Говорити (1 – 130)
Іван Франко
1. Аби-с говорив до нього як до свjитого, ци послухає! (Нагуєвичі)
Говорять про впертого, зарозумілого чоловіка. Тобто: не послухає.
2. Аби-с говорив і груди си виговорив, то не послухає. (Нагуєвичі)
Говорять про впертого, непослушного чоловіка.
3. Аби що говорили, то не вірю. (Коломия)
Нехай говорять що хочуть, хоч і найгірше.
4. Або я що говорю! (Ценів)
Значить я те саме говорю, і моя думка така ж.
5. Або ти говори, або най я говору. (Нагуєвичі)
Говорить чоловік, якому його сусід раз у раз перебиває.
6. Або хто що говорит против того? (Дрогобич)
Питання замість заперечення. Ніхто проти того нічого не говорить.
7. Або я тут говорю, або хто? (Коломия)
Значить я один маю право говорити тут, а ти мовчи.
8. Ані говорити си не дасть. (Нагуєвичі)
Про завзятого, сердитого або гордого чоловіка, до якого годі й приступити з якимось ділом.
9. Ану, говори му що хочеш! (Нагуєвичі)
Отже усе дарма, не хоче слухати.
10. Ану говори своє, а я своє буду. (Нагуєвичі)
Значить і в мене не ліпше, як у тебе, у обох нас однакове лихо. Пор. Wanil. IV (Sprechen 4).
11. Ану говори швидко раз за разом: здули жупи. (Нагуєвичі)
Також рід мудрування. Наївний виголошує тоді сороміцьке речення, з якого присутні регочуться, а він зразу й не розуміє його.
12. Більше би говорити, як тото варто. (Топільниця)
Значить це справа дрібна, а хотівши вияснити її треба би говорити багато.
13. Богато говорити, а не-що слухати. (Мінчакевич) … нема чого … (Petruszewicz) … нема що. (Ількевич)
Кажуть про замотану, а в основі нецікаву, прикру справу. Пор. Adalberg Gadać 53; Wander IV (Sprechen 19)
14. Будеш ти міні тут фечки бечки мечки говорити! (Нагуєвичі)
Викрик обурення, коли хтось замість розумного діла балакає пусте, без зв’язку.
15. Було говорити, як питали. (Нагуєвичі)
Коли хтось там, де треба було говорити, забув язика в роті, а потім, на дозвіллі пригадує собі: я те й те мав би був сказати.
16. Він говорит і не договорює. (Ценів)
Боїться чогось, криється з чимось. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 527.
17. Вогори Грицю «Богородицю», а я буду «Вірую». (Стоянів)
Жартують, коли два говорять рівночасно, а кождий про щось інше.
18. Вогори Климе, нех твоє не гине. (Стоянів)
«Вогори» діалектне замість говори. Репліка на пусте, безпредметове балакання. Пор. Čelakovský 75.
19. Вогорит на прострат. (Збараж)
Значить на жарт, на кпини. Що значить саме слово «прострат», не знаю.
20. Вогорит таке, що ні пришити, ні прилатати, ні кому дурно дати. (Збараж).
Коли хтось говорить дурниці, силкується говорити дотепно, а не може вдати.
21. Вогорит, що ні причипити до кола, ні до плота. (Збараж)
Говорить не до речі, без зв’язку.
22. Все добре говорив, а єдно поблудив. (Добромиль)
Говорили про вічевого бесідника, що в чомусь помилився.
23. Говори, аби-с потім не каяв! (Нагуєвичі)
Осторога запаленому говорунові: можеш наговорити такого, що потім будеш жалкувати.
24. Говори аби-с тріс! (Нагуєвичі)
Тобто: то все даремно.
25. Говори байки! (Нагуєвичі)
Значить говориш щось неправдиве, видумане.
26. Говори без пардону! (Дрогобич)
Не щади нікого, говори всю правду.
