Дивно – Диня
Іван Франко
Дивно
1. Дивно си починає. (Снятин)
Поводиться якось незвичайно, його поводження не можна зрозуміти.
2. Лиш то ми дивно, чому курка їсть і пє, а не щит. (Дрогобич)
Жартують із філософа, який силкується вишукувати мотиви в найпростіших речах.
3. Не то дивно, як с-в, а то дивно, як став. (Нагуєвичі)
Жартують із такого, що дивується якійсь простій речі. Приказка оперта на народнім оповіданні про гостя, що ночуючи в замкненій хаті і не можучи вийти на двір, зробив свою потребу в хаті, а г-о кинув до стелі, де воно прилипло. То потім господар побачивши сю штуку сказав буцімто повищі слова.
4. То ще не дивно, що в зимі зимно. (Ценів)
Це діло зовсім природне.
[Доповнення 1910 р.] 5. Ни дивно, що кобила здохла, іно хто псам дав знати? (Жидачів)
Дивувався чоловік коли до його здохлої кобили збіглися пси з цілого села.
Диво
1. А диво на тебе! (Яворів)
Прокляття: щоб тобі сталося щось дивне, якась незвичайна пригода.
2. Більше дива, як того пива. (Крехів)
Коли якійсь неважній речі занадто люди дивуються, багато про неї балакають. Пор. Adalberg Dziw 5.
3. Видав би ті Бог на диво та на чудо! (Нагуєвичі)
Прокляття: щоб Бог допустив на тебе якесь страшне, нечуване нещастя.
4. Дивеса виробляє. (Лучаківський)
Робить чудасії. Інтересна тут старосвітська, церковна форма дивеса.
5. Диво би на тебе зайшло! (Нагуєвичі)
Прокляття: щоб на тебе впало якесь нечуване лихо.
6. Диво не решето! богацько дірок, а нікуди вилізти. (Ількевич)
Кепкують із такого, що дивується найпростішій речі. Трохи далека аналогія Wander V (Wunder 45).
7. Диво: чоловік їв, їв тай ще хоче. (Нагуєвичі)
Жартує такий, що встає голодний від обіду.
8. Диво, що у пана жінка хороша. (Ількевич)
Жартом; це ж зовсім не диво, бо пан міг собі вибрати по своїй уподобі. Пор. Носович 365.
9. Диво як сито, а чудо як решето. (Ількевич)
Значення неясне, мабуть розвинено ширше те наївне зачудування над решетом, яке бачимо вище в ч. 6.
10. З дива ми не зійде. (Гнідковський)
Не перестаю дивуватися.
11. З доброго дива. (Нагуєвичі) З добра дива. (Нагуєвичі) З добра-длива. (Нагуєвичі)
Тобто: сталося щось, без ніякої видимої причини, ні з цього ні з того.
12. На диво-м сі надивив. (Нагуєвичі)
Говорить чоловік, що був свідком якоїсь незвичайної, комічної пригоди.
13. На диво сі вигнав угору. (Нагуєвичі)
Виріс високий напрочуд.
14. Не може мені з дива зійти. (Лучаківський)
Не можу досить надивуватися тій речі.
15. Отто диво, що чорна корова біле молоко дає! (Березів)
Жартують із такого, що дивується простій речі. Пор. Wander V (Wunder 44).
16. Отто ми диво, що пє ся пиво. (Коломия)
Жартують п’яниці. Це зовсім не диво, бо ж пиво на те й є, аби його пити. Аналогічну німецьку приказку Пор. Wander V (Wunder 15).
17. Щоби на тебе диво прийшло! (Яворів) … зайшло! (Нагуєвичі)
Прокляття: щоб тебе постигла якась нечувана пригода.
18. Що за диво? (Гнідковський)
Говорить чоловік, завваживши щось незвичайне, несподіване. Пор. Wander V (Wunder 31).
19. Що за диво: коли прийду до церкви, все паски свjитьит. (Нагуєвичі)
Жартують із чоловіка, що лише раз до року буває в церкві, себто на Великдень.
20. Що за диво, що у пана жінка хороша! (Лучаківський)
Говорить бідний чоловік, який мусить жити бік-о-бік зі старою, сварливою та негарною жінкою. Пор. вище ч. 8.
21. Яким то сі дивом стало? (Нагуєвичі)
Яким чудом, який способом це зробилося?
[Доповнення 1910 р.] 22. Не можу з дива вийти. (Нагуєвичі)
Дивуюся дуже.
[Доповнення 1910 р.] 23. Що ти дива твориш? (Ю. Кміт)
По що робиш неподобні речі.
Дивогляд
1. Дивогляд, як на тура. (Гнідковський)
Дивогляд має тут активне значення: люди збіглися та дивляться з подивом на щось незвичайне.
2. Збігают сі, як на дивогльид. (Нагуєвичі)
Тобто: подивитися. Говорять, коли в селі потривожить людей якась голосна сварка або бійка в якій хаті і всі біжать туди.
