Лахман – Лизання
Іван Франко
Лахман
1. Хоть я собі у лахмані, то я собі мосці пані. (Нагуєвичі)
Говорила бідна, загонова шляхтянка.
Лацно
1. Лацно говорити наперед, як ніхто не видит. (Нагуєвичі)
Легко нахвалитися, але тяжче виконати свої похвалки.
Лашок
1. Бери лашки на опашки тай іди. (Львів)
Говорять влізливому гостеві або слузі, якого раді збутися з хати.
Лая
1. Куди панська лая, туди й сучка моя. (Скнилів)
Куди папська псарня біжить, туди й сучка.
Лаяти
1. Де ся двох лає, третий користає. (Кобаки)
Загальна поговірка. Пор. Wander IV, Streiten 9.
2. Лай не лай, але гроші віддай. (Лучаківський) [Доповнення 1910 р.] Лай не лай, а гроші дай. (Лучаківський)
Про лайку байдуже, аби я своє дістав.
3. Не лай і не перепрошуй! (Нагуєвичі)
Говорять такому, що зразу вилаявся, а потім перепрошує.
Лев
1. Дома лев, а війні тхірь. (Ількевич)
Про хвалька, що старшує над слабшими, а з бою тікає. Пор. Гильфердинг 1293.
2. Написано в граді Льва: не ждут на єдного два. (Гнідковський)
Жартлива ампліфікація відомої приказки, що два одного не чекають.
3. Хоць я й не лев, але й не вівця. (Лімна)
Не зачіпаю нікого, але зумію постояти за себе.
Лега
[Доповнення 1910 р.] 1. Лега лежит, а Бог ледзі долю держит. (Товмачик)
Пор. т. ІІ, Лежень 1; Даль І, 47.
Легінь
[Доповнення 1910 р.] 1. Чьимний легінь, палит швидко; йик пішов за гору, три дни го ни видко. (Гринява)
Легінь – з мадярського legeny, парубок. «Палити» тут у значенні «йти». Говорять іронічно про такого парубка, що йде помалу.
Легкі
1. Дай ти Боже легкі! (Нагуєвичі)
Гра слів, замість легко.
[Доповнення 1910 р.] 2. Добрі й легкі, але й ковбаса не важка. (Тростянець)
Говорив циган, як йому зі свині дали лише легкі, і запитали, чи добрі? (Олекса Іванчук).
Легкий, легко
1. А то легко бреше! (Лолин)
Дивуються зручному брехунові.
2. Вже му легше нині, як вчера було, бо нині плює вже на бороду, а вчера плював ще на груди. (Kolberg Pokucie)
Іронізують над хворим чоловіком.
3. Він би легкого хліба хотів. (Нагуєвичі)
Хотів би їсти, а не робити.
4. Він собі то в легці має. (Лімна)
Йому до того байдуже, не цінить того.
5. Дай ти Боже легко на души. (Дрогобич) … серци. (Нагуєвичі)
Бажають добра.
6. З легкої руки давайте. (Нагуєвичі)
Щасливою рукою, з ласкою. Вірять, що лиш такий даток приносить пожиток.
7. Кому легко на серци, до того весь світ сміє ся. (Завалів)
В кого спокійне сумління, не має гризот, тому й життя веселе.
8. Кому легко, той си тяжкого шукає. (Уриче)
Ніколи нічим не задоволений.
9. Легкий як вітер. (Замул) … як перо. (Нагуєвичі)
Швидкий до бігу. У німців: як корок, Wander ІІІ, Leicht 19. [Доповнення 1910 р.] Пор. Гильфердинг 1233.
10. Легко би ти сі гикнуло! (Нагуєвичі) Най ти сі легко гикне. (Нагуєвичі)
Вірять, що гикається тоді, коли когось згадують добрим, або лихим словом, отже, легко або тяжко.
11. Легко впасти, тьижше встати. (Нагуєвичі)
Бо впавши можна дуже вдаритися і стратити силу.
12. Легко втратити, тьижко заробити. (Нагуєвичі)
Загальиий досвід.
13. Легко збрехати, як хліба з маслом іззісти. (Нагуєвичі)
Брехні ніщо не стоїть на заваді. Пор. Adalberg Łatwo 1.
14. Легко казати, але зробити годі. (Лучаківський)
Язик лопоче що-будь.
15. Легко камінь у воду веречи, а тьижко дістати. (Ясениця Сільна)
Легко пошкодити, тяжко направити. Гильфердинг 1211
16. Легко ми сі то впало. (Нагуєвичі)
Якесь діло зробив без трудності.
17. Легко не легко, коли далеко. (Нагуєвичі)
І найменший тягар [якщо] далеко нести, то втомишся. Пор. Wander ІІІ, Leicht 16.