27. Говори, будемо видіти. (Нагуєвичі)
З говорення чоловік пізнає наглядніше те, що бачить очима. Пор. Wander IV (Sprechen 36).
28. Говори біду, то й я буду. (Стежниця)… свою буду. (Дрогобич)
Значить у кожного своя біда і ця тема для кожного близька та багата.
29. Говорив би від рана до вечора. (Нагуєвичі)
Про невтомного балакуна, веселого оповідача.
30. Говорив до нього, як до цного та доброго. (Нагуєвичі)
Отже хоч він і не варт був того, див вище Гідний 8.
31. Говорив з грубшого кінцьи. (Нагуєвичі)
Значить не обмежився на говорінні, але вхопився до бійки, набив його.
32. Говорив му від щирого серцьи. (Нагуєвичі)
Толкував діло по щирості, говорив з чуттям.
33. Говорив му на розум. (Нагуєвичі)
Значить промовляв до переконання, усовіщав його.
34. Говорив му сяк і так. (Коломия)
Виводив докази pro і contra, розважав річ з усіх боків.
35. Говорив що сі влізло. (Нагуєвичі)
Значить говорив якісь неприємні речі, але противники мусили вислухати.
36. Говорив як до рідного тата. (Нагуєвичі)
Значить з пошаною, чемно, без простацьких, образливих слів.
37. Говорив як на суді. (Коломия)
Значить правдиво, не оглядаюсичь ні на що постороннє.
38. Говори, Гаврило, аби сі говорило. (Нагуєвичі)
Значить, говориш даремно, безхосенно.
39. Говори, гадки не май! (Нагуєвичі)
Значить не лякайся ніяких наслідків, скажи що знаєш. Пор. Adalberg Mówić 63.
40. говори Грицю Богородицю. (Ількевич)
Говориш не до речі, не те, про що тебе питають. «Богородиця» – це звісна молитва «Богородице діво радуйся», яку селяни відмовляють рано і вечір.
41. Говори Грицю Богородицю, а я буду Вірую за кобилу сірую. (Darowski) … а я буду Отченаш. (Корчин)
Жартують із такого, що говорить щось невідповідне до речі і до нагоди, пор. вище ч. 17.
42. Говори дідьку за попом! (Печеніжин)
«Дідьку» тут первісно мало не лихе, а пестливо значення; мабуть якийсь батько навчав свою дитину, кличучи ії по домашньому «дідьку». Чи з часом це речення набрало сатиричного антипопівського значення, не знаю.
43. Говори до гори! (Lewicki)
Значить говоритимеш пусто і безхосенно. Оклик, коли хтось не слухає або не розуміє того, що до нього говорять. Пор. грецьке λίθω λαλείς (Leutsch II, 185).
44. Говори до гори, а гора горою, а ти дурню роби що хочеш з дурною. (Теребовля)
Окрик знетерпливленя чоловіка, що мав дурну жінку.
45. Говори до гори й ноги задери, а гора горою. (Сілець Беньків)
Значить говори хоч розсядься, то таки не договоришся з ним до ладу.
46. Говори до гори, пане Григоре, а гора таки дурна. (Ількевич)
Уговкував добродушний чоловік дяка, який силкувався його дочку навчити катехизиса.
47. Говори до дурньи! (Нагуєвичі)
Замість даремно говорити, коли він дурень. Кплять із такого, хто посміє говорити зі старшим не даючи йому відповідної пошани.
48. Говори до него, коли він німець. (Головацький Збірки)
Значить не розуміє твоїх слів. Приказки уживають, розуміється, і про тупих не-німців. Пор. Wander III (Reden 457, 466); І (Deutscher 49).
49. Говори до него, мов горохом до стіни кидай. (Городенка)
Значить даремно говориш, ніякі докази не трафляють йому до переконання. Пор. Wander III (Reden 468).
50. Говори до него, як до стовпа. (Борислав)
Він глухий, тупий, не розуміє або не хоче розуміти твоїх слів.
