Червоний – Чобіт
Іван Франко
Червоний
1. Червона як ружі. (Нагуєвичі)
Говорять про рум’яну дівку або жінку.
2. Червоне лице в серце пече. (Гнідковський)
Чоловік склінний закохатися в рум’янолицю жінку.
3. Червоний Іван у мене ночував. (Лолин)
Говорить дівка про свою місячку. Пор. Славейков І, 210.
4. Червоний як дідько в ягодах. (Ворохта)
Глузують із рудого чоловіка.
5. Червоний як кат, як огень, як кармазин. (Нагуєвичі)
Говорять про червонолицего чоловіка. Такі чоловіки мають звичайно натуру висисати інших людей. Пор. Adalberg Czerwony 1.
6. Червоний як рак. (Жидачів)
Говорять про червонолицего чоловіка. Пор. Славейков ІІ, Adalberg Czerwony 1.
7. Червоний як цвик. (Нагуєвичі)
Говорять про червонолицего чоловіка. Цвик, по-польські ćwikła, цвікловий, червоний, буряк по-німецьки Zwickelrübe.
8. Червоніщий від червоний. (Жидачів)
Говорять про щось дуже червоне.
9. Що червоне, то красне; що солодке, то добре. (Ількевич, Petruszewicz) … та не квасне. (Petruszewicz)
Характеризують типовий руський смак. Пор. Adalberg Czerwone 1.
[Доповнення 1910 р.] 10. Червоний як кров. (Нагуєвичі)
Говорять про чоловіка розсердженого, або над міру червоного на лиці.
Червоніти
1. Почервонів як упир. (Сороки)
Говорять про чоловіка, що бувши блідий нараз починає червоніти. Пор. Adalberg Czerwony 5; Čelakovský 495.
2. Червоніє як вишні. (Нагуєвичі)
Говорять про дівку, що починає червонітися доходячи до літ.
Черевик
1. Дали міні черевик, я на тото не навик.
Промовляв селянський парубок, відібраний до війська.
2. Нема черевиків, нема й екзецирки. (Лучаківський)
Говорив вояк, що не діставши черевиків не хотів іти на муштру.
Черево
1. Волит ся черево сказити, як має страва лишити. (Загочеве)
Говорить ненаїсний чоловік, що не може відірватися від страви, поки не доїсть усе до решти.
2. Волит черево тріснути, як має страва скиснути. (Мшанець)
Варіант до попереднього числа.
3. І черева чим будь не здуриш. (Комарно)
В голодних роках пробували люди наїдатися лободою, гірчицею або хлібом із муки, змішаною з березовою корою, але такі наїдки ніколи не могли наситити чоловіка. Пор. Adalberg Żołądek 2; Čelakovský 188.
4. Коби черево повне, а там ни дбає. (Тухля)
Говорить легкодухий чоловік, що любить добре наїстися, не дбаючи про те, яку службу має за те робити.
5. На черево боліти. (Нагуєвичі)
Говорять про червону болізнь, різачку, або ср-чку.
6. На черево робити. (Нагуєвичі)
Робити лише на те, аби наїстися досита. Пор. Wander I, Bauch 85.
7. Несите черево їсти просит. (Нагуєвичі)
Черево починає боліти і гуркотіти, коли зголодніє. Пор. Erasm 382, 417.
8. Оби му ще таке черево уросло, то я за ним не піду. (Тухля)
Говорить дівка про череватого жениха.
9. Паскудному череву і пироги шкодят. (Тернопіль)
Лихому чоловікові нічим не догодиш. Пор. Носович с. 428.
10. Таке черево випас, як кадовб, як вацьок, як бодню. (Нагуєвичі)
Говорять про череватого чоловіка.
11. Черево тріщит, а душа їсти пищит. (Ясениця Сільна)
Говорять про багатого, а лихого чоловіка, що живе людською кривдою.
12. Черево, як бубен. (Нагуєвичі)
Говорять про сите черево, особливо у малої дитини. Пор. Wander ІІІ, Leib 124.