18. Легко прийшло, легко й пішло. (Ількевич, Petruszewicz)
Про легко здобуте добро. Пор. Носович 255, 337; Wander ІІІ, Leicht 15.
19. Легко сі обуєш, легко ти буле ходити. (Нагуєвичі) … дальше найдеш. (Підбуж)
Бо менше на ногах двигати. Говорять про постоли.
20. Легко ся дістало, легко й пропало. (Замулинці)
Про незароблене, крадене або знайдене добро.
21. Легше льигати, як вставати. (Нагуєвичі)
Говорять особливо в літі в часі тяжкої роботи.
22. Легше говорити, ніж зробити. (Ількевич, Petruszewicz) … ніжли робити. (Мінчакевич)
Щоб зробити, треба натужити руки, а не язик. Пор. Schleicher 152.
23. Легше на груди, як сі чоловік випчихає. (Нагуєвичі)
Говорить той, що пчихнув від нежиту.
24. Легше стадо заяців пасти, як одної жінки допильнувати. (Калуш)
Песимістичний погляд на жіночу вірність. Пор. Wander ІІІ, Leicht 4.
25. «Що легше від пера?» – «Х-й, бо сама думка го підносит.» (Снятин)
Так поясняють відому ерекцію.
26. Не легка то справа! (Нагуєвичі)
Там будуть трудності.
27. Пустив сі на легкий хліб. (Нагуєвичі)
На жебранину.
28. Таке легке, що би з вітром полетіло. (Нагуєвичі)
Про гуску або курку приморену голодом, а також про мізерну людину. [Доповнення 1910 р.] Пор. Giusti 366.
29. Таке легке, як пюрце. (Нагуєвичі)
Перо – легка річ. Пор. Wander ІІІ, Leicht 23, 25; Adalberg Lekki 1.
30. To легкий дух. (Нагуєвичі)
Пустий, легкодушний чоловік.
31. То не легка річ. (Нагуєвичі)
Це діло трудне.
32. Що легке, то не тьижке. (Нагуєвичі)
То зараз можна відчути. Пор. Wander III, Leicht 13.
33. Що легко прийде, то легко піде. (Ількевич)
Варіант до ч. 18, 20.
34. Як міні легко жити, так аби тобі легко було конати! (Мшанець)
Прокляття; «легко» тут у значенні: тяжко, гірко.
[Доповнення 1910 р.] 35. От буде лекше, як було перше. (Ю. Кміт)
Говорить чоловік при зміні стану, приміром женячися, або вступаючи на службу.
[Доповнення 1910 р.] 36. Так легко, як бідному за смерть. (Вербовець)
Дуже не легко.
[Доповнення 1910 р.] 37. Легко, як лисого голити. (Григорів Р.)
То ніяка робота, бо лисого нема що голити.
Легун
1. Легун спить, а йому Бог парть держить. (Берегомет)
Хто в Бога щасливий, тому щастить, хоч нічого не робить. Пор. далі Лежень.
Ледар
1. Ледар від світа. (Нагуєвичі)
Лінивий, недбалий чоловік.
2. Ти ледаре охаблений! (Березів)
Лайка.
Ледачий
1. Ледачому всюда зле. (Терло)
Лихому, недбалому.
Ледащо
1. То від світа ледащо. (Нагуєвичі)
Страшенне ледащо.
2. Хто ледащо, тому їсти нема що. (Кобаки)
Задарма його не годують.
Ледво
1. Ледво-не-ледво. (Гнідковський)
З трудом.
Лежа
1. За лежу не дают одежу. (Гнідковський)
За лежання будеш голий. Пор. Muka 1890.
2. З лежі не буде одежі, а з спання коня. (Стоянів) … не купиш … (Яворів)
Просторіший варіант до ч. 1.
Лежанське
1. Треба сі забирати до Лежанська. (Нагуєвичі)
Лежанське по польськи Leżajsk, містечко, тут гра слів з лежанням.
Лежати
1. Бодай єс лежьив сім рік на єден бік. (Нагуєвичі)
Прокляття, щоб ти лежав хоруючи.
2. Волю полежати, як у поле жати. (Ценів)
Жартують із нероби.
3. Допоки лежи, а раз встати треба. (Лучаківський)
Хоч лежання й приємніше. Пор. Wander ІІІ, Liegen 22.
4. Лежаний хліб гріх їсти. (Ількевич)
Лежаний тут у значенні не зароблений працею.
5. Лежаного хліба нема. (Гнідковський)
Хто не заробив, тому й хліба не дадуть.
6. Лежати – на печінки здорово. (Крехів)
Стара приказка, пор. Wander ІІІ, Liegen 26.