51. Говори до неї, а в неї Маковеї. (Ількевич)
Значить до нього говори, а він про щось інше думає.
52. Говори до нього, Маковія в нього. (Лучаківський)
Значення як у попереднім ч.
53. Говори до нього як до дітини. (Нагуєвичі)
Отже бо він інакше не зрозумів, бо недосвідний, тупий.
54. Говори до нього, як до доброго! (Дрогобич)
Отже: а він усе обертає на зле, сердиться.
55. Говори до стовпа, а стовп стоїть. (Ількевич)
Кажуть про глухого, тупого або лінивого, що не квапиться виконувати те, що йому сказали. Пор. Adalberg Gadać 26.
56. Говори до того, що в болоті сидит. (Barącz)
Значить до чорта, зглядно до злого чоловіка, який усяке твоє слово перекручує на зле.
57. Говори до тумана! (Нагуєвичі)
Окрик нетерпеливості чоловіка, який надармо силкується тупоумному витолкувати якусь річ.
58. Говори дурному, а він своє правит. (Городенка)
Про непорозуміння двох розмовників.
59. Говори ж до него по німецьки! (Гнідковський)
Отже коли я не вмію. Коли хтось торгуючися дає занадто малу ціну або жадає занадто великої, на яку другий не може згодитися. Пор. Wander І (Deutsch 6).
60. Говори здоров, а я своє знаю. (Теребовля)
Думає собі чоловік, якому хтось інший авторитетно балакає щось, а він не сміє сперечатися з ним. Мовляв: говори собі, а я зроблю так. як я знаю. Пор. Adalberg Gadać 29.
61. Говори з ним, як з чоловіком, а вно до тебе як свиня. (Ценів)
Про нечемного, нелюдяного або п’яного, який у розмові допускає собі глупі жарти або лайки.
62. Говори зо мнов по просту, бо я не заяць крутими стежками скакати. (Львів)
Мовив статочний чоловік до хлистка, який пробував говорити до нього натяками та підморгуванями.
63. Говори і груди свої виговори, ану ци послухає. (Нагуєвичі)
Говорять про впертого, непослушного чоловіка. Пор. вище ч. 2.
64. Говори й на хату вилізь. (Нагуєвичі)
Значить хоч кричи так, аби все село тебе чуло, то мені байдуже.
65. Говори Климе, нехай твоє не гине. (Lewicki) … най … (Петрушевич, Ількевич)
Про пусте, безпредметове балакання. Пор. вище ч. 18.
66. Говорила – балакала, їхала – везла сі. (Kolberg Pokucie)
Про довге, без зв’язку балакання.
67. Говорила – верзла. (Немилів)
Про пусте, беззв’язне балакання.
68. Говорила – їхала, сиділа – везла ся. (Іванівці Ж.)
Значення таке саме, як вище ч. 66.
69. Говорила небіженька до самої смерти, а як умерла, то ноги задерла. (Ількевич)
Значення таке ж, як вище ч. 66–68.
70. Говорила небіжечка до самої бесіди: нім запіяла, когут Богу душу віддав. (Нагуєвичі).
Про баламутне, беззв’язне оповідання.
71. Говорила небіжечка до самої смерти, а по смерти не могла ср–и заперти. (Кобиловолоки)
Значення таке ж, як і в попереднім ч.
72. Говорило би з тебе, як з дуплавої верби. (Голобутів)
Дуплава верба – звичайно осідок нечистого духа. Значить щоб у тебе війшов нечистий дух і говорив із тебе. Про злого, напасливого чоловіка.
73. Говори-мели! (Нагуєвичі)
Говорять відомому брехунови, мовляв: ніхто тобі не вірить.
74. Говори міні на докладь! (Нагуєвичі)
Значить говори докладно, за порядком, з усіми деталями.
