Заріз – Зачинати

Іван Франко

Заріз

1. Видав го на заріз. (Ількевич)

Віддав його в руки ворогам або суду.

Зарізати

1. Заріж ся ощипком, як пирогів не стане. (Мшанець)

Іронічно, бо ж ані пирогом ані ощипком (прісним вівсяним коржем) зарізатися не можна. Значить як минуться пироги, доведеться їсти ощипок.

2. Зарізати кого ножем його. (Гнідковський)

Значить покористуватися його ж власними засобами на його шкоду.

[Доповнення 1910 р.] 3. Зарізав си свойов бесідов. (Ілинці)

Скомпромітувався, зрадив сам себе.

Зарік

1. Зарік го побив. (Гнідковський)

Значить він дав заповіт на якесь побожне діло, не додержав його і за це потерпів.

Заректися

1. Зарік сі до смерти не пити, а до всіх святих пив. (Ценів)

Гра слів: до смерті взято не часово, але особисто, себто п’ючи не здоровкався до смерті, а до всіх святих. Кепкують із пияка, що зламав присягу на тверезість.

Заривати

1. Заривати на кого. (Гнідковський)

Інтригувати, підкопуватися під когось.

2. Не заривай сі зо мнов! (Ясенів)

Не зачіпайся, дай мені спокій.

Зарити

1. Щоби ніхто на него не зарив, то би добрий був. (Прісє)

Щоб йому ніхто не завидував, не дивився криво.

Зарікатися

1. Не зарікайся всього робити, тілько свого вуха вкусити. (Мінчакевич) … що будь робити. (Petruszewicz)

Всяке діло може доведеться робити в житті.

2. Не зарікай сі з тої кирниці воду пити. (Нагуєвичі)

Значить не зарікайся з тим чоловіком знатися або робити яке діло, бо може таки доведеться.

3. Не зарікайся робити, тілько красти. (Кобаки)

Ні від чого, крім нечесного діла, чоловік не повинен зарікатися.

Зарічок

1. Зарічки заганяют в запічки. (Гнідковський)

Що таке «зарічки» – не розумію.

Заробити

1. Гірко заробиш, солодко з’їш. (Ількевич) [Доповнення 1910 р.] Гірко зароби, а солодко з’їж. (Тростянець)

Старе правило. Пор. Wander IV, Verdienen 4.

2. Заробив дідьчу маму. (Лучаківський)

Значить не заробив нічого, даремно працював.

3. Заробив на сіль до оселедця. (Ількевич)

Значить заробив щось зовсім непотрібне. Пор. Adalberg Zarobić 6.

4. Заробив сі, як голий у терню. (Kolberg Pokucie)

Значить не заробив нічого, а ще й стратив.

5. Заробив, як Заблоцький на милі. (Гнідковський)

Про ударемнений заробіток. Приказка взята з польського, пор. Adalberg Zabłocki 1.

6. I тілько-м не заробив, як того чорного за ніхтьом. (Нагуєвичі)

Значить зовсім нічого. Чорне за ніхтем – це щось мінімально вартне.

7. Ліпше заробити, як украсти. (Нагуєвичі)

Говорять дармоїдові, що волить украсти, ніж заробити.

8. Не зароблю на ходаки, а страчу бики. (Мшанець)

Говорять про неоплатні заробітки, особливо звоження дерева з гірських лісів.

9. Перше зароби, потім сі платнев хвали. (Нагуєвичі)

Говорять хвалькові, що ще не заробив, а вже хвалиться.

10. Тяжко заробити, але легко розгубити. (Крехів)

Про бідного, але марнотратного чоловіка. Пор. Wander IV, Verdienen 3.

11. Що заробю, то й маю (Нагуєвичі)

Говорить бідний, немаючий чоловік.

[Доповнення 1910 р.] 12. Заробив, як Мошко на воскобійні. (Гошів)

Доробився до біди. Пор. вище Доробитися 3.

