Чорний – Чувати

Іван Франко

Чорний

1. Видно чорне на білім, а біле на чорнім. (Сороки)

«Чорне на білім» говорять образово про письмо, а що таке біле на чорнім – мені не ясно.

2. Допрах чорний, як гаврап. (Верхівня – Верхратський, Про говор галицьких лемків)

Лемківське порівняння. Допрах – доразу, зовсім.

3. З чорного біле робити. (Нагуєвичі)

Образово говорять замість брехати, зле за добре видавати. Пор. Wander V, Weiss 17; Тимошенко 173; Adalberg Czarne 4.

4. На чорнім хліб ся родит, а на білім що? (Ількевич) … а на біле ср-и ходьит. (Нагуєвичі)

«Чорне» тут у значенні ріллі, а «біле» в значенні паперу, яким підтирають ср-у. Пор. Liblinský 85; Даль І, 379; Wander І, Acker 8; Носович с. 349; Le Roux I, 59; Bebel 138.

5. Чорна би ти година була! (Нагуєвичі)

Прокляття.

6. Чорна корова, а біле молоко дає. (Ількевич)

Очевидна життєва обсервація. Пор. Wander ІІ, Kuh 18; Čelakovský 269; Даль ІІ, 151, 245.

7. Чорне як мак, а дідько знає як. (Миколаїв над Дністром)

Говорить неписьменний чоловік про письмо, якого не може прочитати.

8. Чорний та темний би ти світ був! (Гнідковський) … рік … (Гнідковський)

Прокляття.

9. Чорний як вуголь. (Нагуєвичі)

Порівняння. Вуголь – символ темноти. Пор. Славейков ІІ, 205; Adalberg Czarny 14. [Доповнення 1910 р.] Пор. Giusti 368.

10. Чорний як гавка, як гайран, як крук. (Нагуєвичі)

Звичайні порівняння. Пор. Adalberg Czarny 5, 8.

11. Чорний як дідько. (Сороки)

Дідько в народній уяві все являється чорним чоловіком. Пор. Adalberg Czarny 3.

12. Чорний як мурин. (Львів)

Звичайне порівняння. Муринів іноді показують народові у мандрівних циркових будах. Пор. Adalberg Czarny 10.

13. Чорний як саджа. (Львів)

Звичайне порівняння. Саджа – дерев’яний вуголь, що в виді тонкого порошку, змішаного з димом, осідає на комині. Пор. Adalberg Czarny 11.

14. Чорний як смола. (Львів)

Звичайне порівняння. Смола робиться з того ж дерев’яного вугля, перетопленого з живицею шпилькових дерев. Adalberg Czarny 13.

15. Чорний як циган. (Нагуєвичі)

Цигани належать до орієнтальної неарійської раси з дуже темною шкірою, спокревненої з індійськими дравідами, передарійськими мешканцями Індії. Пор. Славейков ІІ, 205; Adalberg Czarny 2; Čelakovský 473.

16. Чорну долю мати. (Гнідковський)

Говорять у значенні: бідувати.

17. Щоб тебе чорний Бог убив! (Wojcicki)

Прокляття сумнівної вартості. Пор. Brzozówski Czarny Bóg 1.

Чорнити

1. Не вчорнит, не вбілит. (Лучаківський)

Говорять про чоловіка, що не любить ані хвалити, ані ганити.

Чорніти

1. Почорнів як вуголь. (Нагуєвичі)

Звичайне порівняння.

2. Почорнів як головні. (Нагуєвичі)

Звичайне порівняння. Головня – недопалений шматок дерева зі звугленим кінцем.

3. Почорнів як земля свйита. (Нагуєвичі)

Чорна земля уважається найкращою землею для хліборобства, і тим вона свята, що родить найкращий хліб.

Чорнобривий

1. Ой Госпідку чорнобривий, будь же міні милостивий! (Снятин)

Із жартливої жебрацької молитви.

2. Отто міні в головонці, що не чорнобрива! (Бібрка)

Мені про це байдуже.