3. Не роби з себе дивогльиду! (Нагуєвичі)
Не роби скандалу, щоб на тебе всі люди зглядалися та сміялися.
Дивуватися
1. Дивує сі, аж язик вивалив. (Нагуєвичі)
Сам себе не тямить із зачудування.
2. Дивує сі, як заєць у вершці. (Ценів)
Характеризують комічне положення чоловіка, що опинився в якімось непривичнім для нього положенні.
3. Дивуєся, аж рот роззявив. (Крехів)
Говорять про чоловіка, що дивується якійсь речі сам себе забувши.
4. І дивуй сі дурневі, коли мудрий таке робит! (Нагуєвичі)
Дурневі було б зовсім не дивно.
5. Не дивую ся молодому, як тобі старому. (Замулинці)
Коли молодий робить якусь дурницю, то це не так дивно, як коли її робить старий.
6. Нема му сі що дивувати: в світі не бував, людий не видав, звичаю не знає. (Нагуєвичі)
Говорять про простакуватого, неотесаного чоловіка.
7. Сама собі дивую сі: з чорним вусом цілую сі. (Войнилів)
Жартують із закоханої дівчини.
[Доповнення 1910 р.] 8. Не дивує сі вода воді, іно біда біді. (Жидачів)
Говорять, коли хтось дивується бідності іншого.
Дикий
1. Великий, а дикий. (Березів)
Великий виріс, а не вміє поводитися між людьми, не знав звичаю
2. Дикий, як би го йно вчора з ліса привели. (Нагуєвичі)
Про чоловіка без виховання, неотесу.
3. Дикий, як вовк у лісі. (Нагуєвичі)
Нелюдяний, нечемний чоловік. Пор. Adalberg Dziki 1.
4. Дикі му гадки по голові стрільиют. (Дрог.}
Надумує якісь шалені плани, безпідставні обвинувачення на інших.
Дико
1. То ми якось дико вигльидає. (Дрогобич)
Це видається мені чимось несуразним, невідповідним.
Дилькотати
1. Дилькочут під ним ноги, що ледво стоjит. (Нагуєвичі)
Говорять про хворого, слабосилого або переляканого чоловіка.
Дим
1. А вмієш ти дим очима пускати? (Дрогобич)
Це такий парубоцький жарт. Той, що його не знає, запитує того, хто його запитав: «А ти вмієш?» Цей заявляв, що вміє, затягає диму з цигари і поки нетямучий дивиться йому в очі, сей притикає йому буцімто через недогляд горючу цигару до руки, поки не впече.
2. Без диму й горіти не буде. (Коломия)
Так само ніяке діло не зробиться без прикрості й невигод.
3. Без диму й огню нема. (Нагуєвичі)
Значення як вище.
4. Без диму й сухе не горит. (Коломия)
Навіть найкраще діло не обійдеться без прикрості та обмови.
5. Більше диму, як огню. (Нагуєвичі)
Образово: більше перехвалок, спліток, як того діла. Поляк каже: Więcej dymu, jak pieczeni, Brzozówski Dym 8; Adalberg Dym 10; Wander II (Rauch 140).
6. Богато диму, мало тепла. (Збараж)
Багато крику, перехвалок, а мало діла, пожитку. Пор. Wander III (Rauch 74).
7. Вали як в дим! (Львів)
Іди або роби сміло, на осліп, не питаючи нічого. Пор. Adalberg Dym 5.
8. Від диму хробак у дереві гине. (Мшанець)
Говорять бойки, оправдуючи свій звичай жити в курних хатах.
9. Він такий, як у диму буджений. (Нагуєвичі)
Значить худий, висохлий, пожовклий на лиці.
10. Гіркий дим мене зайшов. (Коломия)
Обвіяв мене дим, гризе мене в очі і витискає сльози.
11. Де дим, там і огонь. (Коломия)
Де грозить небезпека, там і вибухає лихо. Пор. Гильфердинг 1325.
12. Дивит сі, де сі дим із стріхи курит. (Нагуєвичі)
Говорять про дармоїда, ласого на чужі угощення. Пор. Дивитися 9.
13. Дими, аж сонцьи не видно. (Нагуєвичі)
Говорять про велику пожежу.
14. Дим іде в гору на погоду. (Нагуєвичі)
Говорять, коли дим із стріх іде простим стовпом у гору.
15. Дим і лиха жона найборше виженут з хати. (Лімна)
Фізичні й моральні недогоди обриджують чоловікові родинне життя. Пор. Adalberg Dym 2; Brzozówski Dym 4; Wander ІІІ (Rauch 15).
16. Дим клубами йде. (Нагуєвичі)
Клубиться, видобувається купами з великого огню.
17. Димом заносит, село недалеко. (Цигани)
Говорив чоловік, що заблукавши в полях кермувався запахом диму, щоб дійти до села.
18. Димом сі все розвіяло. (Нагуєвичі)
Значить пропало безслідно.
19. Дим очі виїдає. (Нагуєвичі)
Говорять про життя в курних хатах або взагалі коли дим заповнить хату. Пор. Wander III (Rauch 1, особливо італійську приказку). [Доповнення 1910 р.] Пор. Le Roux 49.