7. Лежати на паси-коні. (Котузів)
Лежати на животі, підперши голову руками. [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков І, 255.
8. Лежачи думай, а вставши ділай. (Гнідковський)
В часі лежання будяться думки.
9. Лежачи і камінь мохнатіє. (Ількевич, Кобринський)
Поростає мохом. Пор. Adalberg Kamień 22.
10. Лежачи і вовк не тиє. (Лімна)
Мусить бігати та шукати харчів. Пор. Adalberg Leżeć 2; Wander ІІІ, Liegen 13.
11. Лежачи й сокира ржавіє. (Крехів)
І чоловік ледащіє. Пор. Wander ІІІ, Liegen 35.
12. Лежачого не бють. (Ількевич)
Хто повалиться в бійці, того вже не б’ють. Пор. Wander ІІІ, Liegen 58. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 166.
13. Лежи, аби ти бік відгнив! (Нагуєвичі)
Лихословлять такому, що любить вилежуватися.
14. Лежи, дурню, в ямі, та ни клини моїй мамі. (Пужники)
Погроза, пор. Етнографічний збірник VI, 68.
15. Лежит як свиньи в баюрі. (Нагуєвичі)
Про лінивого лежня. Пор. Adalberg Leżeć 12.
16. Лежу як на терню. (Нагуєвичі)
Невигідно, боляче.
17. Лежу як у подушках! (Нагуєвичі)
Мовив хлопець, упавши з дуба на мох.
18. Лежьит за покотом, як снопи на тоці. (Нагуєвичі)
Про сонну компанію.
19. Най лежит, їсти не просит. (Нагуєвичі)
Пор. латинське: Quieta non movere; Носович 376.
20. Най лежит, місця не залежит. (Крехів)
Не руш того, що лежить і не шкодить. Пор. Носович 376.
21. Не маю за ким лежати. (Збараж)
Нема такого, щоб за мене діло робив.
22. Хто лежит, через того кождий біжит. (Калуш)
Кожний його зневажає. Пор. Wander III, Liegen 36, 47.
23. Хто лежит, той не впаде. (Нагуєвичі)
Не має вже страху. Пор. Wander ІІІ. Liegen 51, 57; Гильфердинг 1849.
24. Чим довше лежи, тим довше сі хоче. (Нагуєвичі)
Про лінивого. Пор. Wander III, Liegen 22.
[Доповнення 1910 р.] 25. Лежит ги Ляйзор. (Ю. Кміт)
Лежит ліниво або хворий.
[Доповнення 1910 р.] 26. Лежу як дошка. (Ю. Кміт)
Лежу недвижно без руху.
Лежень
1. Лежень лежит, а йому Бог долю держит. (Ценів)
І леженеві іноді пощастить. Пор. Носович 348.
2. Що лежит, того не руш. (Нагуєвичі) … най собі лежит. (Лімна)
Пор. Wander III, Liegen 23, 24, 25, 40.
3. Лежні не болезні, але любезні. (Яричів)
Розуміється, лінюхові.
4. На лежні не буду робити. (Нагуєвичі)
Каже чоловік, що мав ліниву та не роботящу сім’ю.
5. Поки лежень належит сі, то встайко наїсть сі. (Нагуєвичі)
Лінивий лежить, а той що встає, снідає.
Лежух
1. Лежух лежить, а Біг му долю держить. (Ількевич) … хліб … (Сороки)
Про лінивого чоловіка, якому проте щастить Пор. Легун 1, Лежень 1. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 47.
Лежухів
1. Іду до Лежухова. (Нагуєвичі)
Лежухів – не село, а місце, де лежиться.
Лейба
1. Ходит як Лейба. (Гнідковський) … розлейбаний. (Нагуєвичі)
Хитаючись і опустивши руки, недбалий та повільний.
Лельом
1. Лельом-Полельом. (Гнідковський)
В значенні помалу йти, пиняво та недбало щось робити. Нагуєвичі: «Ви ту собі лельом-полельом на ниві» – докоряв господар лінивим косарям, що мало вкосили. Adalberg Lelum-Polelum, 1, стоїть на тім, що Лельом і Полельом два славянські боги, яких значення в міфології ще не вияснено. Значення польської приказки таке ж як у нас (с. 261). [«Лель i Полель» – назва повісті І. Франка (1887 р.), однак ця приповідка не пояснює смислу назви. – М. Ж., 24.04.2021 р.]
Леміш
1. Заміняв леміш за швайку. (Гнідковський)
Пожиточну річ за пусту. [Доповнення 1910 р.] Пор. Bebel 560.
2. Леміш та чересло – найліпше ремесло. (Лучаківський)
Приналежність плуга, найстаршого земледільчого знаряду.