13. Череву служит. (Нагуєвичі)
Робить усе тільки для того, щоб добре наїстися. Пор. Wander I, Bauch 147.
14. Я би про черево був попом, тілько що в голові розуму дасть Біг. (Ценів)
Говорив багатий, череватий, але неписьменний чоловік.
[Доповнення 1910 р.] 15. В череві музика грає. (Нагуєвичі)
Говорить про себе голодний чоловік, якому бурчить у животі.
Череда
[Доповнення 1910 р.] 1. Біда череді, якій вовк за пастуха. (Львів)
Біда громаді, де злодій або здирця начальником. Пор. Giusti 135.
Черемош
1. Черемош там на пйить гуцулів глібокий. (Жабє)
Говорив гуцул, про глибоке місце в Черемоші. «На п’ять гуцулів» в значенні «на п’ять хлопа», а це в значенні: на п’ять сажнів. Відгук первісної міри, де ріст нормального чоловіка був одиницею довготи, сяжнем.
Черепаха
1. Лізе як черепаха. (Львів)
Говорять про чоловіка, що йде дуже помалу.
2. Наїсться черепах, тай хоче му ся музики. (Жуків)
Жартують із бідного чоловіка, що в переднівку мусить жити самими черепахами, які варять, і додають до їх м’яса кукурудзяної або гречаної муки. В селах Бережанського повіту, що лежать над великими ставами, бережанським і урманським, перед кожною хатою видно купи поломаних черепків, із великих ставових мушель, які виловлюють у ставах і вживають у страву.
Черешня
[Доповнення 1910 р.] 1. Така пізна черешня, що в Богородицу файно достигає. (Криворівня)
Говорив гуцул про черешню, на якій ягоди достигали аж коло Успенія Богородиці при кінці серпня. Звичайно черешні достигають у червні та липні.
Чернець
1. Згубив чернець клобук, не смутив ся; знайшов, не радував ся. (Petruszewicz)
Чернець звичайно незадоволений своїм чернечим станом.
2. Не кождий чернець, що клобук має. (Гнідковський)
Кравець, що робить клобуки, все-таки не чернець.
3. Не кождому черцю ігуменом бути. (Гнідковський)
Не кожний чоловік може бути старшиною, чи то в селі, чи в громаді.
4. Чернець: виїв кашу, розбив горнець. (Гнідковський)
Мудрування до слова «чернець».
Чесати
1. Вичесав го проти волосьи. (Нагуєвичі)
Зробив йому прикрість, виганьбив його.
2. До сім літ чеши, по семи літах стережи, ще заплати кому, щоб взяв лихо з дому. (Ількевич)
Говорять про дівку відданицю, що до 20 року свого життя здужала порядно наприкритися родичам.
3. Збула-м ся чесати, коби ще не вмивати. (Гнідковський)
Говорить жінка полисівши.
4. Розчеши тоту стріху, не ходи як дивовище людське! (Нагуєвичі)
Говорять про розтріпанного чоловіка, у якого волосся стирчить як стріха, розбурхана вітром.
5. Таким ся рогом чеши, яким дістанеш. (Мінчакевич, Petruszewicz) … яким можеш. (Залісє)
Гребені від найдавніших часів робили з рогів, або з костей. Пор. Гильфердинг 991.
6. Чеше босоніж (Нагуєвичі) … босими ногами. (Нагуєвичі)
Чеше замість іде.
7. Чеше му сі язик. (Нагуєвичі)
В значенні свербить його язик, кортить йому щось сказати.
8. Чеше під шерсть. (Сороки)
Говорить правду в очі, лається.
9. Чеше пішки. (Нагуєвичі)
Замість: іде пішки.
10. Чеше як мачоха. (Сороки)
Драпає гребенем, робить прикрість.
11. Чеши дідька з рідка, аби гладкий був. (Яворів)
Потурай лихому чоловікові, щоб його не дразнити.
12. Чеши дідька з рідка, бо теплий. (Ількевич)
Менш докладний варіант до попереднього числа.
