Хорувати – Хухнути
Іван Франко
Хорувати
1. Будеш тогди хорувати, як три дни свйит буде. (Жидачів)
Говорять такому, що в робочий день хоче лежати від легкої хвороби.
2. Хорує від великого келішка. (Лучаківський)
Жартливо говорять про п’яницю, хворого від перепою.
Хосен
1. З сего такий хосен, як з г-на батіг. (Іванівці К.)
Говорять про непотрібну річ.
2. З тебе такий хосен, як з тогідного снігу. (Kolberg Pokucie)
Варіант до попереднього числа.
3. Нема з нього хісна й за малу дітину. (Бірки Великі)
Говорять про нероботящого або слабовитого чоловіка.
4. Ні хісна, ні післа. (Княждвір)
Говорять, пославши когось за якимось ділом і не можучи його дочекатися. Пор. т. ІІ, Посол ч. 13.
5. С того не є хісна. (Верхратський, Про говор галицьких лемків)
Говорять про непожиточну річ.
6. Такий хосен, як нічого в торбі. (Гнідковський)
Говорять про непожиточну річ або безхосенне змагання.
7. Хосен ми з того! (Нагуєвичі)
Не маю з того ніякої користі.
Хотіти
1. Аби хотіти, можна найти муки на руки. (Стриганці)
Працю чоловік найде завсіди, аби лише хотів робити.
2. Він уже не хтів, а вни ще били. (Лучаківський)
Лихе діло потягає за собою наслідки, яких справець звичайно не бажає.
3. Коли не хоч біди, лиши, не буди. (Берегомет)
Коли не хочеш напасті, не зачіпай нікого.
4. Коли схочу, тогди льижу; коли схочу, тогди встану. (Сороки)
Говорить про себе самостійний господар.
5. Коли ся не хоче, то гірше хороби. (Petruszewicz) Як сі … гірш … (Сороки)
Нехіть гірша від немочі.
6. Коли ся не хоче, то гірше як не може. (Головацький Збірки)
Варіант до попереднього числа.
7. Коли ся хоче, то й на гору вилізе, а як ся не хоче, то й з гори ся не зсуне. (Добросин)
Думка та сама, як і в попередніх варіантах, тільки іншими словами.
8. Не хотіла жерти, та мусіла вмерти. (Підгірки)
Жартливо говорять про небіжку, що за життя була пажерлива.
9. Не хочу – дай сюда; не треба – здасть ся. (Ількевич)
Жартують із чоловіка нерішучого, який зразу не похочує, а потому все-таки бере.
10. Не хочу – дайте. (Нагуєвичі)
Коротший варіант до попереднього числа. Пор. Носович с. 475.
11. Не хочу каші й по воду не піду. (Карлів)
Не хочу ані робити ані їсти.
12. Не хочу си тобов рук паскудити. (Нагуєвичі)
Не хочу тебе бити, хоч варто би.
13. Оден хоче попа, другий попаді. (Старі Богородчани)
Один хоче того, другий чогось іншого.
14. Ти би хотів з єднов задницев на два празники! (Нагуєвичі)
Кепкують із чоловіка, що хотів би одним замахом зробити два діла.
15. Хоче чужим х-йом стерні молотити. (Львів)
Кепкують із чоловіка, що хоче робити якусь прикру роботу чужими руками.
16. Хочеш, жи бим ти вискочив на груди? (Буданів)
Приговорюють в жарті: «Хочеш, аби-м тебе зловив за барки?»
17. Хочеш, не хочеш, коли пан війт хоче. (Гнідковський)
Примовляли до такого, якого війт засудив на 25 буків.
18. Хоче, як дідько за маму. (Підгірки)
Хоче дорого, править надмірну ціну.
19. Хочу опровадити динь як люди. (Ю. Кміт)
Говорив чоловік, коли йому одного дня лучилася якась надзвичайна напасть, а він бажав відпекатися від неї.
20. «Хочу спати». – «Е, ср-имеш завтра рано». (Підгірки)
Дразнять такого, хто вечером занадто вчасно хоче йти спати.
21. Хоць бим не хотіла, мушу бути файна. (Львів)
Говорить про себе вродлива дівчина.
22. Хто не хоче, каже, що не може. (Нагуєвичі)
Звичайна вимівка таких, що не хочуть нікому зробити жодної прислуги. Пор. Славейков І, 227.
23. Хто хотів, той вертів. (Старі Богородчани)
Говорять про діло, до котрого кожний мішається.
24. Хто чого хотів, то й має. (Великі Очі)
На що собі заслужив, те йому дістається.
25. Як не хоче, то ще гірше, як не вміє. (Сілець Беньків)
Варіант до ч. 6.