3. Що я зроблю, що не чорнобривий? (Збараж)

Не великий клопіт, я тому не винен.

Чорноголовий

1. Бувай здорова, чорноголова! Руда, ходи сюда! (Галівка)

Прощається парубок із однією дівкою, а закликає іншу.

Чорно

1. Чорно му в очох. (Нагуєвичі)

Говорять про чоловіка, що тяжко сумує, або бідує.

2. Чорно пє. (Ількевич)

Говорять про чоловіка, що день у день напивається до п’яна.

Чорнокнижник

1. О, я також чорнокнижник, бо вмію в чорну книжку зазирати. (Унятичі)

Жартливо говорить парубок, що часто має полові зносини з дівками.

2. Чорнокнижник град спущат, хмари розганят, з хмарами гварит, має силу над ними. (Чирна – Верхратський, Про говор галицьких лемків)

Народне вірування про чорнокнижників або хмарників.

Чорт

1. А чорт би го вхопив! (Нагуєвичі)

Народне прокляття.

2. А чорт його знає! (Львів)

Я його не знаю, не знаю, що він думає, або що робить. Пор. Wander IV, Teufel 1143.

3. А чорт його знає без попа! (Darowski)

Просторіший, жартливий варіант до попереднього числа.

4. Ба, який же чорт гречку розволочив? (Гнідковський)

Говорив чоловік, що забувши вечором заволочити посіяну гречку ночував у тій вірі, що заволочив її, а рано побачив незаволочену.

5. Бери чорте груш, а мене не руш. (Darowski)

Жартливо відпекуються від напасника.

6. Бери чорте, що твоє! (Городенка)

Говорять, коли у чоловіка пропаде щось непотрібне, або вмре хтось ненависний. Пор. Wander IV, Teufel 60.

7. Бойит сі, як чорт свйиченої води. (Нагуєвичі)

Говорять про чоловіка, що боїться чогось такого, чого звичайний чоловік не боїться. Пор. Wander IV, Teufel 1482.

8. Взяв чорт батіг, най бере й пуджало. (Ількевич) … бичиво. (Ількевич) … бичівно. (Нагуєвичі)

Прокляття, коли чоловік згубить батіг і держить у руках голе пужало.

9. Взяв чорт кобилу, най бере й лоша. (Залісє)

По великій страті не жаль і меншої.

10. Взяв чорт коня, най бере й узду. (Коломия)

Варіант до попереднього числа. Пор. Wander IV, Teufel 571.

11. Взяв чорт як своє. (Ількевич)

Говорять про річ, яка пропала і якої не жаль.

12. Взьив чорт колиску, най бере й Івасьи. (Добросин)

Думка подібна до ч. 9, 10, висловлена іншим порівнянням.

13. Взьив чорт сокиру, най бере й топорище. (Нагуєвичі)

Варіант до 9, 10. Пор. Wander IV, Teufel 574.

14. Від чорта не буде добра. (Ількевич) … не чекай … (Нагуєвичі)

Чорт тут у значенні лихого чоловіка.

15. Він з чортом сват, з Богом за пані-брат. (Кобиловолоки)

Говорять про побожного, а скупого багача.

16. Він і чорта в поле виведе. (Нагуєвичі)

Говорять про хитрого, зрадливого чоловіка. В поле вивести – образово в значенні ошукати. Пор. т. ІІ, Поле 1; Wander IV, Teufel 1077.

17. Він і чорта лисого не бойит сі. (Нагуєвичі)

Говорять про сміливого чоловіка. Пор. Wander IV, 1483.

18. Всюди коло церкви чорт каплицю ставит. (Гнідковський)

Де робиться добро, там постає покуса до злого.

19. Де чорт сам не може, там бабу пішле. (Petruszewicz) … не зможе … (Ількевич)

Песимістичний погляд на жіночу злобу, гіршу від чортівської. Пор. Wander І, Frau 722; V, Teufel 1056; Weib 305; Čelakovský 309; Даль І, 440; Muka 1003; Славейков І, 224; ІІ, 158; Носович с. 256; Le Roux I, Liblinský 44; Wurzbach 66. [Доповнення 1910 р.] Пор. Giusti 198.