Заробок

1. Ні зарібку, ні відрібку. (Гнідковський)

Значить не можу ані заробити для себе, ані навіть вирівняти затягненого довгу.

2. Теперішний заробок: три дни ходу, а на годину обіду. (Комарно)

Говорять ті, що ходять на далекі заробітки, приміром до Борислава.

3. Треба на зарібки, бо дома хліба ані дрібки. (Нагуєвичі)

Говорить бідний чоловік, вибираючися на заробок.

4. Хиба з того зарібку можна хліб їсти? (Борислав)

Жалувався ріпник.

Зародити

1. Як зародит дзвонець, буде світови конець. (Косів)

Значить тоді земля буде пуста, бо дзвонець росте на найпустішій землі.

Зарубати

1. Зарубай собі то на носі. (Цигани)

Образово замість запам’ятати собі добре.

Засвитати

1. Засвитало му в голові. (Нагуєвичі).

Значить він догадався чогось, що перше не знав.

Засидітися

1. Засиділася, як квочка на яйцях. (Лучаківський)

Про жінку-доматорку, що не любить показуватися між людей.

Засипати

1. Засипає ми очи піском. (Ценів)

Значить туманить мене, одурює брехливими вістями.

Засіб

1. Засіб лиха не чинит. (Стрілків)

Значить не завадить, ніколи не зайвий.

Засісти

1. Засів як панна з шпильков до росолу. (Нагуєвичі)

Жартують із надто церемоніального чоловіка.

Заскаритися

1. Ану заскари сі! (Ясениця Сільна)

Заскаритися Значить сказати формулу: «Скариж то мі, Боже!» що має бути сильніша і страшніша від звичайного «Бігме Боже!»

Засклепити

1. Бодай ти засклепило та заціпило! (Нагуєвичі)

Прокляття: щоб ти перестав говорити, нарікати та сваритися.

Засліпити

1. Засліпило би ті, як попову кобилу! (Комарно)

Чому попова кобила мусить бути сліпа, це діло не вияснене.

Заслуга

1. Кождому буде по заслузі. (Нагуєвичі)

На тім світі будуть судити і вимірять заплату чи кару. Пор. Adalberg Zasługa 2.

2. Яка заслуга, така й заплата. (Нагуєвичі)

Доброму робітникові добра, а злому лиха. Пор. Adalberg Zasługa 1.

Заслужити

1. Дай му Боже, на що си заслужив! (Великі Очі)

Звичайне бажання, особливо на чоловіка, про якого не мається сказати нічого доброго.

[Доповнення 1910 р.] 2. Заслужила сі, як голий пень. (Тростянець)

Дослужилася до того, що не має нічого.

Засльотитися [У І. Ф. – Заслотитися]

1. Заслотило сі не на день. (Нагуєвичі)

Затягло на сльоту, пустився дощ.

Засмакувати

1. Засмакував, як червак у хрени. (Гнідковський)

Привик до злиднів.

Засмаркатися

1. Засмаркавсі на три пjиди. (Нагуєвичі)

Говорять засмарканій дитині.

2. Засмаркався, тай то не рівно. (Лучаківський)

Зробив якусь дурницю, тай то невдачно.

3. Ото-с сі засмаркав нерівно! (Нагуєвичі)

Говорять до малого, засмарканого хлопця.

Засмута

1. А засмута би на тебе впала! (Богородчани)

Прокляття: щоб тобі стало смутно і негарно.

Засміятися

1. Засмієш ся ти ще й на кутні зуби. (Ількевич)

Сміятися на кутні зуби – іронічно замість заплакати.

2. Засмій сі, дам грейцар. (Нагуєвичі)

Говорять до дурника.

Засмутити

1. Хто засмутив, той і потішит. (Нагуєвичі)

Бо все те з божої волі.

Заснітитися

1. Аби-с сі тут заснітив! (Нагуєвичі)

Прокляття: щоб ти тут пропав.

