Чайка – Червонець
Іван Франко
Чайка
1. Здибав го, як чайку на гнізді. (Ількевич)
Заскочив його несподівано.
2. Пігі, пігі, чайка, де твої яйка? (Ценів)
Примовляють, чуючи пігікання чайки або кивбіски.
Чарка
1. Віпив чарку, віпив дві, зашуміло в голові. (Ворохта)
Говорить чоловік на «веселі», т. є. випивши пару чарок.
2. Наша чарка повна зеленого вина: як налив до краю, то пий до дна. (Залісє)
Примовляють частуючи гостя. Зелене вино – горілка, яку держать звичайно у фляшках із зеленкуватого скла.
Чарівниця
1. Чарівниця два духи має. (Мшанець)
Народне вірування.
Чарувати
1. Очарувала його, дала йому якесь люби-мене. (Борислав)
Говорять про дівку або жінку, до якої причепився якийсь чоловік із любовними афектами.
Час
1. Аби лиш чьис до того прибрати. (Нагуєвичі)
Говорять про трудне або таке діло, що вимагає багато вільного часу, приміром сіть виплести.
2. Аби час провести. (Львів)
Говорять люди, проводячи вільний час у шинку або за грою в карти.
3. А лихий чьис тебе знає! (Ценів)
Говорять до незнайомого чоловіка, що шукає собі напасті.
4. Без чьису сі вродив, без чьису вмер. (Нагуєвичі)
Говорять про чоловіка, що бідував усе життя і згинув марно.
5. Був би чьис, був би й гріш. (Нагуєвичі)
Говорить чоловік, якому за звичайною роботою ніколи заробити зайвий гріш, приміром фірманкою.
6. Був на то чьис тай минув. (Нагуєвичі)
Говорять про запізнене діло.
7. Буде чьис красно ходити, коби в чім. (Нагуєвичі)
Відмовляв чоловік, якому закидують просте убрання. Пор. Симони 2372.
8. В добрий чьис сказати, а в лихий замовчати. (Нагуєвичі)
Народна віра в добрі і злі хвилі або дні. Пор. Даль І, 522.
9. В сам чьис! (Нагуєвичі)
Саме в пору, коли треба. Пор. Erasm 555; Славейков II, 183.
10. Все добре в свій час. (Львів)
Кожне діло треба робити в відповідну пору. Пор. Гильфердинг 2654.
11. Все до чєсу. (Карлів)
Все минуще, триває лише якийсь час. Пор. Wander V, Zeit 316; Adalberg Czas 70.
12. В часі всьо здасть ся. (Комарно)
Не здасться сьогодня, то здасться пізніше.
13. Дай Боже чьис добрий! (Нагуєвичі)
Формула привітання чоловіка, що застав інших при якімось ділі.
14. Дармо час гаяти. (Львів)
Пустувати, проводити час за пустою розмовою.
15. Дасть Біг чьис, дасть і пораду. (Нагуєвичі)
І найтяжче лихо з часом промине, коли чоловік знайде на нього спосіб. Пор. Wander V, Zeit 374.
16. Де він на тото всьо чьис бере? (Нагуєвичі)
Говорять про чоловіка, що багато робить.
17. Де ся тії часи діли, коли сами ковбаси до губи летіли? (Ількевич)
Жартують із тих людей, яким сняться золоті часи. Пор. Adalberg Czas 49; Čelakovský 498.
18. Днись час хиб. (Мшанець)
Не платиться добре за роботу.
19. До часу збан воду носит. (Гнідковський)
До часу чоловік шкодить іншим, потім йому урветься. Пор. Даль I, 270.
20. До чьису буїт, до чьису збуй. (Городок)
Значення неясне.
21. До чьису збанок воду носит, поки му сі вухо не ввірве. (Нагуєвичі) … поки сі … ви врве. (Іванівці К.)
Просторіші варіанти до ч. 12.