20. З вами і чорт ладу не дійде. (Нагуєвичі)

Говорить чоловік до сварливих, незгідних людей. Пор. Wander IV, Teufel 1120.

21. З чортом зачинати. (Гнідковський)

Зачинати в лихий час, або з лихим наміром.

22. Іди до чорта! (Нагуєвичі)

Прокляття.

23. І чорт баби не пізнав. (Клекотів)

Натяк на відомий анекдот. Пор. Етнографічний збірник VІ, 127.

24. І чорт Бога боїт ся, а зло творит. (Гнідковський)

Кепкують із богобойного, а при тім злочинного або нелюдяного чоловіка.

25. І чорт Бога знає. (Нагуєвичі)

Докоряють чоловікові, що поступає не сумлінно, немовби не має Бога в серці. Пор. Wander IV, Teufel 252.

26. І чорт богато грошей має, а в болоті сидить. (Ількевич)

Народне вірування про те, що деяким багачам чорти носять гроші з болота.

27. І чорт знає, що гріх, а предці зло робит. (Головацький Збірки)

Для чорта нема різниці між добром і злом, значить він по своєму не грішить.

28. І чорт не такий лихий, лиш го люде в зуби взяли. (Гнідковський)

Жартлива поговірка про те, що й чорт іноді робить людям добро, хоч загально має лиху славу.

29. І чортови треба баки світити. (Гнідковський)

Властиво: не треба його дразнити.

30. І чортови треба інколи свічку запалити. (Ількевич) … не раз … засвітити. (Яворів)

Не раз і злому чоловікові треба догодити. Пор. Wander IV, Teufel 69, 662; Le Roux I, 8; Čelakovský 254.

31. Йди к чорту! (Львів) … до сто чортів! (Нагуєвичі)

Прокляття. Пор. Wander IV, Teufel 1549; Faselius 6.

32. Кривий чорт найгірший. (Львів)

Народне вірування про кривого хромого чорта.

33. Леда чорт, тай страшит. (Гнідковський)

Говорять про чоловіка, що страшить інших по ночах.

34. Мало мі чорт не возьме. (Нагуєвичі)

Говорить чоловік, маючи тяжку гризоту, або сердячися дуже. Пор. Wander IV Teufel 1105.

35. Най би го чорт на глубоке не носив, то би був ся не втопив. (Ількевич)

Говорив жебрак про покійника, за якого жінка дала йому милостиню і про якого сказала йому, що втопився.

36. Не бій ся чорта, але злого чоловіка. (Ількевич)

Чорт як дух може чоловікові менше шкодити, як злий чоловік.

37. Не мало чорт ходаків сходив, заким їх позносив. (Ількевич)

Говорять про лиху компанію, або про злочинне подружжя. Пор. т. І, Дідько 104.

38. Не такий чорт страшний, як його малюють. (Ількевич) … як єго … (Petruszewicz)

Чорта малюють звичайно чорною, по можності страшною почварою. Пор. Тимошенко 319; Гильфердинг 1658; Čelakovský 21; Носович с. 373; Wander IV Teufel 48, 234, 409, 539; Славейков І, 161; Adalberg Diabeł 78. [Доповнення 1910 р.] Пор. Giusti 120.

39. Питався чорт баби: «Що люде о Бозі говорять?» – «Славлять, величають». – «А що о мені?» – «Якось вас дуже на зуби взяли.» (Ількевич)

Просторіший варіант до ч. 28, в формі народного анекдоту.

40. Піде чортови під фіст. (Лучаківський) … під хвіст. (Barącz)

Пророкують лихому чоловікові, що пропаде з душею і тілом.

41. По чорті не надійся добра. (Гнідковський)

Він лиха сила.

42. Причепив сі, як чорт до грішної душі. (Нагуєвичі)

Говорять про напасного чоловіка. Пор. Wander IV, Teufel 1463.