2. Бода-с сі заснітив! (Нагуєвичі)

Прокляття, натяк на звісного грибка снітий, що нівечить зерно пшениці в колосі.

3. Заснітив бис сі тут на пни! (Нагуєвичі)

Щоб ти звівся нінащо, щоб змарнувалося твоє добро.

4. Там уже по нім заснітилося. (Крехів)

Значить і сліду його не стало, зійшов ні на що.

Заснути

1. Аби заснути, то й їсти не хочу. (Нагуєвичі)

Говорить чоловік, утомлений цілоденною роботою.

2. Засни си ще на другий бік. (Нагуєвичі)

Говорять чоловікові, що прокинувся і ще хоче спати.

3. Заснув як з купелі. (Нагуєвичі)

По якимось зворушенню, в знесилі.

4. Не засну, поки не мацну! (Нагуєвичі)

Значить поки не притулюся до жінки. Говорить молодий, гарячокровний чоловік.

Зассати

[Доповнення 1910 р.] 1. Зассати (засцати) губу. (М. Яцків)

У старих людей, що не мають зубів, губи засисаються так, що рот робиться глибокою ямою.

Заставити

1. Заставив сі, поставив сі. (Kolberg Pokucie)

Про гордого та марнотратного чоловіка.

2. Заставлю ся на великий застав. (Горова)

Значить поб’юсь о заклад на поруку, що все те так, як я кажу.

3. Застав ся, а постав ся. (Ількевич)

Пор. польське Zastaw się, postaw się. Adalberg Postawić się.

4. Хоць застав ся, а надстав ся. (Darowski)

Приказка взята з польського і характеризує польську шляхту, що задля бучних гостин тратила свої маєтки.

Застати

1. Аби-м ті не застал живого дома! (Нагуєвичі)

Говорив сердитий батько синові, покидаючи свою хату, де не міг довше жити через синові збитки.

2. Не застав ані живого духа. (Нагуєвичі)

Прийшов до якоїсь хати, а там зовсім пусто.

3. Що застану, то й дістану. (Нагуєвичі)

Як прийду пізніше, то вже все розхапають інші.

4. Якем застав, таким лишив. (Нагуєвичі)

Мовив приймич, що пристав до господаря на біду і якого та ж біда й прогнала з тієї хати.

Застинути

1. А застив бис на місци! (Нагуєвичі)

Щоб ти одубів, умер на місці. Клянуть лінивого.

2. Зараз тут застинеш, як ті возьму в свої руки. (Нагуєвичі)

Значить буде по тобі, задушу тебе.

3. Застив би-сь, як зазуля. (Ількевич)

Значення неясне.

4. Як застив, тай дух спустив. (Нагуєвичі)

Говорили про чоловіка, що замерз у снігу.

Заступити

1. Заступи Господи! (Ясениця Сільна)

В значенні, як борони Боже, формула на відігнання лиха.

2. Заступи Господи тай заборони! (Нагуєвичі)

Звичайна формула відвертання лихої хвилі.

3. Заступило би ти очи, аби-с світа не видів. (Нагуєвичі)

Прокляття: щоб ти осліп.

Заступник

1. Такі заступники у нас за ступов стоят. (Ценів)

Сміються з такого, що не знаючи, о що річ ходить, непрошений береться заступати та боронити когось.

Засувати

1. Засував сорочку як застолу. (Нагуєвичі)

Про малу дитину, що совається по землі. «Засувати» з цього приводу значить: забруднити. Застола – шматок шкіри, прилатаний на чоботі, від «застелити»».

Затверднути

1. Затвердло му сумлінє. (Нагуєвичі)

Говорять про немилосердного чоловіка.

2. Затвердло як кість. (Нагуєвичі) … як камінь. (Нагуєвичі)

Говорять про землю або болото, що затвердло від морозу.