22. До якогось часу відводит ся. (Тухля)
Про діло, що проволікається довший час.
23. Є час на все, та не завше. (Гнідковський)
На кожне діло є час, але не в кожний час можна робити якесь діло.
24. За добрих часів, то й біда робит сі. (Коломия)
В добрі чоловік завсіди знаходить собі якусь біду.
25. За часом всьо приходит. (Petruszewicz)
Час приносить із собою найрізніші події. Пор. Brzozówski Czas 50; Záturecky IX, 85; XI, 97; Čelakovský 262.
26. Іди в лихий чьис та в куцу годину! (Нагуєвичі)
Виправляють ненависного чоловіка з хати або з села.
27. Коли то на то чьис буде? (Нагуєвичі)
Говорять про якесь далеке, нелегке діло.
28. Красний чьис прожив. (Нагуєвичі)
Говорять про чоловіка, що прожив у достатку довгий вік. Пор. Wander V, Zeit 819.
29. Ледви ци ми на то чьис позволит. (Нагуєвичі)
Говорить чоловік, маючи під руками одне діло, коли йому насувається інше.
30. Мій час ни довгий. (Ю. Кміт)
Мені вже не довго жити.
31. На все часу треба. (Львів)
Жодне діло не зробиться в одній хвилі. Пор. Wander V, Zeit 272; Adalberg Czas 47.
32. На всьо свій чьис. (Нагуєвичі)
Для всякого діла приходить відповідна пора. Пор. т. І, Всьо 65; Liblinský 11; Wahl І, 78; Дикарев 1139; Wander I, Alles 4; Ding 18; V, Zeit 6.
33. На всьо час прийде. (Львів) [Доповнення 1910 р.] На всьо час буде.
На кожне діло прийде час. [Доповнення 1910 р.] Пор. Giusti 337.
34. Най з тимой чьисом іде. (Нагуєвичі)
Говорять про всяку лиху пригоду.
35. На це треба часу немалого. (Снятин)
Це вимагає довгої праці.
36. Не в час даєш хліба густо, коли зубів в губі пусто. (Ількевич)
Говорить старий батько до сина, який доробившися годує його на старості літ.
37. Не знає, де свій чьис подіти. (Нагуєвичі)
Говорять про чоловіка, що нудьгує не знаючи, що з собою робити.
38. Не маю часу: як сиджу, то танцюю, а як стою, то їм. (Підгірка)
Жартують із жінки, що ніколи не має часу, хоч нічого пильного не робить.
39. Не трать часу, поки бритви голять. (Ількевич)
Не трать часу, поки є сила і нагода до роботи.
40. Не чьис стайню замикати, коли коні вкрали. (Нагуєвичі)
Говорять про чоловіка, мудрого по шкоді.
41. Нині такий чьис, що соломйиний парубок золоту дівку бере. (Нагуєвичі)
Такий час, що парубків мало, а дівок багато.
42. Ні на що му чьису не стає. (Нагуєвичі)
Все чимось зайнятий, нічого не може скінчити.
43. Ото-с вибрав добрий чьис. (Нагуєвичі)
Говорять про такого, що прийшов не в пору.
44. Пішов перед чьисом сиру землю гризти. (Борислав)
Говорять про такого, що вмер молодо.
45. Приходит чяс, усього достигат. (Звиняч Горішний)
Кожне діло з часом доходить до кінця.
46. Се тепер на часі. (Львів) … не на часі. (Львів)
Говорять про діло на яке пора або не пора.
47. Страчений чьис ніколи сі не верне. (Нагуєвичі)
Говорять про чоловіка, що дарма гаїть час.
48. Страченого чьису не повернеш. (Нагуєвичі)
Варіант до попереднього числа. Пор. Wander V, Zeit 176; Adalberg Czas 29, 30; Čelakovský 202.
49. Тепер не такі чьиси настали. (Нагуєвичі)
Говорили люди по скасуванню панщини.