43. Старої баби й чорт не вхопит. (Дуліби)

Згірдно говорять про злу бабу, що живе дуже довго.

44. Тим то їх чорт бире, що поєдинце. (Тернопіль)

Говорять про лихих людей. Пор. т. ІІ, Лях 32.

45. Ти чорте дивий! (Буданів)

Лайка. Дивий – рідке старе слово.

46. Того і чорт не потрафить. (Ількевич)

Говорять про проворного чоловіка, якому ніяка біда не може докучити.

47. То старий чорт. (Нагуєвичі)

Говорять про старого, хитрого чоловіка. Пор. Wander IV, Teufel 1522.

48. Чим чорт не орав, сіяти не буде. (Darowski)

Значення неясне. Може таке: де чорт не напакостив, там і не знайде для себе ніякої поживи. Пор. Adalberg Czart 6.

49. Чому чорт ляхів бере? Бо по єдинці ходять. (Головацький Збірки)

Чи є таке народне вірування, що чорт справді хапає живих ляхів, мені невідомо. Приповідка основана на тім факті, що в руських селах польські зайди, які звичайно давалися людям дуже взнаки, часто пропадали без сліду.

50. Чому чорт мудрий? Бо старий. (Ількевич, Petruszewicz) [Доповнення 1910 р.] Чому чорт розумний? Бо старий.

Народне вірування. Народна фантазія уважає чорта мудрим, але тільки в дрібних речах. Пор. Славейков І, 187; Wander IV, Teufel 237; Wurzbach 75. [Доповнення 1910 р.] Пор. Giusti 146.

51. Чорта ззідж, коли хліба нема. (Нагуєвичі)

Говорить жінка чоловікові, не можучи подати йому до обіду хліба.

52. Чорта хрести, а він кричит: «Пусти!» (Нагуєвичі)

Чорт тут у значенні дурня. Пор. т. ІІ, Дурний ч. 66; Даль ІІ, 279; Тимошенко 279; Симони 2576.

53. Чорт безпятий. (Збараж)

Народне вірування про те, що сотворенний чортом вовк зараз кинувся на нього і відкусив йому п’яту.

54. Чорт би сі тобов удавив! (Нагуєвичі)

Прокляття.

55. Чорт би ті взьив! (Нагуєвичі) … вхопив! (Нагуєвичі) … їмив! (Дорожів)

Варіант до ч. 1. Пор. Wander IV Teufe l1147.

56. Чорт боїт ся, а Бог не хоче. (Сілець Беньків)

Говорять про злого чоловіка, який не здався ні Богу ні чорту.

57. Чорт го не вхопит. (Нагуєвичі)

Він не пропаде.

58. «Чорте, де йдеш?» – «Болото палити.» – «Не буде горіти.» – «Добро мені пакість зробити.» (Ількевич)

Характеризують охоту чортів зробити людям пакість.

59. Чорте, на груш, тільки мене не воруш. (Ількевич)

Варіант до ч. 5.

60. Чорт знає який вік, най си хоть закурит чоловік. (Кнігинин Р.)

Чоловік не знає кілько його життя, і бажає скористатися з нього, як може.

61. Чорт не плаче, коли чернець скаче. (Ількевич)

Навпаки, він тішиться, коли чернець грішить.

62. Чорт не спить, але людий зводить. (Ількевич)

Чорт як дух не спить ніколи, але завсіди спокушує людей. Пор. Le Roux I, 9; Adalberg Czart 4.

63. Чорт ніколи не дрімає. (Городенка)

Варіант до попереднього числа. Пор. Liblinský 64.

64. Чортови душу запродав. (Нагуєвичі)

Говорять про злого, непоправного чоловіка. Пор. Носович с. 468.

65. Чорт своє, баба своє. (Гнідковський)

Говорять про вперту бабу, що все хоче поставити на своїм. Пор. Liblinský 79; Adalberg Czart 5.

66. Чорт своє, піп своє. (Нагуєвичі)

Характеризують антитезу релігійності і безбожності. Пор. Čelakovský 116; Adalberg Czart 5.

