Човен – Чоловік

Іван Франко

Човен [У І. Ф. – Човно]

1. В єднім човні везем ся. (Гнідковський)

Образово: однакова наша доля або скрута.

[Доповнення 1910 р.] 2. Човен без весла дідька варт. (Львів)

Ним попливеш хіба за водою. Пор. Giusti 260.

Чоло

1. Вмий чоло, а дасть Біг чого. (Кукизів)

Примовляють рано перед умивання, обов’язковим у щоденному селянському житті.

2. Нікому на чолі не написано, що він. (Ількевич)

З першого виду не можна пізнати вдачі чоловіка. Пор. Muka 2270.

3. Промий чоло, чи не дасть Біг чого. (Ількевич)

Варіант до ч. 1.

4. Саме чоло. (Гнідковський)

Говорять про чільне зерно, або про громадське начальство.

5. Тре умити чоло, чи не дасть Бог чого. (Лучаківський) Промиваймо … ци … (Нагуєвичі)

Варіант до ч. 1, 3.

6. Чоло захмурити. (Гнідковський)

Насупитися.

Чоловік

1. Аби-сте знали, що як чоловікові добре йде, то він тогди і тьижкий, ноги го больи, і нічо він не смакує їсти, ані пити. Але як троху прибідує, то такий легкий! (Коломия)

Рефлексія з життєвої практики.

2. Аби чоловіка пізнати, треба з ним горнець соли ззісти. (Нагуєвичі)

Пізнати чоловіка дуже не легке діло, вимагає довшої знайомості. Пор. Даль І, 373; Adalberg Człowiek 2; Čelakovský 320.

3. Аби чоловік свйитий був, то би меже вами не витримав. (Нагуєвичі)

Говорять про неспокійну громаду або родину.

4. Аби чоловік як ворона, то велика оборона. (Городок)

Говорить жінка про свого мужа.

5. Аво, узріли чоловіка на штирох ногах. (Жидачів)

Як прийде до села чужий чоловік і на нього зглядаються.

6. Біда такий чоловік, ні в колиску, ні під бік: в колиску сі не влазит, під боком сі кумосит. (Старі Богородчани)

Говорить жінка про малого, горбатого чоловіка.

7. Бодай чоловік не їв, як нема що! (Лімна)

Жартливе прокляття голодного чоловіка.

8. Бувалий чоловік, бував за столом і під столом. (Нагуєвичі)

Зазнавав честі і нечесті.

9. Вважьий чоловіче, бо небо на тебе впаде. (Комарно)

Говорять такому, що робить іншому кривду.

10. Горішньинський чоловік, а долішньинський пес, то си братію (Нагуєвичі)

Кепкують долішняни із горішнян. Долішний конець села у Нагуєвичах лежить на схід від горішного.

11. Давай чоловіче свої боки, няй їдят сороки. (Ю. Кміт)

Піддавайся під усяку напасть.

12. Де чоловік старий, а жінка молода, там рідка згода. (Нагуєвичі)

Де муж старий, а молода жінка, там подружжя недібране. Пор. т. ІІ, Муж 2. Пор. Wander V, Weib 464.

13. Для чоловіка буде, для другого буде, і ще до гробу сі лишит. (Львів)

Говорять про жіночий половий орган.

14. Добрий чоловік дурневі брат. (Іванівці К.)

Варіант до т. ІІ, Добрий ч. 25.

15. Знівощів чоловік на ніц. (Нагуєвичі)

Говорить про себе схорований або збіднілий чоловік.

16. Коби чоловік знав, де си ногу зломит, то би тото місце на десіть миль обходив. (Нагуєвичі)

Якби знав наперед своє нещастя, то би старався його обминути.

17. Кождий чоловік має свою звізду. (Котузів)

Народне вірування у фаталізм людського життя.

18. Коли чоловік сивіє, тогди шаліє. (Petruszewicz)

Старіючи, чоловік іноді дуріє.

19. Лепський чоловік був, дай му Боже легко души! (Ясениця Сільна)

Згадують про помершого доброго чоловіка.

20. Лихий чоловік гірш дідька, бо від дідька пережегнай сі, то ті сі відчепит, а лихий чоловік хоць крижем лежи, то сі не відчепит. (Щирець)

Рефлексія з життєвої практики. Пор. Wander IV, Teufel; 79 Adalberg Człowiek 145.

21. Не все так буває, як чоловік думає. (Замулинці)

Людські наміри рідко коли сповнюються так, як були задумані. Пор. Adalberg Człowiek 112.

22. Не втіче чоловік від калачьи, але від мечьи. (Нагуєвичі) … бичьи. (Криворівня)

Не втікає від добра, лише від лиха.