26. Як сі ни хочи, то ще гирши, як ни мож. (Жидачів)
Варіант до попереднього числа.
27. Як схоче, то й до гори потягне, а як не схоче, то сі з гори не стягне. (Лучаківський)
Варіант до ч. 7.
28. Як схочеш, і до гори скочиш, а як станеш, то й з гори не потягнеш. (Гнідковський)
Варіант до попереднього числа.
29. Як схоч, так сокоч. (Darowski)
Живи, пильнуйся, як сам хочеш.
30. Як хто хоче, так по свої мамі плаче. (Ількевич) … матері … (Стоянів) … за своєв мамов … (Іванівці К.)
Як хто хоче, так поступає в своїм житті. Пор. Носович с. 482; Симони 1282.
[Доповнення 1910 р.] 31. Не хочу, щоби си люде мнов писки витирали. (Нагуєвичі)
Не хочу бути людським посміховищем.
[Доповнення 1910 р.] 32. «Хочеш?» – «Ні!» – «З’їж у буріні!» (Тростянець)
Мудрування. З’їж значить г-но.
[Доповнення 1910 р.] 33. «Хоч?» – «Не хочу.» – «З’їж г-но в клочу!» (Тростянець)
Мудрування.
[Доповнення 1910 р.] 34. Хто богато хоче, мало має. (Львів)
Бо в нього все, що має, замало. Пор. Giusti 316.
[Доповнення 1910 р.] 35. Хто мене не хоче, той мене не варт. (Нагуєвичі)
Говорила дівка про парубка, що обіцяв з нею женитися, а потім покинув. Пор. Giusti 352.
[Доповнення 1910 р.] 36. Хто не хоче віддати, волів би не брати. (Львів)
Звичайно, коли бере, то говорить, що віддасть. Пор. Giusti 255.
Хорота
1. Ни дай Боже, прийде хорота до хати, промовляйте: «Болячнице, сестрице, іди ж ти на свое місце, там де ти била в материній утробі, оби-с ни боліла від днешного дне до судного». (Ю. Кміт)
Народний звичай і примівка від болячки.
Храм
1. Де храм, то і я там. (Ількевич)
Храм у значенні празник, храмове свято, це значить того святого, на якого ім’я збудована церков. У такі дні до села звичайно прибувають люди з сусідніх сіл у гостину до знайомих.
[Доповнення 1910 р.] 2. Вчора був храм, а сегодне похрамок. (Криворівня)
Похрамок – у Нагуєвичах попразен.
Храп
[Доповнення 1910 р.] 1. Маю на нього великий храп. (Нагуєвичі)
Маю на нього завзяття, злість.
[Доповнення 1910 р.] 2. Як му дав по храпах, то аж му з носа юха потекла.
Храпи – ніздрі.
Хрест
1. Вже му лиш хрест та лопата поможе. (Kolberg Pokucie)
Говорять про дуже тяжко хворого чоловіка, якого смерті надіються леда день.
2. Він би з хреста зньив. (Жидачів)
Те, що повішено на хресті, приміром хустку або якусь іншу річ, не годиться здіймати.
3. До хресту держьити. (Нагуєвичі)
Бути за кума при хрещенні дитини.
4. До хресту носити. (Нагуєвичі)
Носити дитину до хрещення.
5. Жеби-сь і хрест гриз, то ти не віру. (Лучаківський)
Гризти хрест – форма твердої присяги.
6. При хресті-м ти був. (Нагуєвичі)
Я далеко старший від тебе і був при тім, як тебе хрестили.
7. Хрест би ті божий побив! (Нагуєвичі)
Прокляття. Народна віра в силу хреста проти злих духів.
8. Хрест і мотика нас розлучит. (Barącz)
Говорить муж до жінки в значенні, що тільки смерть розлучить їх.
9. Як з хреста знятий. (Львів)
Говорять про схорованого, змарнілого чоловіка.
Хрестини
1. Господи допомагай, перше на хрестини, як на коровай! (Ількевич)
Жартують із покритки, яка має дитину перед шлюбом.
2. Де-де твої хрестини, коли вже навідини! (Комарно)
По хрестинах жінка уважається нечистою, доки не вийде до церкви до виводу. Тільки по виводі вона може відвідувати сусідок і свояків. Це мабуть і називається «навідини».
3. Не був на моїх хрестинах. (Нагуєвичі)
Говорить чоловік до молодшого від себе. Пор. Славейков І, 312, 313; Adalberg Chrzciny 1.
4. О хрестинах не відала, на погріб прошена. (Лучаківський)
Говорила жінка, що фальшиво оповіщена прийшла з другого села до знайомої на похорон, а застала хрестини.
