Видати – Видно
Іван Франко
Видати
1. Видав війну, як пес вовкові, а кіт мишом. (Нагуєвичі)
Жартливо про двох ворогів, що де тільки стрінуться, мусять посваритися або побитися.
2. Видав го на покаяниє. (Нагуєвичі)
Значить наробив йому скандалу і сорому перед людьми.
3. Видав єм сі до грейцарика. (Нагуєвичі)
Значить видав усі гроші, які мав. [Доповнення 1910 р.] Пор. Liblinský, 169.
4. Видав му дрібними. (Коломия)
Значить почастував його стусанами та позаушниками.
5. Видав му з пjитки. (Нагуєвичі)
Значить ударив його долонею (п’ятірнею) в лице.
6. Видати хто-будь потрафит. (Нагуєвичі)
Значить видати, витратити легко, але тяжче здобути, заробити.
7. Доки чоловік жив, доти видає. (Ценів)
Людське життя – нерозривний ланцюг видатків і доходів. Відповідають, коли хто жалується на ненастанні видатки в господарстві.
8. Лекше видати, як заробити. (Нагуєвичі)
Загальніше сказано те саме, що вище ч. 5. Пор. Wander І, 190 (Ausgeben 13).
9. Не видам, то до дому понесу. (Нагуєвичі)
Говорить ощадний чоловік, перемагаючи свою охоту купити щось не зовсім конче потрібне.
10. Не видаш – не купиш. (Дрогобич)
Говорить продавець до покупця, який вагається в купні, шкодуючи грошей.
11. Не штука видати, штука потім здибати. (Коломия)
В іншій формі та сама думка, що вище ч. 5 і 7.
12. Поки видасть грейцар, то го двадціть раз оберне в жмени. (Нагуєвичі)
Говорять про скупого.
13. Що-м видав, то ми сі вернуло. (Нагуєвичі)
Говорять про не дуже корисну покупку, що не дала ніякого зиску.
14. Що нині не видаш, то завтра в ремені найдеш. (Урич)
В реміннім чересі носять гроші.
Видатний
1. Хоць дрібне, але видатне. (Ценів)
Говорять про збіжжя невелике ростом, але добре на зерно; жартливо також про різні дрібні прикрості, що можуть чоловікові остогидити жити.
Видаток
1. Без видатку сі в місті не обийдеш. (Нагуєвичі)
Не тільки в місті, але й усюди чоловік мусить раз у раз робити видатки. Пор. вище Видати 7.
2. Видаток сі все найде. (Нагуєвичі)
Скорочено замість усе знайдеться нагода, щоб щось видати, або: коли прийдеться видати, то все знайдеш що.
3. Найстарший видаток – цісарський податок. (Лімна)
Бо той не чекає, його не можна відложити на потому ані зменшити.
Видерти
1. Видер як псу з горла. (Нагуєвичі)
Значить відібрав з трудом, хоч він не хотів віддати.
2. Він би ми очі видер. (Нагуєвичі)
Образово замість наробив би крику, розсердивсь би на мене за щось.
Видзьобати
1. Видзьобали якісь пташки. (Нагуєвичі)
Коли щось було десь зложено (в коморі, в стозі або що) і потім без відома властивця пропало або поменьшало; викрали, виносили якісь невідомі, звичайно такі свої хатні злодюжки. Пор. далі Випташити.
Видивити
1. Видивив свої очі за ним. (Нагуєвичі)
Значить визирав його довго, стужився за ним.
2. Видивив сі на нього, як би го ззїсти хотів. (Нагуєвичі)
Говорять про ненависний, злобний погляд одного чоловіка на другого.
3. Видивив сі на нього, як тельи на нові ворота. (Нагуєвичі)
Говорять про такого, що зачудувавшися витріщив на другого очі. [Доповнення 1910 р.] Пор. Liblinský, 150.
Видимий
1. Видима річ! (Збараж)
Замість це очевидно, це дійсна правда.
2. Таж то видьома смерть! (Нагуєвичі)
Значить очевидна, явна. Говорять про дуже небезпечне діло, що грозить чоловікові загибеллю.
