочинку і праці, коли вони приїздили у Карпати.

…хлопці… – сини письменника Андрій і Тарас.

…вчора Митчук ходив… – гуцул із села Криворівні.

… ява писав… від бабки Бурачинської… – І. Франко записав від матері дружини О. Волянського, яка добре знала побут і фольклор гуцулів, багато цікавих оповідань, пізніше частково використаних у художніх творах.

Адвокатові Роде і накладцеві Бонді я зараз відписав. – Листів І. Франка до цих осіб та відомостей про них не виявлено. Листи до І. Франка (німецькою мовою, в Відня) зберігаються в ІЛ (ф. 3, № 1628, 1638, 1716).

Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1986 р., т. 50, с. 327 – 328.