5. Справлю тобі хрестини з молитвинами. (Борислав)
Жартливо замість: наб’ю тебе, що влізе.
6. Як сі трафит на хрестини такий, що поганий на вроки, то аби лишень подивити сі на повалу і на свої ніхті, то вже аби хтів уречи, то не врече. (Нагуєвичі)
Народний звичай відвороту від уроків.
Хрестити
1. Мене хрестили, а тебе ще не молитвали. (Нагуєвичі)
Молитвини уважаються актом меншим від хрещення і не мають урядового значення. Вони називаються також «хрещенням з води», яке може доконати в разі потреби кождий хрещений чоловік або й жінка.
2. Ти його хрести, а він кричит: пусти. (Darowski)
Жартували із хлонця, якого хрещено в старшім віці.
3. Хрести сі, Йване, штирма ногами! (Торговиця)
Жартують із такого, що не вміє перехреститися.
4. Хрести сі тай лізь у болото! (Нагуєвичі)
Говорять у значенні: відчепися від мене.
5. Хрести сі тай мов Оченаш! (Нагуєвичі)
Говорять у значенні: сам не знаєш, що говориш.
6. Хрестять люде, хоть ся ще не вродило. (Ількевич)
Говорять про діло, яке обговорюють перед його доконанням.
Хрещений
1. Хрещений, а не молитваний. (Нагуєвичі)
Говорять про нечемного чоловіка.
2. Ще лише з води хрещений. (Ценів)
Ще не вповні хрещений. Пор. Хрестити ч. 1.
Хрещик
1. Пішов з хрещиком по селіх колядууче. (Турє)
Народний звичай у бойків.
Християнин
1. Жиби христінин був свою біду знав, був би ії ни чіпав. (Жидачів)
Чоловік не раз зачепить собі сам біду, з якої потім йому тяжко вибратися.
2. Християне, церков не пошита, воробці на престіл с-рут, а ви хочете в царстві бути? А в г-ци! (Тустановичі)
Уступ із гумористичної проповіді давнього попа.
3. Християне, чому ви до церкви не ходите, на боже не даете? Церков гола, ні кадила, ні кропила. Ци ви хочете, аби я х-йом дзвонив, а бздинами кадив? (Ходорів)
Уступ із гумористичної проповіди давнього попа.
4. Хрисьцянин шо упє, тото й його. (Тухля)
Гумористичний вислів чоловіка, охочого до чарки.
Христос
1. «А що зробив Христос, як мав дванацять літ?» – питав ксьондз на катехізації. – «Пішов на відпуст до Підкаменя». (Підкамінь)
Гумористична легенда.
2. Бодай тя Христос застрілив з ясної фузії! (Матків)
Гумористичне прокляття.
3. Він би Христа випер сі! (Сороки)
Говорять про віроломного чоловіка, що відпирався свого злого діла.
4. Туди Христос не ходив. (Гнідковський)
Говорить чоловік, зайшовши в безвихідне місце.
5. Христи Спаси Ісуси, продав тато гуси. (Жидачів)
Мабуть мудрування.
6. Христовим іменьом го проси, ци послухає. (Нагуєвичі)
Говорять про непослушного чоловіка.
7. Христом Богом ті прошу. (Коломия)
Прошу тебе усильно, Христовим іменем.
8. Христос йому в грудьох грає. (Нагуєвичі)
Говорять про чоловіка, якому хрипить у грудях. Пор. Liblinský 177.
9. Христос тобі очи зас-ре. (Березів)
Говорять у значенні: ти осліпнеш.
10. «Христос тя скаре крім святого пліша!» – мовила баба ксьондвови. (Кобаки)
У латинських ксьондзів на тімени єсть місце виголене, що зветься тонзурою. В погляді тієї жінки, що говорила сі слова, у того ксьондза все тіло було грішне крім того святого пліша.
Хрін
1. Вже ми хріном в носі став. (Лучаківський)
Говорять про уприкреного чоловіка.
2. До хріну ми тебе потрібно. (Коломия)
Тебе мені зовсім не потрібно.
3. До хрону міні того тре. (Сороки)
Того мені не треба.
4. До хрону тебе потребую. (Станіславів)
Ти мені непотрібний.
5. Мені тебе до хрону треба. (Скварава)
Варіант до ч. 3.
6. Хріном кому в горлі стати. (Гнідковський)
Уприкритися йому.
Хроб
1. Аби ті хроби живого розточили! (Нагуєвичі)
Прокляття.
2. Бодай ті хроби шпали! (Нагуєвичі)
Прокляття.