Видіти
1. Аби-м мере видів, то бим не сказав. (Нагуєвичі)
Говорить добродушний чоловік, покриваючи прогріхи свого ближнього. Мере – дійсно.
2. А видиш, крутиш! (Коломия)
Коли когось переконано, що бреше, викручується.
3. «А видів ти кармазин?» – «Ого, я вже їв.» – «Таж то сукно.» – «Ага, зелене.» (Barącz)
Насміх над легкодушним брехуном, що не задумуючись усюди вставить своє слово і все не до ладу.
4. А відів ти форс на біле коня? (Дрогобич)
Жартують передразнючи німця, коли хтось шукає чогось загубленого та допитується цього й того: чи не видів ти цієї речі?
5. А виділа сова світ? (Нагуєвичі)
Іронічне питання в відповідь на інше питання в роді: «Чи, коли, де я це побачу?» В значенні: «Не побачиш так як сова не бачить світа». Пор. польське: Tyle widzi, co sowa we dnie (Adalberg Widzieć 18).
6. А виділи би ті на шибениці! (Нагуєвичі)
Клянуть такого, що твердить або свідчить у суді, буцім видів щось таке, чого на ділі не видів.
7. А не видів бис світа божого! (Нагуєвичі)
Прокляття в відповідь на те, коли хтось питає другого, чи видів якусь річ, якої шукає перший, а другий каже, що не видів, хоч міг або й повинен був видіти її.
8. Близько видіти, далеко дибати. (Нагуєвичі) … видати … (Ясениця Сільна)
Говорять у відповідь на те, коли хто про віддаленя одного місця від другого каже: «Ой, то близенько, онде видно» і т. і. Образово також про трудності всякого діла, що здалека видається легким, а на ділі вимагає більшої вмілості і терпливості. Пор. Adalberg Widać 1; Носович 261.
9. Бодай бим ті тогди видів, як свою першу сорочку! (Городок)
Жартливе прокляття. Своєї першої сорочки чоловік ніколи не побачить.
10. Бодай єм ті тогди видів, як на мої долоні волосся виросте. (Нагуєвичі)
Прокляття, замість щоб я тебе ніколи не видів. Зворот про волосся на долоні див. вище Бути ч. 24.
11. Бодай єсь богато видів, а не мав за що купити! (Ількевич)
Жартливе прокляття, яке поясняють психологічною увагою, що, мовляв, нема нічого прикрішого, як бачити якусь річ, що тобі подобається і не могти купити її. У поляків Widzieć, а nie zużyć, to wielka obraza (Adalberg Widzieć 19).
12. Бодай єс так видів сонце, а я ньи! (Нагуєвичі)
Так божиться чоловік у відповідь на закид, що, мовляв, я сам видів, як ти зробив це й те.
13. Виджу лиш ось як крізь сито. (Нагуєвичі)
Говорить чоловік старий або хворий на очі. У поляків: Widzi jak przez mgłę (Adalberg Widzieć 20).
14. Видит ми сі, що буду битий. (Нагуєвичі)
Значить здається, прочуваю. Пор. пісню:
Гонят мамко на сторожу
Під Чорний ліс на могилу;
Видит ми ся, моя мамко,
Щод відав я там загину. (Антонович I, 134).
15. Видиш, не видиш – мовчи. (Залісє)
Остерігають такого, що поривається присвідчити якусь річ, яку він сам бачив. Таке правило життєвої мудрості свідчить про невисоко розвинену потребу – говорити правду і давати свідоцтво правди. Див. такого рода приповідки далі під словом Свідок. Пор. польське: Widz nie widząc, słysz nie słysząc (Adalberg Widzieć 23); те саме у чехів (Čelakovský 77), у німців Wander IV, 503 (Sehen 68).
16. Видиш тепер на власні очі. (Нагуєвичі)
Значить переконайся про те, чому вперед не хотів няти віри.
17. Видів – оближи х-й жидів. (Нагуєвичі)
Мудрування до слова «видів».
18. Виділи очі, що купували. (Нагуєвичі)
Відповідь за жалі чоловіка, що купив якусь лиху річ замість доброї або переплатив її. Натяк на звісний анекдот про дурня, що купив хрін замість ласощів і потім плакав їдячи його. Німець каже: Jedermann sehe, wofür er sein Geld gibt, Wander IV, 503 (Sehen 57).
