Циганка – Цьотка

Іван Франко

Циганка

1. Волю циганку з Коблянської Волі, ніж тебе. (Ю. Кміт)

Говорив чоловік до нелюбої жінки. [Коблянська Воля – село у Старосамбірському районі Львівської області. – М. Ж., 22.06.2021 р.]

Циганський

1. Буде там того на циганський зуб. (Дрогобич)

Говорять у значенні: буде там того досить. Цигана взагалі вважають пажерливим чоловіком. Пор. Wander I, Genug 52.

2. He дітьом циганським колач марципанський. (Кобаки)

Циганські діти живуть найпростішою стравою.

3. Циганська дитина як сє народит, то в полонку кидают, аби сє гартувало. (Пужники)

Народне вірування про звичай циган. Пор. Етнографічний збірник VІ, 164.

4. Циганська кобила день біжить, а три дни лежить. (Ількевич)

Жартують із лінивої жінки, тобто: ти така, як циганська кобила і т. д.

5. Циганським штихом сорочки шиє. (Нагуєвичі)

Чим різниться циганський штих від звичайного, не вмію сказати.

6. Циганські гудзики і вночі світяться. (Кобаки)

Багаті цигани носять одежу з блискучими гудзиками.

7. Циганської дитини нічим не нагодуєш. (Городок)

Вона ненаситна так само, як її родичі, і так само часто терпить голод.

Цизорик

1. Такий будеш як цизорик. (Буданів)

Цизорик – складаний ножик у гладких черенцях. Говорять про чоловіка, що він посмирніє і буде згідливий.

Цимбаліста

1. Казав цимбаліста, що бачив басіста, як кухар коштував тай хвалив, що добре. (Darowski)

Кепкують із такого, що видає непевну або неправдоподібну річ за правдиву.

2. У цимбалісти нема на чім сісти, а у басісти нема що їсти. (Ількевич)

Характеризують злиденне життя музикантів.

Цит

1. Цит но, цит, і він буди біди свої сит. (Стецева)

Говорять до чоловіка, що нарікає на свого кривдника, потішаючи його тим, що й він не уйде біди.

2. Цит, цит, кожний свої біди сит. (Стежниця)

Говорять до чоловіка, що нарікає на свою біду, вказуючи йому на те, кожний має свою біду.

Цицька

1. Вирвалася цицка з рота. (Тухолька)

Хтось утратив добру посаду, добру службу.

2. Відпала му від рота цицка. (Ількевич)

Варіант до попереднього числа.

3. Мині цицьки висхли, нема дітям ні полики. (Ю. Кміт)

Говорила жінка, у якої висох покорм у цицьках.

4. Не одну цицку ссав. (Тростянець)

Не глупий чоловік.

5. У ночьи мої цицьки мокрі: приходит дітина із цвинтаря ссати. (Ю. Кміт)

Говорила жінка, у якої вмерла цицькова дитина. Народне вірування, що душа такої дитини приходить іще що ночі ссати цицьки матері.

6. Хто два рази цицку ссав, той злий на перехід. (Папірня)

Народне вірування.

7. Цицьки ти не дам. (Нагуєвичі)

Говорить мати до старшої дитини, яка просить чогось такого, чого в хаті нема.

Ціба

1. А ціба від хліба! Засі від Івасі! (Лучаківський)

Окликом «а ціба!» відганяють пса.

2. А ціба від хліба, марш до помий! (Коломия)

Проганяють пса.

3. А ціба, засє! (Нагуєвичі)

Проганяють пса.

4. А цібя, кожух! (Нагуєвичі)

Жартливий оклик до пса; натяк на оповідання про жида, що прийшовши до господаря, побачив на приспі пса і запитав господаря, чи той пес не кусає. Господар жартом відповів йому. «Та то не пес, то кожух». Коли ж пес кинувся до жида, то цей переляканий крикнув до нього «А ціба, кожух!»

Ціва

1. Як з ціви люнуло. (Лімна)

Говорять про рясний, наглий дощ.

Цівка

1. Ллє як з цівки. (Нагуєвичі)

Говорять про навальний дощ.

Цідиля

1. Як зробиться з цідиляти міх, то великий сміх. (Вислік Великий)

Цідиля – бойківська здрібніла форма від «цідило», нагуївська здрібніла «цідильце» – прилад до цідження молока. Давніше робили такі прилади в дерев’яного луба, зігненого в формі козуба, а до вужчого кінця було прикріплене дерев’яним обручиком ситце з кінського волосіння. Тепер розповсюдилися більше бляшані цідила зі ситцем із бляшаного дроту.