50. То були добрі давні чьиси. (Нагуєвичі)
Говорять старі люди, яким у давніх часах велося добре.
51. Час би вже положити голову на піч. (Ю. Кміт)
Говорять до чоловіка або жінки, що дійшли до таких літ, коли мусять передавати господарство в руки молодших, а самі переходити в підрядне становище діда або баби.
52. Час за часом минає. (Львів)
Минають дні за днями, рік за роком. Пор. Le Roux I, 84; Adalberg Czas 42.
53. Чьис і мині старшьов бити. (Ю. Кміт)
Говорить молода жінка по смерті матері або свекрухи.
54. Час мочит, час сушит. (Львів)
Говорять про змінну погоду в часі косовиці або жнив. Пор. Славейков І, 91.
55. Час найліпший лікар. (Львів)
Бо загоює рани не тільки тіла, але й душі. Пор. Adalberg Czas 18; Brzozówski Czas 10. [Доповнення 1910 р.] Пор. Giusti 72, 86.
56. Час на часі не стоїт. (Гнідковський) [Доповнення 1910 р.] Чьис на чьису не стойит. (Криворівня)
Кожна хвиля грозить чоловікові небезпекою. Пор. Adalberg Czas 83; Носович с. 274; Даль І, 45; Wander V, Zeit 68, 201.
57. Час на чоловіка не чекає, а чоловік на час чекає. (Коломия)
Час усе минає, а чоловік жде догідної пори для всякого свого діла. Пор. Славейков І, 81.
58. Час не чекає. (Львів)
Час усе минає, не зупиняється. Пор. Wander V, Zeit 232
59. Часом з квасом, порою з водою. (Коломия)
Жартливо говорять про добрі і злі пригоди в житті. Пор. Даль І, 55; Носович с. 464; Дикарев 1134.
60. Часом і дурень правду скаже. (Львів)
Життєва практика, що правдиве слово виходить не раз із уст навіть найпростішого чоловіка. Пор. Даль І, 579.
61. Час платит, час тратит. (Теребовля)
Час приносить всякому чоловікові зиски і страти. Пор. Носович 464; Wander V, Zeit 90, 683; Čelakovský 262; Adalberg Czas 20.
62. Час робит гроші, а погода сіно. (Звиняч Горішний)
Добрий час сприяє усякому ділу.
63. Час тратит, час платит. (Видинів)
Варіант до ч. 61. Adalberg Czas 23.
64. Час усього навчит. (Львів)
З часом чоловік набирається чим раз більшої практики. Пор. Славейков І, 191.
65. Час як вода, сам наперед іде. (Корчин)
Час пливе без перестанку, так само, як пливуча вода. Пор. Wander V, Zeit 116.
66. Чьисом бют малого муцьи, аби сє старий цюцьо каяв. (Гошів)
Малого вчать, аби й старий розуму набирався.
67. Чьисом з жару приходит до правди. (Гошів)
Жартуючи не раз доходять і до бійки.
68. Чьису за гроші не купиш. (Нагуєвичі)
Час дорожчий від грошей.
69. Ще ни втік чьис красно ходити, іно коби уміти. (Жидачів)
Варіант до ч. 7.
70. Ще час з козами на ярмарок. (Львів)
Ще діло не запізнене. Пор. Wander V, Zeit 299.
71. Ще час файно ходити, коби йно було защо. (Лучаківський)
Варіант до ч. 69.
[Доповнення 1910 р.] 72. Від чьису до чьису. (Нагуєвичі)
Буває періодично. Пор. Giusti 275.
[Доповнення 1910 р.] 73. Всьому свій чьис прийде. (Нагуєвичі)
Пор. т. І, Весь 12; Giusti 337.
[Доповнення 1910 р.] 74. Инші часи, инші клопоти. (Львів)
Кожний час приносить свій клопіт. Пор. Giusti 350.
[Доповнення 1910 р.] 75. На инший час одкладаш, а забыв, что лем сир одкладаний добрий. (Ізби)
Поучення життєвої практики.