13. Чеши дідька з рідка, бо як покрачеш, то певно заплачеш. (Кобаки)
Докладніший варіант до частини 11. «Покрачеш» походить від німецького Kratzen – дряпати, тут у значенні «подразниш».
14. Чешут сі язиками. (Нагуєвичі)
Забавляються плітками та обмовами.
Чесний
1. Будь чесний, буде й тобі честь. (Дрогобич)
Правило життєвої звичайності. Чесний тут у значенні: такий, що вміє іншим честь віддати.
2. Самі чесні, а сокира згибла. (Нагуєвичі)
Говорять, коли між чесними людьми сталася якась паскудна справа.
3. Чесному всюди чесно, і у рові. (Жидачів)
Кепкують із порядного господаря, що впившися заснув у рові.
Чесний Хрест
1. На Чесного Хреста гадь ховає ся. (Онишківці)
Народне вірування. Свято Воздвиженія Чесного Хреста припадає 14 вересня старого стилю.
2. На Чесного Хреста не годит сі, аби колопні в воді мокли. (Нагуєвичі)
Народне вірування.
3. На Чесного Хреста не йди на губи. (Онишківці)
Бо бояться побачити гадюку. Вірять, що того дня гадюки ховаються, а яка не заховається в той день, то вже й не трафить до зимової схованки і її вб’ють.
Чесно
1. Хто собі чесно поступає, тому й люди честь водя. (Берегомет)
Правило життєвої чемності.
Честувати
1. Честуй сі, коли ті люди честують. (Kolberg Pokucie)
Значення двояке: честувати – мати честь, і гоститися, звичайно якимось напоєм і закускою.
Честь
1. За богато чести! (Kolberg Pokucie)
Іронічно, коли хтось робить комусь нечесть.
2. Кождому честь мила. (Kolberg Pokucie)
Кожний дбає про її збереження. Пор. співанку:
Ой казала приходити, тай не виходила.
Ци знаєте, добрі люде, кождому честь мила. (Нагуєвичі).
3. Кому честь, тому й хвала. (Ількевич)
Бути чесним чоловіком похвальна річ. Пор. Adalberg Cześć 6.
4. Май честь, коли не хочеш, аби ті спіткала нечесть. (Нагуєвичі)
Кожний повинен шанувати свою честь і не наступати на честь інших.
5. Ни має чести, як пес середи. (Kolberg Pokucie)
Кепкують із нечесного чоловіка.
6. Ні в честь, ні в славу. (Лолин)
Говорять про непочесне діло.
7. Так не положит на мене чести, що на безрогу. (Дидьова)
Жалувалася жінка на чоловіка, що ганьбив і безчестив її.
8. Честь Богу, хвала, що сі душьи напхала. (Нагуєвичі)
Говорять устаючи від обіду, або вечері. Пор. Wander ІІ, Gott 2580.
9. Честь, кому честь. (Нагуєвичі)
Честь віддають кому вона належиться
10. Честь честю, а ніс засмарканий. (Нагуєвичі)
Жартують із засмарканої дитини, обтираючи їй ніс.
11. Яка честь, така подяка. (Гнідковський)
Хто кому віддасть почесть, має подяку. Пор. Adalberg Cześć 5.
Четвер
1. Четвер – поцюлюй бабу тепер. (Нагуєвичі)
Мудрування.
Чигати
1. Чигає, як каня на дощ. (Ількевич, Мінчакевич)
Чигає тут у значенні чекає.
2. Чигає, як чорт на добру душу. (Львів)
По народному віруванню чорт наводить на добрих людей покуси, щоб довести їх до злих діл і опанувати їх душі. Пор. Čelakovský 555; Adalberg Czatować 1.
Чин
1. Чин чина почитає. (Гнідковський)
Приповідка взята з російського: урядник шанує урядника, титулований чоловік шанує титулованого.
Чинити
1. Не чини другому, що тобі не мило. (Львів)
Основне правило християнської моралі. Пор. Erasm 437; Носович доповнення 113; Даль І, 166; Тимошенко 236; Adalberg Czynić 9.