Зателепатися

1. Так ся зателепав, як жид. (Мінчакевич, Ількевич)

Жид звичайно дуже мало дбає про зверхність свого одягу і довго носить старе болото.

Затерти

1. Затер ми очи брудними руками. (Нагуєвичі)

Одурив мене, забалакав і отуманив.

Затирликати

1. Що затирликав, то проникав. (Зіболки)

Мова про музику, що звичайно пропиває весь свій заробіток.

Затихнути

1. Затих так, як би му воду освjитив. (Нагуєвичі)

Набравши биття заспокоївся.

Затичка

1. Без затички горівка звітріє. (Нагуєвичі)

Випивши горілки, чоловік жадає закуски.

2. Того міні на затичку мало. (Нагуєвичі)

Значить мені треба багато чогось, а це мене не задовольняє.

Затишитися

1. Боле тото сі затишило. (Люча)

Значить добре, що це забулося.

Затишно

[Доповнення 1910 р.] 1. Затишно, як за лихим паном. (Красносільці)

Іронічно: нема спокою.

Затінок

1. В затінку стане за дівку. (Дорожів) Де в затінку … (Стоянів)

Говорять про стару, а женихливу бабу.

Затіч

1. А затіч, шьильга би на на тебе зайшла! (Нагуєвичі)

Клянуть свиню, що наробила шкоди.

Заткати

1. Заткай каглу! (Снятин)

Образово: затяй собі рота, не говори дурниць.

2. Заткати єдну дьиру двома дьирами. (Нагуєвичі)

Встромити ніс до рота.

3. То ще не заткана яма! (Завадів)

Значить ненависний чоловік, лихвар.

[Доповнення 1910 р.] 4. Заткай му рот. (Тростянець)

Дай йому їсти, зацитькай, заспокій його.

Затріскатися

[Доповнення 1910 р.] 1. Затріскав сі по коліна. (Нагуєвичі)

Забризкався болотом.

Затягнути

1. Як затєгнув пером, то не витєгне волом. (Миколаїв над Дністром)

Значить що записано на папері, того не випишеш так легко; особливо мова про правні записи та присуди.

Зафундувати

1. Зафундував сі: має мішок цибулі, добре візимує. (Kolberg Pokucie)

Зафундуватися тут значить нагромадити засоби. Гумористичний портрет легкомисного господаря.

Захарко

1. З нашого Захарка ні Богу свічки, ні чортови угарка. (Petruszewicz)

Говорять про нездару, не конче Захарка.

Захід

1. Більше заходу, ніж празнику. (Ількевич)

Приготування для празника тривають звичайно значно довше ніж сам празник.

2. Два дни заходу, а єден день празнику. (Миколаїв над Дністром)

Більше приготувань, ніж самого діла.

3. По заході сонця дідьча година. (Жабє)

Вірять, що тоді чорти можуть літати свобідно.

4. По заході сонця не годиться виносити з хати смітє, бо й добро винесеся. (Напір)

Вірування, що абстрактне добро, добре поводження, можна винести з хати разом зі сміттям.

5. Три дни заходу, а день празнику. (Lewicki)

Пор. ч. 2.

Західниця

1. Йому треба до хати західниці, а не перевідниці. (Нагуєвичі)

Треба хазяйки, а не марнотратниці.

Заходити

1. Заходжу в голову, що маю чинити. (Нагуєвичі)

Значить турбуюся, роздумую на всі боки.

2. Заходжу сі як умію. (Нагуєвичі)

Даю собі раду, як умію.

3. Заходит си з ним дуже красно. (Нагуєвичі)

Чемно поводиться, статечно.

4. Не заходи си зо мнов, бо пожьилуєш. (Нагуєвичі)

Не шукай собі напасті, не зачіпайся зі мною.

5. Не заходи собі з ним, бо зайдеш у велике галузє. (Нагуєвичі)

Не вдавайся з ним у сварку ані в жодні діла, бо заплутаєшся.