[Доповнення 1910 р.] 76. Час правду покаже. (Львів)
Вона виявиться з часом, хоч і як затаєна. Пор. Giusti 300.
[Доповнення 1910 р.] 77. Час то золото. (Тростянець)
Він у житті чоловіка має велику ціну.
[Доповнення 1910 р.] 78. Час усе переможе. (Львів)
Він перемагає найбільші трудності. Пор. Giusti 337.
Часник [У І. Ф. – Чесник ]
1. Не їдж чеснику, тай не будиш їм вонити. (Гнідковський)
Від часнику смердить досить довго із рота.
2. Хто чіснику не їв, від того не смердит. (Городенка)
Варіант до попереднього числа. Пор. Wander V, Zwiebel 15; Adalberg Czosnek 3.
3. Чесник дітині під язиком! (Нагуєвичі)
Примовляє мати, коли хто при малій дитині згадає про жабу або щось інше нечисте.
4. Чесник каже чоловікові: «Не лупи мене до живого, то я ті збавю від усього злого.» (Нагуєвичі)
Народне вірування, що часник треба їсти, не луплячи його з твердої шкіри, а тільки випльовуючи її. Старі люди й тепер кусають часник нетереблений, витискаючи зубами м’яке ядро із твердої лушпини.
5. Чесник – руське сало. (Нагуєвичі)
Його вживають їдячи сухий хліб, для побудження слини і заострення смаку.
6. Чеснок повідат: «Не лупи мене до живого, бо я помагаю от много злого.» (Баниця – Верхратський, Про говор галицьких лемків)
Бойківський варіант до ч. 4.
7. Чия душа часнику не їла, не буде смерділа. (Ількевич)
Варіант до ч. 1. Пор. Даль І, 207.
Частка
1. Бог кождому призначує частку ще нім на світ прийде. (Великі Очі)
Народна віра в фаталізм людського життя.
Частування [У І. Ф. – Частованє]
1. Яке частованє, таке дякованє. (Ількевич) … честованє … дякуванє (Гнідковський)
Народний звичай велить після гостини одному з гостей дякувати господарю і всім домашнім. Пор. Adalberg Częstowanie 1; Čelakovský 87; Wurzbach 225.
Чатувати
1. Чатує на нього, як кітка на миш. (Богородчани)
Засідається з якимсь лихим наміром. Пор. Adalberg Czatować 2.
Чекати
1. Ви мене не чикайти, єден тьигніт, другий пхайти. (Пужники)
Говорив циган пану, що в нього виманив пару коней. Пор. Етнографічний збірник VІ, ч. 584.
2. Він лиш чекає, аби я очи зажмурив. (Нагуєвичі)
Говорить батько про сина, що жде не дождеться його смерті.
3. Так на то чекаю, як кіт на мід. (Нагуєвичі)
Не чекаю на це зовсім, не надіюся того.
4. Чекає, аж му грушка в губу впаде. (Сороки)
Говорять про лінивого чоловіка, що все сподівається чогось незаробленого.
5. Чекає на печені перепелиці. (Гнідковський) … голубці. (Нагуєвичі)
Надіється на щось неможливе. Пор. Liblinský 176.
6. Чекай, аж ті другі похвальит. (Нагуєвичі)
Не хвали себе сам. Пор. Wander III, Loben 29.
7. Чекай аж чьис прийде. (Нагуєвичі)
Не вихапуйся передчасно. Пор. Wander V, Zeit 392.
8. Чекай псе, зак кобила здохне. (Яворів) … аж ти … (Нагуєвичі)
Говорять образово про марне сподівання. Пор. Adalberg Czekać 18.
9. Чекай псе ний кінь здохне. (Сапогів)
Варіант до попереднього числа.