Чинитися
1. Він чинить ся май розумнійшим від мене. (Богородчани)
«Він чиниться» в значенні: йому здається, або він удає. «Май», румунський дієприкметник від латинського majus, більше, але без того значення.
Чир
1. На піснім чирі виріс. (Нагуєвичі)
Говорять про бідного чоловіка.
2. Нехай буде єден чир, аби токмо мир. (Petruszewicz)
Нехай чоловік живе і в бідності, аби в злагоді з іншими.
3. Чир з прикуром. (Нагуєвичі)
Говорять про прикурений, продимлений чир.
4. Що ліпше, ци чир, ци затирка? (Унятичі)
Жартливе питання, бо чир і затирка, виходять на одно. Старий Стапяк звичайно толкував, що руське «чир» треба толкувати польським «zacierka».
Чирок
1. Хоть чирок рідойкий, коли милий солодойкий. (Мшанець)
Хоть у біднім стані, але при обопільній любові подружжя може жити щасливо.
Число
1. Твоє не в числі. (Ількевич)
Це не входить в рахубу.
Чистий
1. Такий чистий, як застола. (Нагуєвичі)
Застола – шкіряний зап’яток чи то в чоботі, чи то в ходаці, на якім звичайно лишається найбільше болота. Говорять про нечистого, нехарного, або образово про неморального чоловіка.
2. Хоть бись був чистий як лід, а білий як сніг, то тя обмовлять від голови до ніг. (Ількевич)
І найліпший чоловік не уйде обмови.
3. Чиста як роса. (Нагуєвичі)
Говорять про сльозу. Пор. Adalberg Czysty 1.
4. Чистий як бурштин. (Львів)
Говорять у двоякім значенні: чистий, або іронічно – голий, незасібний, немаючий. Пор. Adalberg Czysty 1.
5. Чистий як кришталь. (Львів)
Говорять про чоловіка, якому не можна дати жодної догани, праведного і характерного. Пор. Adalberg Czysty 1.
6. Чистий як сльоза. (Нагуєвичі)
Говорять про чистий безбарвний плин, але також образово про чесного бездоганного чоловіка. Пор. Adalberg Czysty 1.
7. Чистому все чисто. (Львів)
У кого душа чиста від сказ, той і найскверніші речі вміє бачити і висловити чисто і ясно. Пор. Даль І, 126.
Чистити
1. Кал калом чистити. (Гнідковський)
Іронічно: брудну річ чистити ще бруднішою.
Читальник
1. Небіжчик дуже добрий читальник був: ніхто так апостола не прочитав, як він. (Котузів)
Говорили про покійного письменного чоловіка.
Читати
1. Вичитав му, як по книжці. (Нагуєвичі)
Виговорив йому всю правду, або вилаяв. Пор. Славейков ІІ, 206.
2. Хто не читав Гудри, не буде мудрий. (Barącz)
Ця приповідка скомпонована здається самим Барончем. (Ks. Sadok Baracz, Bajki, fraszki, podania przyslowia i piesni na Rysi, Lwow 1886, wyd. drugie, с. 257). Автор пояснює в скобках, що Гудра був «slawnu kaznodzieja», одначе про такого проповідника ані в руськім, ані в польськім письменстві невідомо. Вже сама форма «mudry» римована до «Hudry» вказує на ненародне походження приказки.
3. «Чи вмієш читати?» – «Від дошки до дошки не знаю ані трошки.» (Тернопіль)
Приповідають про неграмотного чоловіка.
4. Читаю, читаю, на полицю складаю. (Бібрка)
Кепкують неписьменні з письменного, що прочитавши книжки, кладе її на полицю.
Чільний
1. На чільнім місци посадити. (Нагуєвичі)
На першім почеснім місці.
2. Чільне зерно. (Нагуєвичі)
Чільне зерно або чоло називається те зерно, що при віянні відпадає найдальше наперед.
3. Чільний чоловік. (Нагуєвичі)
Говорять іноді в згірднім значенні: чоловік без честі, сорому, «bezczelny».
Чільце
1. Чільце на пивце, а послідець на хлібець. (Добросин)
Чільце – чільний гатунок збіжжя, те найкраще зерно, яке при віянні вилітає найдальше і буває найчистіше.