Хробак
1. Жию як хробак у хрени. (Нагуєвичі)
Говорить чоловік, що жиє в дуже тяжких обставинах.
2. Заліз хробак у хрін тай гадає, що нема нічого ліпшого. (Яворів)
Жартують із чоловіка, що жиє в біді і не кривдує собі. Пор. Wander II, Wurm 12, 13; Čelakovský 241.
3. І квасницю хробак гризе. (Ількевич)
Він не гордує ніяким яблоком. Образово: біда докучає і найбіднішому чоловікові. Пор. Adalberg Jabłko 1.
4. І хробака наздопчи, то він борониться. (Лучаківський)
Кожний чоловік, навіть найслабший, борониться від напасті і кривди. Пор. Wander V, Wurm 3; Adalberg Robak 1, 2; Čelakovský 181.
5. Їдж хоть з хробаком! Хробак здохне, і тебе дідько возьме. (Ценів)
Жартливо говорять такому, що бридиться їсти хробачливе яблуко. Пор. Adalberg Robak 5.
6. Кождий має свого хробака. (Львів) … що го точит. (Нагуєвичі) [Доповнення 1910 р.] Кождий має свого хробака, що го гризе.
Кождий має свою гризоту. Пор. Wander II, Jeder 6; Славейков II, 150; Záturecky XII, 263; Adalberg Robak 6. [Доповнення 1910 р.] Пор. Giusti 280.
7. Курної хати хробак не їсть. (Уриче)
Народний погляд на догідність курних хат, які не терплять від червоточини.
8. На тебе вже давно хробаки чекают. (Нагуєвичі)
Говорять про старого чоловіка, бажаючи йому скорої смерті.
9. Не той хробак страшний, що я його ззім, а той, що мене ззість. (Нагуєвичі)
Говорить чоловік, який не бридиться їсти хробачливий овоч. Пор. Даль II, 82; Adalberg Robak 7.
10. Розточили би го хробаки верх землі! (Нагуєвичі)
Прокляття.
11. Сидів хробак ціле жите у хрені, аж пиридо смертив уліз у морков, тай уздрів, що там ліпши. (Жидачів)
Казав чоловік, що до нічого не мішався, а раз довелося йому бути на вічу.
12. Сім літ хробак у хріні зимував, а смаку не зазнав. (Ількевич)
Образово говорять про чоловіка, що привик бідувати.
13. Треба хробака залльити. (Нагуєвичі)
Образово замість: треба випити горілки.
14. Хробак гризе хрін, бо не знає за морков. (Лучаківський)
Говорять про чоловіка, що волить бідувати, ніж шукати собі ліпшого місця.
15. Як залізе хробак в хрін, то гадає, що лиш він. (Добросин)
Жартують із бідного, та все-таки гордого чоловіка.
Хробачливий
1. То хробачлива душа. (Коломия)
Говорять про хоровитого або здеморалізованого чоловіка.
Хробачне
1. Вибачте, што сте їли хробачне. (Мохначка – Верхратський, Про говор галицьких лемків)
Як хто сказав другому щось неприємне, але правдиве.
Хромий
1. Хромого пса легко здогонити. (Ількевич)
Бо він не моше бігти так швидко, як здоровий.
Хруставець
1. Від нього би хиба хату хруставцьом обсипати. (Нагуєвичі)
Народне вірування про те, що хату обсипану хруставцем, т. є. самосівним маком, не може навіджувати упир.
Хрустіти
1. Хрустит, як форост. (Нагуєвичі)
Говорять про хліб, у якому є дрібні камінці із млинового каменя, які хрустять на зубах.
Хрущ
1. І хрущ – мясо. (Ількевич)
Жартують із людей, що люблять їсти маєві хрущі. Пор. Дикарев 1059.
2. Як купа хрущів на весні, то будут проса рісні. (Комарно)
Господарська ворожба. Пор. Adalberg Chrabąszcz 2.
Хтем
1. На хтем сі забив. (Нагуєвичі) На хтем хтеменний … (Нагуєвичі)
Забився до разу або від разу.
Хто
1. Що хто кому, то й Бог йому. (Берегомет)
Народна віра, що Бог платить добром за добро, а злом за зло.
[Доповнення 1910 р.] 2. Там хто, хіба діди на колісницях будуть заїздити. (Вербовець)
Там незаїздне місце.
[Доповнення 1910 р.] 3. Хто як хто, а я ньи. (Нагуєвичі)
Хто хоче най іде, або робить, а я не хочу.
Хтось
1. Прийшов хтось тай взяв щось; пішов бим за ним, та не знаю за ким. (Ількевич)
Говорять, коли щось пропало не знати куди й як.