19. Він видит, як трава росте. (Дрогобич)
Значить дуже видющий, догадливий, хитрий. Пор. Wander IV, 512 (Sehen 304).
20. Волів бим видіти дідька лабатого, як його. (Нагуєвичі)
Говорять про ненависного, лихого чоловіка.
21. Дай сі видіти! (Дрогобич)
Значить покажися особисто, або покажи свою здібність, силу чи вмілість. Пор. німецьке: Lass sehen, was du kannst! Wander IV, 512 (Sehen 292)
22. Дасть ся то видіти. (Львів)
Фраза, якою потішають чоловіка, що просить чогось, а прошений не може обіцяти йому напевно, та не може й рішуче відмовити йому.
23. Кожний своє видит. (Нагуєвичі)
Значить кожний дбає про свою користь, а байдуже йому до чужої шкоди. Пор. Wander IV, 502 (Sehen 26).
24. Меш видіти на жидівське пущіньи. (Снятин)
У жидів пущання нема, значить не побачиш ніколи.
25. Меш видіти тогди, коли своє вухо. (Снятин)
Значить не побачиш ніколи. Пор. вище Бути 25; Adalberg Widzieć 1.
26. Меш видіти, як сі вода гори ріков оберне. (Снятин)
Значить не побачиш ніколи.
27. Ми сі рідко видимо, а за то сі навидимо. (Ясениця Сільна)
Говорять про себе свояки або приятелі, що живуть далеко один від одного і через те не мають нагоди сваритися. Навпаки в поляків: Nie częste widanie – gotowe nieznanie (Adalberg Widanie 1; Widziec 15).
28. Навидів сі лихої години. (Нагуєвичі)
Навидівся в значенні бачив багато лиха. Про чоловіка, що багато перебідував.
29. Най виджу, з ким сиджу. (Коломия)
Окрик рішучості, домагання – сказати всю правду про якогось чоловіка, щоб і другий знав, з ким має діло.
30. Най му сі видит, що на його стало. (Нагуєвичі)
Значить нехай йому здається. Уступка, зроблена дурному, зарозумілому чоловікові.
31. Най ті не виджу! (Нагуєвичі)
Говорять у пересерді, значить іди геть, забирайся від мене.
32. Не виджу за макове зерно. (Нагуєвичі)
Говорить чоловік у пітьмі або хворий на очі або сліпий.
33. Не виджу, хоць ми очі вибери. (Нагуєвичі)
Говорить чоловік у пітьмі або не можучи добачити того, що показує йому хтось інший.
34. Не видит дальше свого носа. (Львів)
Говорять про духово обмеженого, недогадливого чоловіка. Пор. Adalberg Widzieć 12; Wander IV, 510 (Sehen 237).
35. Не видит, як сліпий плота. (Нагуєвичі)
Говорять про бідного, що не має ліпшої страви або одежі, а також про нетямучого, що поступає навмання не знаючи, що робить і по що, звичайно собі на шкоду.
36. Не видит, як я свого тата не виджу. (Нагуєвичі)
Тобто: який умер. Говориться про якусь згублену річ або про чоловіка, що в недостатку і не має ніяких засобів до життя.
37. Не видів Гриць воза тай зробив собі сани. (Лучаківський)
Говорять про недотепу, що береться майструвати не вміючи.
38. Не видів єм – не скажу. (Нагуєвичі)
Відповідь на питання: чи не видів ти того й того (загубленої речі або чоловіка якого хтось шукає).
39. Не видів єм того, як жию. (Нагуєвичі)
Говорять про якесь нове, незвичайне явище.
40. Не видів єс тата на мамі? (Яворів)
Жартливо-цинічне гулюкання, коли хтось надто цікаво придивляється якійсь речі, або в великім зачудуванні витріщає очі на неї.
41. Не виділа Василиха цьвочка. (Коломия)
Жартують, коли хтось дивується якійсь звичайній речі. Цьвочок – гвіздок.
42. Не виділа п-а звозда тай гадає, що то х-й. (Нагуєвичі)
Цинічний насміх, коли хтось дивується якійсь звичайній речі. Звізд – гвіздь.