10. Чекати, як каня дощу. (Гнідковський)
Народне вірування, що каня не може пити дощу із землі, тільки мусить чекати на дощ. Вірування основане на тім, що каня перед дощем, літаючи в повітрі, зойкає жалібно. Пор. Adalberg Czekać 7; Čelakovský 524.
11. Чикай псе, нім кобила здохни, то сам здохниш. (Буданів)
Просторіший варіант до частини 8, 9.
12. Чикай, чикай, підеш ще й ти вуши їсти. (Жидачів)
Грозять чоловікові, що попадеться до арешту.
Челядина
1. Добра челядина як стане, то мов слуп. (Сапогів)
Жартують із такого слуги, що любить постояти без діла.
2. Ліш дві челідині були добрі, та одна умерла, а друга дес пропала, шо ни мож найти. (Kolberg Pokucie)
«Челідина» в покутськім говорі значить жінка.
3. У челідини довгий волос, а короткий розум. (Kolberg Pokucie)
Челідина – значення як вище, пор. т. 1, Баба 72, т. 2, Жінка 103.
Чемний
1. Чемний – як спит, то їсти не просит. (Kolberg Pokucie)
Кепкують із нечемного, ненаситного чоловіка. Пор. Adalberg Poczciwy 7; Brzozówski Poczciwy 1.
Чепець
1. В чіпці сі вродив, а на посторонку згине. (Ількевич) … на стричку. (Лучаківський)
Народне вірування, що хлопець, який уродиться в чіпці, буде в житті щасливим. Пор. Záturecky XІІ, 92. [Здається, «не буде в житті щасливим»? – М. Ж., 22.06.2021 р.]
2. В чипци си родив. (Карлів)
Говорять про щасливого чоловіка. Пор. Даль І, 53; Носович с. 278; Adalberg Urodzić się 19; Čelakovský 615; Záturecky XІІ, 92.
3. У чипци родив сі, а на посторонку згинув. (Жидачів)
Говорять про чоловіка, що змарнував своє життєве щастя.
4. Я му дала на чепець, а він купив ситко. (Нагуєвичі) … крайку. (Нагуєвичі)
Жартує жінка із чоловіка, що купив не те, чого їй було треба. Приказка взята із співанки:
Я му дала на чепець, а він купив ситко;
Я му дала на конець, а він запхав вшитко.
Я му дала на чепець, а він купив крайку;
Я му дала на стрібунок, а він зробив ляльку.
Я му дала на стрібунок, аби стрібувати;
А він мені таке зробив, що би колисати.
Чепитися
1. Чепив ся, як рак леду. (Карлів)
Чіпається там, де нема чого чепитися.
Червак
1. І червак трепіцкає сі, як го сі настолочит. (Kolberg Pokucie)
І найслабший чоловік жалується і спротивляється, коли йому кривду роблять.
2. Наступи і червака, то мече ся. (Гнідковський)
Варіант до попереднього числа. Значення: не треба й найслабшому робити кривди.
3. Не той червак страшний, що я його з’їм, а той, що мене з’їсть. (Котузів)
Говорить чоловік, коли йому трафиться з яблуком чи з чим іншим з’їсти червака, властиво гусільницю. Пор. Хробак ч. 10; Adalberg Robak 7.
4. Ни тото черваки, що ми їх їмо, але тото, що нас будуть їсти. (Kolberg Pokucie)
Варіант до попереднього числа.
5. Трафилося черваку раз на віку, тай то не по людськи. (Пужники)
Трафилося бідному чоловіку щастя, та він не зумів скористати.
Червінка
1. Різала би ті червінка! (Нагуєвичі)
Прокляття. Червінка – кровава дизентирія, ср-чка.
2. Червінка би ті стругала! (Нагуєвичі)
Прокляття. Варіант до попереднього числа. Така хвороба швидко обезсилює, зістугує людське тіло, бо позбавляє його крові і іноді може бути смертельною.
Червонець
1. Червонець маленький, але важненький. (Гнідковський)
Малий чоловік може не раз бути ліпший і цінніший ніж великий.