20. Дим очі їсть, але не виїсть. (Нагуєвичі)
Образово: сварка, сплітки, обмова – прикрі речі, але від них чоловік не гине. Пор. Wander ІІІ (Rauch 59).
21. Дим по під стріху вє сі, то буде слота. (Нагуєвичі)
В сільських хатах без коминів при кожній зміні повітря дим не йде вгору, а клубиться в сінах та попід стріху. Пор. Етнографічний збірник V, 164.
22. Дим стовпом валит. (Дрогобич)
Говорять, коли з великого огнища йдуть великі клуби диму.
23. За димами й світа не видно. (Нагуєвичі)
Говорять, коли де сильно куриться і дим стелиться по землі.
24. З димом гроші пускати. (Нагуєвичі)
Курити тютюн. Пор. Wander ІІІ (Rauch 132).
25. З димом пішло. (Нагуєвичі)
Згоріло щось, пропало марно.
26. Напустив му диму. (Коломия)
Наговорив йому всякої всячини, розводив усякі фантастичні плани. Німець каже: Einen Rauch verkaufen. Wander III (Rauch 121).
27. Нема диму без поломіни. (Лучаківський) … огню. (Нагуєвичі)
Нема чутки без якогось зерна правди, без причини. Пор. Adalberg Dym 8; Wander ІІІ (Rauch 2, особливо латинське: Flamma fumo est proxima, 41).
28. По димі огень пізнают. (Нагуєвичі)
Значить де куриться, там видно й горить. Пор. Brzozówski Dym 9; Wander ІІІ (Rauch 25).
29. Пропав, як у дим пішов. (Нагуєвичі)
Пішов невідомо куди, пропав без вісті.
30. Пустив го з димом. (Нагуєвичі)
Спалив його хату. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 310.
31. Тебе би в дим до гори ногами вішьити! (Нагуєвичі)
Погроза комусь неслухняному, впертому, злодійкуватому. Давніше часто практикована тортура для вимучування признання при слідствах.
32. То всьо дим і пара. (Тюдів)
Все наше життя минуще і нестійне, – говорять моралісти та аскети. Пор. Brzozówski Dym 3.
33. Уникав диму, тай упав у огонь. (Гнідковський)
Бажав охоронитися від меншого лиха, а попав у більше. Пор. Wander III (Rauch 72); Leutsch, 220; Osm. 187.
34. Усьо з димом пішло. (Нагуєвичі)
Значить згоріло, минулося, пропало. Пор. Brzozówski Dym 7; Wander ІІІ (Rauch 129).
35. Щезло як дим від вітру. (Нагуєвичі)
Пропало без сліду.
36. Що мав, то з димом пустив. (Нагуєвичі)
Прокурив або спалив усе що мав. Пор. вище ч. 24.
37. Я го з димом пущу. (Нагуєвичі)
Погроза: я підпалю його дім або обійстя.
38. Як дим сі розвіяло. (Нагуєвичі)
Говорять про якусь минулу прикрість чи небезпеку, що не полишила по собі ніяких наслідків.
[Доповнення 1910 р.] 39. Много диму, малий огонь. (Львів)
Багато балакання, мало діла. Пор. Giusti 356.
Димениця
1. Як би по дименици худобину вдарив, то міг би відразу забити. (Нагуєвичі)
Димениця – часть заднього кадовба, чи може лише м’які органи в ньому. У Желехівського цього слова нема.
Дименіти
1. Здименів ми з перед очий. (Нагуєвичі)
Щез, заховався кудись.
Димити
1. Димит сі, що й світа божого не видно. (Нагуєвичі)
Говорять коли дим стелеться по подвір’ю, але також коли на дворі сніговійниця та завірюха.
2. Димjит сі Діли на слоту. (Нагуєвичі)
Коли на горах появляються білі тумани, мов клуби диму, то знак, що буде сльота.
3. Задимив си голову. (Дрогобич)
Впився, у нього в голові неясно, він говорить без зв’язку.
Диміти
1. Здимів передо мнов. (Нагуєвичі)
Значить щез як дим.
Димка
1. Вже сі й димка на мні не держит. (Нагуєвичі)
Жалується жінка, мовляв: так я вихудла та змарніла.
2. Він сі вже до димки бере. (Нагуєвичі)
Береться до дівчини, до спідниці. – докір молокососові.
3. Ще си на димку можу заробити. (Нагуєвичі)
Говорить жінка, якій чоловік закидує, що її дармо годує і зодягає.
Диня
1. Дині, дині, дідько в середині. (Нагуєвичі)
Кричать діти під час забави, ходячи гусака, пор. вище Веред ч. 1 і Гаду ч. 1.
2. Кріпится, як диня на морозі. (Мінчакевич, Petruszewicz)
Диня на морозі псується. Значить і тут значення таке, що він не кріпиться, а слабне, пропадає.
3. Хто любит гарбуз, а хто диню. (Дуліби)
Різний буває смак у людей.