Цікавий

1. Не будь цікавий, бо хутко посивієш. (Сороки)

Остерігають занадто цікавого чоловіка. Пор. Носович с. 361; Adalberg Ciekawy 10.

2. Таке цікаве, аж бульки з носа лізуть. (Ількевич)

Жартують із занадто цікавої дитини, що ще сама не вміє висякатися.

3. Цікавому язик тнут. (Сороки)

Остерігають занадто цікавого чоловіка.

Цілий

[Доповнення 1910 р.] 1. Було ціле, а котре в руки возьме, ого вже нема, вже змалює. (Нагуєвичі)

Говорять про такого чоловіка, що має паскудну вдачу попсувати все, що лише возьме в руки.

Цілувати

1. Не цілюй, Іване, не цілюй, бо чоловікові скажу! (Коломия)

Говорила п’яна баба, лежачи в рові, коли її пес рот лизав.

2. Поцюлюй мі в хамайду, бо я з міста йду. (Дрогобич)

Огризається жінка, коли чоловік зачіпає її.

3. Поцюлюй мі десь – най ти не кажу, де! (Нагуєвичі)

Говорить делікатно чоловік другому замість казати йому виравно: «Поцілуй мене в ср-у!»

4. Поцюлюй мі там, де ми кусник скирки не стає. (Дрогобич)

Образово замість: «Поцілуй мене в ср-у!» Пор. Wander I, Buckel 25.

5. Цілюй, не цілюй – від сороківця не буде. (Ілинці)

П’яна циганка лежала при дорозі; пес надійшов і почав лизати їй губи. Вона крізь сон думала, що це один із її конкурентів, і сказала псові ті слова. (Олекса Іванчук).

Цілушка

1. Ліпша цілушка, йік обіймушка. (Гринява)

Гуцульська гра слів: «цілушка» значить окраєць хліба з самого краю, але в сій приказці значить поцілунок.

Ціляти

1. Цільив у ворону, трафив у корову. (Нагуєвичі)

Говорять про чоловіка, що намірившися зробити якесь діло, зробив зовсім щось інше, ніж хотів. Пор. Даль І, 46, 552; Симони 1626.

Ціна

1. Збив ми ціну. (Нагуєвичі) … з ціни. (Нагуєвичі)

Зменшив ціну якоїсь речі.

2. Не знає сам собі ціни. (Нагуєвичі)

Говорять про чоловіка, що не доцінює сам себе, занадто скромно цінить себе.

3. Перебив ми ціну. (Нагуєвичі)

Дав за щось вищу ціну, ніж я давав.

4. Платит без ціни. (Нагуєвичі)

Платить не торгуючися.

5. То в єдні ціні. (Нагуєвичі)

Говорять про два або більше подібних предметів.

6. То за мала ціна. (Нагуєвичі)

Це річ дорожча, ніж ти ціниш.

7. Тому й ціни нема. (Нагуєвичі)

Говорять про дуже дорогу річ.

8. Тому ціна гріш. (Нагуєвичі)

Це дуже дешева річ.

9. То не в ціні. (Нагуєвичі)

Це даю дармо в додатку.

10. Ціна в мішок не лізе. (Petruszewicz) … в мошонку … (Гнідковський)

Ціна буває звичайно вища, як звичайна заплата. Цінять дорожче, продають дешевше. Пор. Adalberg Cena 1; Záturecky XI, 204, 205; Čelakovský 330.

11. Ціну забити. (Гнідковський) … загнути. (Нагуєвичі) … залупити. (Дрогобич)

Зажадати занадто високу ціну.

Цінити

1. Цінит як за маму. (Гнідковський) Зацінив … (Гнідковський)

Цінить дуже дорого. Пор. Brzozówski Cenić 1.

2. Я не ціню, а правду кажу. (Нагуєвичі)

Не жадаю занадто високої ціни, тільки такої, як річ варта.

Ціп

1. Вдарив би по ціпі, та міг би ще виразити твар другому. (Стара Сіль)

Ціп, ударений по однім кінці, може підскочити і вдарити чоловіка в голову.

2. Не вміє ціпа в руку взьити. (Нагуєвичі)

Говорять про недорослого або недоукого чоловіка, нездібного до сільського господарства.

3. Ти зо мнов ціпів не будеш вязати. (Лучаківський)

Не будеш мати зі мною ніяких зносин.

4. Тобі лиш до ціпа та до коси. (Нагуєвичі)

Говорить учитель дорослому школяреві, що не хоче вчитися.

5. То не ціпом махати. (Нагуєвичі)

Говорять про розумну розмову, яку не так легко провадити, як ціпом махати.

6. Уни ще ціпами пібют сі. (Нагуєвичі)

Жартують із молодих хлопців, що беруться молотити.