Худий
1. Така худа, лише шкіра тай лій. (Жураки)
Говорять про худу жінку або худу шкапу.
2. Худий пес не сказиться, ино ситий. (Ількевич)
Народне вірування. Образово також про те, що бідний чоловік не так легко здуріє, як багатий.
3. Худий як хорт. (Львів) … пес. (Львів)
Говорять про худого чоловіка. Пор. Adalberg Chudy 3, 19.
4. Худого до полтя солонини прив’язати, не згрубіє. (Буськ)
Чоловік з роду худий ніяким способом не потовстіє.
Худоба
1. Відпас худобу, лиш батіг приніс. (Нагуєвичі)
Говорять про недбалого пастуха, що погубив худобу.
2. Вибідилася худоба того року. (Ю. Кміт)
Говорять про лихий рік, в якім не було паші.
3. Де худоба, там і шкода. (Ількевич, Снятин)
Худоба звичайно любить забігати у збіжжя або траву, призначену до кошення.
4. Дорога худоба заспіває іже Херувими. (Тлумачик)
Буде ричати, бо схоче багато їсти.
5. І худобу змаргав, і себе зментрожив, і дідька лисого заробив. (Нагуєвичі)
Говорить чоловік, набідувавшися у якійсь неоплатній роботі.
6. Лука стає худоба під тьигаром. (Нагуєвичі)
Лука ставати – гнутися, вигинати хребет у гору.
7. Ой, то ще худоба не загнана! (Нагуєвичі)
Говорять про непосидючою чоловіка.
8. Пішла худоба по царинах. (Нагуєвичі)
Докоряють недбалому пастухові, що пустив худобу в збіжжя або в некошену траву.
9. Пошануй худобу раз, а вона тебе десять раз пошанує. (Лучаківський)
Господарське правило, що зі скотиною треба поводитися як найкраще.
10. Хто ся худоби позбуває, той ся хліба позбуває. (Лучаківський)
Говорять про чоловіка, що легкомисно тратить худобу.
11. Хто худобу бє, той потім без неї буде. (Берегомет)
Говорять про чоловіка, що знущається над своєю худобою.
12. Худа худоба свого хованя. (Ількевич, Мінчакевич)
Говорить бідний чоловік про своїх худих дітей.
13. Худоба гладка як слимаки. (Нагуєвичі)
Говорять про добре випасену худобу.
14. Худоба – німина, що ї болит, не вміє сказати. (Голобутів)
Говорять остерігаючи перед тим, щоб не збиткуватися над худобою, яка не вміє пожалуватися.
15. Худоба – річ набута, а здоровє ні. (Постолівка)
Говорить чоловік у тяжкім припадку, коли йому радше позбутися худоби, як пошкодити свойому здоров’ю.
16. Худоба сі понапасала як пукавки. (Нагуєвичі)
Говорить пастух замічаючи, що час йому гнати худобу до дому.
[Доповнення 1910 р.] 17. Не бий худоби сухим буком, бо буде суха. (Вербовець)
Народне вірування і при тім правило гуманності.
Худобний
1. Худобна жена все дудре, што не їла на полудне. (Грибів)
Лемківська приказка про бідну жінку, яка все марикує собі зі свого життя.
Хусит
1. Бородатий хусит бородою трусит. (Львів)
Жартують із бородатого жида.
2. Ци хусит, ци не хусит, а єб-ти мусит. (Ценів)
Приказка із життєвої практики.
Хуста
1. Великої треба хуста, аби завйизати всім людям усти. (Яворів)
Всім людям уст не зав’яжеш, людського поговору не уйдеш.
Хутко
1. Шо хутче, то прудче. (Kolberg Pokucie)
Властиво тавтологія, бо «хутче» і «прудче» значить одно: скоріше.
Хух
1. Ні хуху, ні духу. (Львів)
Говорять про хорого на дихавицю чоловіка, у якого тіло холоне. Пор. Носович с. 386; Даль II, 89; Adalberg Chuch 1.
Хуханий
[Доповнення 1910 р.] 1. Се хухане. (Тростянець)
Пещене.
Хухати
1. Хухає отець-мати на малу дитину. (Нагуєвичі)
В значенні: люблять її дуже, пестять, пильнують.
2. Хухай в руки, коли-с змерз. (Нагуєвичі)
Говорять такому, що вмерз в руки.
Хухнути
1. На тебе хухну тай буде по тобі. (Нагуєвичі)
Говорить сильний чоловік до слабосилого, що зачіпається з ним.
2. Хухни міні в шрубу. (Львів)
Говорять замість: поцілуй мене в ср-у!