3. Треба замілити леміш, аби мівче йшов. (Котузів)
Підняти його при помочи клинка або плішки.
Лемішка
1. Він такий, як не пріла лемішка. (Нагуєвичі)
Не придатний, неохайний, незадоволений.
Лемки
1. Лемки – там уже що друге слово, то сем-лем. (Нагуєвичі)
Характеризують лемківський діалект.
2. Лемки – свічкарі. (Торки)
Так прозивають лемків, що на своїх чугах носить пелерини з навислими білими тороками, немов гноти до свічок.
3. Лемки чухонці, бо в чугах ходять. (Нагуєвичі)
Поговір до характеристики лемків із їх одежі.
Ленько
1. Пантруй Леньку і в потемку. (Кобаки)
Ленько = Лесько = Олекса.
Лесь
1. Де піде Лесь, то всюди ввесь. (Мінчакевич) Куда … (Petruszewicz)
Чим був, тим буде, не вважаючи на нове місце.
2. Лесю, Лесю, дивися на зелений ліс! (Бітля)
Такому, що задивився на щось далеке, а не вважає на те, що робить.
3. Пішов Лесь та вже ввесь. (Залісє)
Не лишив по собі нічого.
4. Пішов Лесь та не ввесь, не взяв нічого, бо не було що. (Зазулинці)
Ширша форма попереднього числа 3.
5. Про Лесьи обійде сьи. (Сороки)
Про нього байдуже.
[Доповнення 1910 р.] 6. Лесь – ні сука ні пес. (Білича)
Дразнення.
Летіти
1. Летят як нетлі до свічки. (Нагуєвичі)
Добровільно йде в небезпеку. Пор. Adalberg Lecieć 19.
2. Летит як пчола до меду. (Нагуєвичі)
Надіючися якоїсь приємності. Пор. Adalberg Lecieć 25. [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков ІІ, 90.
3. Летит як стріла. (Нагуєвичі)
Швидко, що духу. Пор. Adalberg Lecieć 27.
4. Летіла – гуділа, впала тай устала. Загуділа – полетіла. (Добросин)
Мабуть про гарматну кулю на артилерійських вправах.
5. Летіли гуси. Та най си летят. (Гнідковський)
Справа зовсім натуральна і байдужа.
6. Летіти добре, але падати кепсько. (Нагуєвичі)
Говорив такий, що впав з дуба. Пор. Wander І, Fliegen 1, 2.
7. То би, видиш, з вітром полетіло. (Нагуєвичі)
Про щось легке, марне, приміром про виголоджену дитину.
8. Летіт голубці з гніздом! (Дрогобич)
Оповідали про якогось шваба, що не знав такої страви, а коли його запитали, чи буде їсти голубці, то він уважаючи, що це печені голуби, радо виявив охоту до них. Коли ж почав їсти і не засмакувала йому страва, то викинув миску з голубцями через вікно і крикнув: «Летіть голубці з гніздом!» І з цього пішла ця приказка.
9. Летів, аж сі засапав. (Жидачів)
Про швидкий біг.
10. Полетів на стрімголов та на зломанє карку. (Лучаківський)
Побіг, поїхав невідомо куди.
[Доповнення 1910 р.] 11. Летит як вітер. (Львів)
Образово: йде або їде швидко. Пор. Giusti 365.
[Доповнення 1910 р.] 12. Летит як кулі. (Нагуєвичі)
Біжить швидко. Пор. Wander ІІ, Kugel 46.
Лизати
1. Аж пальці оближеш, таке то смачне. (Ценів)
Говорять про мед або добру страву. Пор. Wander II, Lecken 19.
2. І не лижи, і не стрижи. (Гнідковський)
Не лестися і не жди від мене користі. Пор. Wander II, Lecken 6, 41.
3. Лижут сі як пси, що сі вперед покусали. (Нагуєвичі)
Про вчорашніх ворогів, що сьогодні помирилися.
4. Полизав письма. (Нагуєвичі)
Навчився читати, ходив до школи.
5. Полизатися з ким. (Гнідковський)
Стоваришуватися. полюбитися.
6. Полизати чого. (Гнідковський)
Покоштувати чогось. Пор. Wander ІІ, Lecken 17.
7. Спершу сі оплювали, а потім сі полизали. (Нагуєвичі)
Посварилися й перепросилися.
8. Тогди міні лижи губи, як міні гірко; солодкі я й сам собі оближу. (Лучаківський)
Тоді мене потіш, коли в мене гризота. [Доповнення 1910 р.] Пор. Носович с. 388.
Лизання [У І. Ф. – Лизанє]
1. Лизаньом ситий не будеш. (Нагуєвичі)
До такого, що любить лизати посудину, з якої інші виїли страву. Пор. Wander ІІ, Lecken 19.