67. Чорт сім пар ходаків сходив, нім їх обоє до купи звів. (Городенка)

Варіант до ч. 37; Пор. Славейков І, 244; ІІ, 144; Носович с. 369; Wander IV Teufel 147, 1101.

68. Чорт усе чортом буде. (Ількевич)

Лихий чоловік не подобріє ніколи.

69. Що чорт ухопить, того не пустит. (Нагуєвичі)

Говорять про злого чоловіка, що не перестає грішити, приміром про п’яницю, що не перестає пити. Пор. Wander IV Teufel 142.

70. Якого чорта від мене хочеш? (Львів)

Говорить сердито чоловік до чоловіка замість: «Чого ти від мене хочеш?»

71. Якого чорта ти дам? (Нагуєвичі)

Говорять сердито замість: не маю тобі що дати.

72. Як чорт влізе в очерет, в котру хоче дудку заграє. (Petruszewicz)

Де чорт унадиться, там не перестає робити пакості. Тема «Чорт в очереті» взята з книжної легенди про Соломона, що заклепав тьму чортів у бочці. Пор. Пам’ятки українсько-руської мови і літератури І, 292 і ІІ, Очерет 2.

Чортовець

1. Коли ти з Чортівцьи, то сідай з онтого кінцьи. (Матієвці)

Приказка в роді мудрування. Чортовець – село Коломийського повіту.

Чотири

1. Гоп, цуп, штири бабі, оден зуб. (Берегомет)

Кепкування із беззубих баб, що беруться танцювати.

2. Чотири милі два дни. (Карлів)

Говорять про такого, що йде дуже помалу, або про лиху дорогу.

3. Штири дошки, землі трошки. (Сяніцке)

Тобто: треба чоловікові по смерті.

4. Штири мили за піч. (Бібрка)

Не далека дорога, жартливий вислів. Пор. Liblinský 223.

5. Ще й ти своїх штири новеньких? (Пужники)

Додай і ти ще своє слово до непотрібної бесіди.

Чуб

[Доповнення 1910 р.] 1. Од чуба до ногтя у ноги. (Ізби)

Від стіп до голови.

Чувати

1. «А що там чувати?» – «Ніц не чубате, всьо гладке». (Рибно)

Жарт опертий на грі слів «чувати» і «чубатий».

2. Ні чувати, ні видати. (Нагуєвичі)

Говорять про пропавшого чоловіка, або згублену річ. Пор. Wander ІІ, Horen 122.

3. «Що в вас чувати?» – «Та що чувати? На горі сніг, під горов дощ, під горою музики грают, тай нема чим танцювати». (Грозьова)

Так характеризував свій стан старий чоловік, себто волосся сиве, очі плачуть, у грудях хрипить, а ноги болять.

4. Що там чувати коло вашої хати? Бик ци привик? Телиця ци веселиться? (Ількевич)

Жартлива ампліфікація привітального запитання: «Що там у вас чувати?»

5. «Що у вас чувати?» – «Гаразд із бідою.» (Ількевич)

Жартливий вислів привітання звичайного людського життя, в якім мішається гаразд із бідою.

6. «Що у вас чувати?» – «Нового нима нічо, а старе сє минає.» (Пужники)

Гумористична відповідь. Пор. Етнографічний збірник VІ, 370.

7. «Що чувати?» – «Доброго нічого, а лихе аби не згадувати.» (Коломия)

Жартливе привітання між двома знайомими.

8. «Що чувати?» – «З голоду не вмираємо, а ситі не буваємо.» (Дидьова)

Жартливе привітання двох знайомих із різних сіл.

9. «Що чувати?» – «Не хотят старі баби здихати» (Мшанець)

Жартлива відповідь на питання: «Що чувати?» Пор. Adalberg Słychać 5.

10. «Що чувати?» – «Старі баби не хотят здихати; молоді би йшли замуж, нема за кого.» (Яворів)

Просторіший варіант до попереднього числа.