[Доповнення 1910 р.] 6. Таке мене заходит. (Ю. Кміт)

В голову сунуться погані думки.

Захопити

1. Захопив там доброї познаки. (Крехів)

Запопав біди, ганьби, побоїв.

2. Захопив шилом патоки. (Нагуєвичі)

Замість сподіваної користі зазнав шкоди або неприємності. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 37.

Захочувати

1. Захочує сі тобі зелених обарінків. (Нагуєвичі)

Значить фантастичної речі.

2. Захочує сі торічного снігу. (Жидачів)

Про вибагливого чоловіка.

3. Захтіло му сі пичених голубців. (Жидачів)

Забагає того, чого нема.

4. Захтіло му сі печеного леду. (Жидачів)

Говорять, коли хтось забагає чогось неможливого.

5. Захтіло сі бабі раків, продала корову. (Жидачів)

Для пустої примхи утратила важну річ.

6. Захтілося – запрігайте! Відихтілося – випрігайте! (Ількевич)

Характеризують примховатого і самовільного чоловіка.

7. Най ти сі не захочує печеного леду! (Нагуєвичі)

Не забагай неможливої, фантастичної речі. Пор. ч. 4.

Зачинати

1. Вна що йно зачинає зуби брати. (Жидачів)

Дражнять стару, беззубу бабу.

2. Добре зачав, лихо скінчив. (Ценів)

Про чоловіка, що з разу подавав гарні надії, але потім звівся ні на що.

3. Зачинає, а не кінчит. (Нагуєвичі)

Про нерішучого чоловіка, що покидає розпочату роботу.

4. Зачинай з іншої бочки! (Комарно)

Говори про щось інше. Образ узятий із шинкарства, де розпочинання нової бочки з напоєм було окликом, що заохочував усіх присутніх до пиття. Пор. Erasm 530.

5. Зачинай трубити, буде Бог платити! (Нагуєвичі)

Кепкують із дитини, що починає голосно плакати; слова взяті з відомої колядки «Согласно співайте».

6. З другої бочки зачинає. (Ількевич)

Зачинає говорити на іншу тему або зачинає поступати іншим способом.

7. Легко зачати, тяжко скінчити. (Тернопіль)

Для скінчення діла треба енергії й витривалості.

8. Ліпше не зачинати, ніж зачавши не докінчати. (Заліщики)

Практична приказка, пор. Schleicher 149. [Доповнення 1910 р.] Пор. Wander І, Anfangen 11.

9. Найтяжче зачати, а потому вже легше іде. (Крехів) … а далі як хліб з маслом. (Добросин) [Доповнення 1910 р.] Найтьижше зачьити, а потому вже йде легко, як хліб з маслом. (Нагуєвичі)

Є такі люди, що не легко зважуються зачати щось нове, але взявшися раз до діла вже не попускаються його. [Доповнення 1910 р.] Говорять про добру роботу, або лихе життя.

10. Ти ще не зачнеш, а я вже скінчу. (Нагуєвичі)

Говорить прудкий лінивому.

11. Хто много зачинає, мало кінчит. (Ясениця Сільна)

Хапається на різні діла, а не кінчить ніякого.

12. Ще сі не зачьило, а вже сі скінчило. (Нагуєвичі)

Говорять про весілля, що розбилося перед шлюбом.

13. Що ся зачало, треба скінчити. (Комарно)

Всяке діло треба доводити до кінця.

14. Як зачьив му сипати, то було що слухати. (Нагуєвичі)

Говорили про чоловіка, що обсипав іншого лайкою.

15. Як сі зачьило, так сі й скінчило. (Нагуєвичі)

Іронічно: лихо зачалося це діло, тай на лихий конець вийшло.

[Доповнення 1910 р.] 16. Хто не зачне, той не скінчит. (Нагуєвичі)

Життєве спостереження. Пор. Giusti 278.