43. Ну ци видів хто таке на божім світі! (Нагуєвичі)
Окрик обурення і зачудуваня при виді якогось незвичайного злочину, якогось підлого, безсоромного вчинка.
44. От не видів, тай очі витріщив. (Бірки Великі)
Говорять про селюка, що прибувши уперше до міста дивується всьому. Пор. польське: Kto czego nie widział, dziwuje się (Adalberg Widzieć 9).
45. Тогди бим тя видів, як свою потилицю! (Ількевич)
Прокляття, значить щоб я не бачив тебе ніколи!
46. Тогди го будеш видів, як свого вітцьи з тамтого світа. (Нагуєвичі)
Значить не побачиш ніколи. Докладніше висловлена та сама думка, що вище в ч. 36.
47. Увидимо сі на Сафатові долині. (Нагуєвичі)
Говорять розстаючися з кимось назавжди, без надії побачитися ще в житті. Йосафатова долина – легендове місце страшного суду.
48. Увидимо сі на тамтім світі. (Нагуєвичі)
Говорять розстаючись або в сварці, зарікаючись не сходитися більше.
49. Хоць єс видів, тихо будь! (Нагуєвичі)
Не викликайся на свідка, бо наживеш клопоту, тяганини по судах, пор. вище ч. 15.
50. Хтів бим то видіти! (Львів)
Значить щоб ти цього не зробив, або щоб ти це зробив. В тій формі висловлюється переконання, що щось станеться конче так, як хоче бесідник. Пор. Wander IV, 501 (Sehen 12).
51. Хто не видит, той не завидит. (Коломия)
От тим-то селяни силкуються як мога більше річей і вчинків скривати від завидющого ока, яке по їх думці може наслати лихо. Пор. Adalberg Widzieć 4.
52. Хто того не видит, най му очи вилізут! (Нагуєвичі)
Сердита репліка на неоправдані сумніви або заперечуваня. Пор. німецьке: Wer das nicht sieht, hat keine Augen. Wander IV, 513 (Sehen 323).
53. Хто того не видів, той би не повірив. (Збараж)
Говорять про якусь дивну пригоду.
54. Чи видиш, чи не видиш, то мовчи. (Мінчакевич) Ци … (Ількевич)
Відміна приповідки поданої і поясненої вище ч. 15 і 49.
55. Чого-м не видів, того не скажу. (Нагуєвичі)
Говорить сумлінний свідок. Та сама думка в іншій формі в латинському Audita narro – не бачив, а оповідаю, очевидно не ручачись за вірність того, що мені оповіли інші. Пор. польське: Com widział, to powiadam (Adalberg Widzieć 3); Wander IV, 512 (Sehen 284).
56. Чого не виджу, того не зьилую. (Дрогобич)
Найбільше болюча та страта, яку чоловік бачить на власні очі. Трохи відмінно у поляків: Czego się nie widzi, tego się nie śledzi (Adalberg Widziec 5); згідно з нашим Wander IV, 506 (Sehen 133) і не поміщене у Вандера: Was ich nicht seh’, thut mir nicht weh.
57. Що ввидит, то його. (Нагуєвичі)
Говорять про злодія, грабіжника.
58. Що видит, того прагне. (Нагуєвичі)
Говорять про дитину, про п’яного або захланного чоловіка. словак остерігає: Co vidíš, ne musíš mac (Záturecky X, 735); в такім же значенні, як у нас, говорить німець: Alles, was ich sehe, das will ich, див. Wander IV, 501 (Sehen 2); Adalberg Ujrzeć 1; Čelakovský 123.
59. Щось ми сі так видит. (Нагуєвичі)
Значить так мені здається, пор. вище 14.
60. Як бим не видів, то бим сам не вірив. (Коломия)
Говорять про якесь неймовірне, незвичайне діло, пор. вище ч. 51. У німців: Man muss es sehen, um’s zu glauben, Wander IV, 512 (Sehen 294).