Чіп
1. Ти мене за чіп, а я тебе за воронку. (Ількевич)
Говорить парубок до дівки.
Чіпатися
1. Чіпає сі, як смола. (Нагуєвичі)
Говорять про напасливого чоловіка. Пор. Adalberg Czepiać się 2.
2. Чіпає ся, як пяний плота. (Буданів)
Говорять про такого, що без ніякої рації шукає собі напасті.
3. Чіпай сі до того, що у болоті сидит. (Жидачів)
Відпекуються від напасника. «Той, що в болоті сидить» у значенні злого духа.
Чіпма
1. Чіпма бере сі до мене. (Косів)
Чіпма береться – чіпається, напастує мене.
Чміль
1. Гудит як чміль по кропиві. (Petruszewicz) … джміль у … (Городок)
Говорять про п’яного чоловіка, що йде з корчми гудучи, т. є. або приспівуючи, або буркотячи щось під носом.
Чобіт
1. В свої чоботи хоче го взути. (Ількевич)
Образово: хоче його одурити, довести до втрати. Пор. Adalberg But 12.
2. В чоботьох їй чоловік умер. (Ількевич)
Не мала чоловіка, покритка.
3. В чоботьох ходить, а босі сліди робить. (Ількевич)
Кепкують із чоловіка, що ходить у подертих чоботах. Пор. Даль ІІ, 260; Дикарев 393; Adalberg But 18.
4. І червоні чоботи мулять. (Ількевич)
Червоні чоботи носили тільки багатші люди. Значення приказки: і в багатім стані долягають чоловікові різні прикрості.
5. Коби мя гриз чобіт, тоби не жаль, а то ходак, тай ще не так. (Ількевич)
Примовляє чоловік, коли його напастує якийсь негідний чоловік.
6. Кождий знає, де го чобіт долягає. (Гнідковський) … глодже. (Нагуєвичі)
Кожний сам найліпше знає свої прикрості. Пор. Liblinský 118. [Доповнення 1910 р.] Пор. Wander ІІ, Jeder 88.
7. Має чоботи з тої самої шкіри, що й на ср-і. (Львів)
Жартують із босого чоловіка.
8. Перше коло чобіт ходив, а тепер не знає, як в них ступати. (Ількевич)
Говорили про чоловіка, що за молоду чистив панські чоботи, а пізніше забагатівши, ходив гордо в своїх власних чоботах.
9. Такі чоботи широкі, що би в них з пєца вскочити можна. (Нагуєвичі)
Говорять про чоботи з широкими халявами.
10. У тебе кілько чобіт, як у жида бизрогів. (Жидачів)
Договорюють такому, що ходить у підраних чоботах, а хвалиться, що має ще й другі.
11. Чобіт шукає чобота, черевик черевика, а ходак ходака. (Жидачів)
Кожний стан шукає рівного собі.
12. Чоботи на мени не робєт, іно я на них, то що їх шінувати. (Жидачів)
У чоботях іде чоловік по болоті і по каменю, щоб зашанувати ноги.
13. Чоботи на нитку, а гроші в калитку. (Нагуєвичі)
Говорять про шевця, що носить чоботи на продаж, насиляні на шпагаті.
14. Як в чоботі ни зафачу, то в постолі ни утрачу. (Kolberg Pokucie)
«Зафатити» – тут у значенні заробити.
15. Якись ни єдну пару чобіт сходив, нім вас до купи злучив. (Жидачів)
« Якийсь» тут у значенні дідька, чорта. Говорять про дібрану пару. Пор. т. І, Дідько ч. 104.
16. Як чобіт нема, не йди в танець. (Бережниця)
Босому йти в танець не ялося.
[Доповнення 1910 р.] 17. Чоботи їсти просят. (Львів)
У них пороздирані переди пороззявлялися мов голодні роти. Пор. Даль ІІ 86.
[Доповнення 1910 р.] 18. Чоботи латати, то не в карти іграти. (Ізби)
Це продуктивна праця, а не марнування часу.