Цмокати

1. Єдно цмокат, друге спльоват. (Ю. Кміт)

Один смакує, а другому те саме бридке.

Цнота

1. Лучша цнота в болоті, як нецнота в золоті. (Ількевич)

Стародавня моральна апофтегма, взята мабуть із польського. Пор. Adalberg Cnota 76; Čelakovský 23; Brzozówski Cnota 33.

2. Стрібую її цноти. (Нагуєвичі)

Попробую підмовляти дівку, чи дасть себе звести.

3. Цнота дорожча від злота. (Гнідковський)

Стародавня мораль, також мабуть взята із польського. Пор. Adalberg Cnota 74.

4. Цнота і покора не має місця у панського двора. (Ількевич)

Панські двори бували гніздом деморалізації для простих людей. Пор. Wurzbach 32.

5. Цнота не держиться мура, іно плота. (Гнідковський)

Чеснота держиться більше в простих хатах, як у панських дворах.

6. Цнота сама ся хвалит. (Гнідковський)

Чеснота сама собою похвальна річ, бо дає чоловікові внутрішнє задоволення. Пор. Záturecky II, 88; Adalberg Cnota 32; Brzozówski Cnota 16.

Цомоги

1. Послідні з мене цомоги тьигнут. (Нагуєвичі)

Висисають із мене всю силу, обдирають із усього добра. Значення слова «цомоги» (plurale tantum) не ясне; зв’язок з польською фразою «Co moge» сумнівний, але все-таки можливий. [Приповідка вжита у творах І. Франка: «Смерть убійці», «Борислав сміється», «Історія моєї січкарні» (всі – 1881 р.). – М. Ж., 22.06.2021 р.]

Цуд

1. Бог би го на цуд видав та на прислівйи! (Нагуєвичі)

Прокляття.

Цукор

1. Він має цукор на язиці. (Снятин)

Говорять про облесного чоловіка.

Цундравий

1. Цундравий ходит. (Нагуєвичі)

Говорять про обдертого чоловіка. «Цундравий» походить від «цундер», пор. російське «цугундер» і увагу Ягіча про це слово в Archiv für Slavische Phil. т. I.

Цундря

1. Цундрьи з тебе висит. (Нагуєвичі)

Цундря – шматки пороздираного полотна або сукна.

Цур

1. Цур дурня та масла грудка. (Ількевич)

Примовляють дурневі, коли жадає чогось такого, чого нема, або говорить дурниці.

2. Цур поганим очом! (Висіцко Вижне)

Варіант до попереднього числа.

3. Цур очам! (Гнідковський)

Відворотна формула проти поганих очей.

4. Цур тобі та пек! (Ількевич)

Відпекуються від поганого чоловіка. Пор. Даль І, 281.

Цураха

1. А цураха би їй була, пек та осина! (Княждвір)

Прокляття.

2. А цураха поганим очом! (Княждвір)

Відворотна формула проти поганих очей.

3. Цураха поганим очем! (Ількевич)

Варіант до попереднього числа.

4. Цураха ти! (Лолин)

Говорять немилому чоловікові, або коли хто скаже образливе слово.

5. Цурахи дитині! (Гнідковський)

Відвертають від дитини вплив нечистої сили.

Цуцик

1. То ще цуцик такий, що сі панови до ноги лестит. (Нагуєвичі)

Говорять про підлесливого чоловіка.

Цюр

1. Хоть не цюр, то кап. (Гнідковський)

Говорять, коли замість сподіваного много дістають хоч трохи. Пор. Славейков І, 18; Muka 2568.

Цюріти

1. Аж цюрит з мене, так єм промок. (Нагуєвичі)

Говорить промоклий чоловік.

2. Цюрит дощ, як вода з решета. (Нагуєвичі)

Говорять про густий, уливний дощ.

3. Цюрит із нього кров потоками. (Нагуєвичі)

Говорять про тяжко пораненого чоловіка.

Цюрок

1. Цюрком сі з мене ллє, так єм промок. (Нагуєвичі)

Говорить промоклий чоловік.

Цюцька

1. Як би не хотів цюцька, не вийшла би д ньому муцька. (Богородчани)

Жартують із парубка, що виваблює з хати дівку на постояння. «Цюцька» – песик, а «муцька» – сучка.

Цьвок

1. Цьвок у голову забити. (Гнідковський)

Задати комусь тяжке діло або тяжку загадку.

Цьом

1. Цьом біду під фіст! (Нижнів)

Значення неясне. Пор. т. І, Бозя 1.

Цьотка

1. Чи ті цьотка напала? (Сороки)

Цьотка – гарячка, лихорадка, пропасниця.