61. Як ті виджу, так ті пишу. (Kolberg Pokucie)
Значить по твойому виду, по зверхньому вигляду цінять і поважають тебе (дослівно: записують до певного стану, до певної верстви). Пор. Adalberg Widzieć 7; Čelakovský 267; Wander IV, 508 (Sehen 174). [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков І, 212, 214; ІІ, 157.
62. Як тя видять, так тя пишуть. (Ількевич)
Те саме, що й попереднє. Дослівно згідне з польським Adalberg Widzieć 6.
[Доповнення 1910 р.] 63. Будеш його так видіти, як свої перші чоботи. (Жураки)
Не побачиш його ніколи.
[Доповнення 1910 р.] 64. Що-сь ту не видів? Курічу цицьку, чи кінську маму? (Кнігинин С.)
Окрик до такого, що видився на якусь не зовсім звичайну річ або подію.
[Доповнення 1910 р.] 65. Як ся видим, то ся ненавидим. (Зіболки)
Близькі сусіди іноді ненавидять себе обопільно.
[Доповнення 1910 р.] 66. Як ті вижут, так малюют. (Тростянець)
Варіант до т. І, Видіти ч. 62.
[Доповнення 1910 р.] 67. Видит ми ся, же я гідна ти на прекір зробити. (Ізби)
Говорить дівка парубкові, що потрафить йому зробити прикрість.
Видко
1. Видко сі пішов, коли го нема. (Дрогобич)
«Видко ся» в значенні: здаеться, напевно. Жартують, коли шукаючи когось, не застануть його дома або на умовленім місці.
2. Не видко му ся. (Гнідковський)
Іронічний вислів, значить він не може добачити чогось, хоч там зовсім не темно; не може догадатися, хоч натякають виразно.
[Доповнення 1910 р.] 3. Вже му ся ни видко. (Буданів)
Не може нікуди вийти, вдає що нічого не видить, не дивиться ні на кого, бо стидно йому вже. Пор. т. І, Видко 2.
Видно
1. Видно го наскрізь. (Нагуєвичі)
Говорять про чоловіка, якого вдачу легко пізнати, про простодушного, боязливого і т. і.
2. Видно му по носі, що бреше. (Нагуєвичі)
Значить по виду, по тону пізнати. Те саме у німців Wander IV, 512 (Sehen 301).
3. Видно сі як у день. (Нагуєвичі)
Говорять про ясну, місячну ніч.
4. Видно сі, хоць ігли збирай. (Коломия)
Про ясну ніч або про велику пожежу. Пор. Adalberg Widno 1.
5. Видно, що не сповний розуму. (Борислав)
Дослівно: божевільний. Говорять, коли чоловік задумує або робить щось незвичайне, небезпечне або погане.
6. Видно як на долоні. (Нагуєвичі)
Говорять про віддалений предмет, приміром сусіднє село, гору, а також іронічно про справу не дуже то ясну, яку бесідник силкується розтолкувати і пояснити по свойому. Пор. Adalberg Widać 2; Дикарев 915; німецьке: Klar wie Schuhwichs.
7. Видно як на тарелі. (Нагуєвичі)
Про село або поле, що лежить на рівнім місці.
8. Зараз видно, що в кім кіпит. (Нагуєвичі)
Значить якої хто вдачі, чого можна надіятись від нього. Пор. Wander IV, 503 (Sehen 72, 73, 76).
9. Кому видно, тому й свічки не треба. (Коломия)
Значить хто розуміє якусь річ, тому не треба її пояснювати ані доказувати.
10. Ледво го видно від землі. (Нагуєвичі)
Говорять про малу дитину або загалом про чоловіка малого росту.
11. Най ми сі видно буде! (Дрогобич)
Образово замість хочу вияснити сю справу, хочу мати певність.
12. Не видно відти там. (Нагуєвичі)
Жартливо про якусь далеку (фізично), трудну, недосяжну річ.
13. То видно й без свічки. (Коломия)
Говорять про очевидну, безсумнівну річ. Пор. Wander IV, 209 (Sehen 190).
14. Що видно, то видно, того не сховаєш. (Коломия)
Говорять про якусь очевидну, всім відому річ.
[Доповнення 1910 р.] 15. Його як ни видно, так ни видно. (Звиняч Горішний)
Пішов і не вертає.