75. Говори на вітер! (Нагуєвичі)
Значить говориш пусто, безхосенно. Пор. Wander IV (Sprechen 119). [Доповнення 1910 р.] Пор. Тимошенко 75.
76. Гонори, най ти сі не кучит! (Дрогобич)
Значить говориш пусте, для пустої розривки.
77. Говори, най ти язик не стане! (Тернопіль)
Прокляття: щоб ти говорив не зупиняючися, доки живеш.
78. Говори на свою голову. (Нагуєвичі)
Значення двояке: 1) на свою одвічальність і 2) свідчи сам проти себе, говори собі на шкоду.
79. Говори, не бій сі. (Нагуєвичі)
Заохочують, коли хтось вагається, чи має сказати якусь річ, чи ні.
80. Говори-перди! (Ценів)
Зневажливо уговкують звісного пустомелю, мовляв: замовчи, ніхто тебе не слухає.
81. Говори Петре з г-цев. (Ценів)
Окрик знетерпливлення по розмові з дурним, тупим або нещирим чоловіком.
82. Говори Петре з телицею. (Petruszewicz)
Значення таке ж, як і в попереднім ч.
83. Говори Петре з фостом. (Ількевич)
Значення як вище.
84. Говори по божому. (Нагуєвичі)
Значить по справедливості, сумлінно.
85. Говори погадавши. (Нагуєвичі)
Осторога: не говори необдумано. Пор. Adalberg Mówić 41.
86. Говори по людськи!
Значить подавай таку раду, яку б можна прийняти й виконати.
87. Говори по правді! (Нагуєвичі)
Найпростіша рецепта життєвої мудрості, на жаль для многих дуже немила.
88. Говори публіка, як вода на лотоках. (Сороки)
Про балакучого, язикатого чоловіка.
89. Говори сам за себе! (Нагуєвичі)
Не спускайся на те, аби хтось інший говорив за тебе і допоминався за твою користь. Пор. Adalberg Mówić 57.
90. Говори своє! (Нагуєвичі) … свеї. (Нагуєвичі)
Отже а у мене не ліпше, я міг би таке саме сказати.
91. Говори собі, най ти ся не кучит. (Городенка)
Отже а все те надаремно, мене не переконаєш. Пор. вище ч. 76.
92. Говорит, аби його на верха було. (Нагуєвичі)
Про софістичне крутарство, що не дбає про те, аби виказати правду, а тільки про те, аби переперти противника.
93. Говорит, аби сі говорило. (Нагуєвичі)
Сам знає, що нічого з того не буде. Пор. Adalberg Gadać 6.
94. Говорит, аж вуха вянут. (Ценів)
Говорить нудно, без зв’язку, бреше безсоромно. Пор. Wander IV (Sprechen 129).
95. Говорит, аж діру в животі вертит. (Львів)
Нудить страшенно. Пор. Adalberg Gadać 5.
96. Говорит, аж за серце хапає. (Нагуєвичі)
Говорить щиро, сердечно. Пор. Záturecky V, 729.
97. Говорит, аж кишки з чоловіка мотає. (Дрогобич)
Значить докучає, мучить довгим балаканням.
98. Говорит, аж мороч по тілі проходит. (Нагуєвичі)
Говорить щось таке страшне, грозить, картає.
99. Говорит, аж му сі з носа курит. (Дрогобич)
Значить бреше, говорить видумані речі. Пор. Adalberg Gadać 51.
100. Говорит, аж сі блювати хоче. (Нагуєвичі) … ригати … (Назір)
Говорить щось обридливе, якусь погань, обмови, брехні.
101. Говорит, аж сі душьи радує. (Нагуєвичі)
Щось таке веселе, радісне говорить.
102. Говорит, аж сі недобре робит. (Нагуєвичі)
Нудно, глупо говорить, аж гидко слухати.
103. Говорит, аж слухати бридко. (Нагуєвичі)
Значення як вище.
104. Говорит, аж у горлі дре. (Ценів)
Слухач не може буцім проковтнути того, таку нісенітницю верзе.
105. Говори тай кай сі. (Жабє)
Чоловік іноді мусить говорити собі на шкоду, так що тут же й жалує свого слова.
106. Говори тай не договоруй. (Нагуєвичі)
Говори тай думай про наслідки і не висловляй усього, що знаєш. Пор. вище ч. 16. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 529.
107. Говорит ангельським язиком. (Миколаїв над Дністром)
Значить ясно, розумно, переконуючо.
108. Говорит, а сам ані моргне. (Нагуєвичі) … ані сі скривит. (Нагуєвичі)
Про сміхуна, що говорить жартливо, інші сміються, а він ані виду не подає.
109. Говорит без царьи в голові. (Нагуєвичі)
Значить говорить як божевільний, без думки.
110. Говорит, бо не має що ліпшого робити. (Нагуєвичі)
Про пусте, безпредметове балакання.
111. Говорити на бештефранти. (Нагуєвичі)
Значить говорити натяками, делікатно брати когось на сміх. «Бештефранти» очевидно рутенізована німецька фраза «Bester Franz», якою може колись якийсь німецький колоніст звик був зачинати свої розмови зі своїм сусідом або свояком.
112. Говорити на фіги-міги. (Львів)
Жартувати, підморгувати, фліртувати.
113. Говорити не до притоки. (Гнідковський)
Дослівно: не до риму, в дальшім значенні не до ладу, не до речі.
114. Говорити як в било бити. (Гнідковський)
Значить голосно, грімко, перед зібраним народом, або також досадно, з притиском.
115. Говорити як вивернеиа кишка. (Гнідковський)
Значить невиразно, булькотячи та хлипаючи. Пор. Wander IV (Sprechen 142).
116. Говорити, як на тортуру кого брати. (Гнідковський)
Приказка мабуть не народна, бодай тепер слово «тортури» в устах народа скрізь заступлене словом «мука».
117. Воворит круто. (Нагуєвичі)
Значення двояке: 1) говорить остро, грізно, не допускаючи ніякого иротесту; 2) говорить неясно, темно, загадково.
118. Говорит ледво го чути. (Нагуєвичі)
Слабим голосом, ліниво.
119. Говорит, мало не плаче. (Нагуєвичі)
Так сердечно, патетично та чутливо.
120. Говорит на вгад. (Нагуєвичі)
Говорить не знаючи напевно, чи так говорить як треба.
121. Говорит на вітер. (Дрогобич)
Пусто, без потреби і без цілі. Пор. Wander III (Reden 374); Adalberg Mówić 69. [Доповнення 1910 р.] Пор. Тимошенко 9.
122. Говорит на підтики. (Нагуєвичі)
Говорить натяками, на здогад.
123. Говорит на пуф. (Львів)
Значить на здогад, на непевне, з тим міркуванням: а ну ж хтось признається.
124. Говорит на хибив-трафив. (Львів)
Говорить про якусь річ не знаючи її докладно і спекулюючи: або трафлю, або ні.
125. Говорит – ні тому почьитку, ні тому кінцьи. (Нагуєвичі)
Говорить довго, але неясно, недотепно.
126. Говорит, писок му не стає. (Нагуєвичі)
Говорить швидко і багато.
127. Говорит пяте через десяте. (Станіславів)
Без порядку, недокладно. Пор. Wander III (Reden 343, 360). У поляків trzy ро trzy, Adalberg Mówić 55.
128. Говорит, сам не знає що й по що. (Нагуєвичі)
Про невгавучого, безтямного балакуна. Пор. Adalberg Gadać 7.
129. Говорит собі під ніс. (Нагуєвичі)
Говорить ледве чутно, муркотячи щось невиразне. Пор. Záturecky V, 742.
130. Говорит тай говорит, десь го писок не болит. (Нагуєвичі)
Про невтомного балакуна.