23. Не злий чоловік: серце добре, но голова лиха. (Сапогів)

Говорять про добродушного, але малоумного чоловіка.

24. Не має чоловіка і за ствір божий. (Борислав) … за боже сотворіньи. (Нагуєвичі)

Говорять про такого, що ганьбить, зневажає чоловіка.

25. Нема ліпшого чоловіка над мене; нема гіршого пса над мене. (Ількевич)

Говорив чоловік, що вмів бути добрим для добрих, а лихим для лихих.

26. Не так чоловік рознесе мішком, як жінка горшком. (Лучаківський)

Жінка в господарстві витрачає звичайно більше як муж, бо вона мусить годувати всю родину. Пор. Даль I, 462.

27. О, то світовий чоловік. (Нагуєвичі)

Говорять про бувалого чоловіка, що бував багато по світі.

28. Перший чоловік то повісмо, а другий то миканка, а третий то клочьи; а як би сє віддала за читвертого, то ни варт і за тирмітє. (Пужники)

Говорить жінка, що мала кількох чоловіків. Пор. Етнографічний збірник VІ, 22.

29. Пішов чоловік до Вериня, а там біда розмелена. (Миколаїв над Дністром)

Верин – село коло Миколаєва. Мудрування.

30. Поки чоловік здоров, то здоровйи не шьинує. (Нагуєвичі)

Тільки слабість учить чоловіка шанувати здоров’я.

31. Поник чоловік, так що лиш мощі стали. (Березів)

Говорять про схорованого чоловіка.

32. Походит на чоловіка. (Гнідковський)

Говорять про незвичайного каліку, що ледве подібний до чоловіка.

33. Раз чоловік молодий. (Львів)

Молодість минає скоро і не вертає. Пор. Wander ІІ, Jung 49.

34. Скажіт сами, чи я свого чоловіка не люблю? Наймитови як змию голову в неділю, то знов аж у неділю, а чоловікові то на Різдво, то на Великдень, то на Різдво, то на Великдень. (Кобаки)

Жартливо приповідають про жінку, що любила наймита, а не любила чоловіка.

35. Слабої голови чоловік. (Нагуєвичі)

Говорять про такого чоловіка, що як вип’є чарку, дві, то вже п’яний.

36. Там уже чоловік буде гараса скакати, що-м сі так забавила. (Нагуєвичі)

Говорила жінка, забавившися десь поза домом і боячися сердитості чоловіка.

37. Тогди чоловік гордіє, коли му ся добре діє. (Гнідковський)

Рефлексія із життєвої практики.

38. То чоловік людьиний. (Нагуєвичі)

Говорять про приязного, згідливого чоловіка.

39. То чоловік на два дишлі. (Гнідковський)

Говорять про дволичного, фальшивого чоловіка.

40. То чоловік незасідущий. (Нагуєвичі)

Такий, що не занедбає ніякого свого діла.

41. То чоловік смола. (Гнідковський)

Говорять про такого, що чіпляється кожного без потреби.

42. То чоловік як мур. (Гнідковський)

Говорять про сильного, добре збудованого чоловіка.

43. Хоть чоловік як ворона, прецінь жінці оборона. (Лучаківський)

Варіант до ч. Пор. Даль І, 463.

44. Хоть чоловік як жаба, а все дужчий як баба. (Лучаківський)

Народний погляд на вищість чоловіка над жінкою.

45. Ци єдно то собі чоловік гадає! (Нагуєвичі)

Снує всякі плани, а воно виходить інакше.

46. Чвовек тілько квопоту має, то мусит випити. (Лемківщина)

Примовляв лемківський війт випиваючи.

47. Чоловіка за язик, а вола за ріг. (Ворохта)

Тобто: чоловіка ведуть, переконують словами.

48. Чоловік без людськости. (Голобутів)

Говорять про нелюдяного чоловіка, що не знає товариських звичаїв.

49. Чоловік божий, але душьи в нім дідьча. (Нагуєвичі)

Говорять про лукавого чоловіка, що удає святого та божого.

50. Чоловік їде, але ся не верне. (Гнідковський)

Говорять про брехуна, на якім його брехні мстяться.

51. Чоловік вчит ся ціле житє, а дурним умре. (Тростянець)

Всіх розумів він ніколи не поїсть. Пор. Adalberg Człowiek 20.

52. Чоловік гордіє, коли му ся добре діє. (Ількевич)

Він перестає розуміти своє відношення до інших і погорджує ними.

53. Чоловік гордіє, поки ся йому добре діє. (Заставці)

Варіант до попереднього числа.

54. Чоловік давної верстви. (Гнідковський)

Старий чоловік, що держиться давніх звичаїв.

55. Чоловік жиє як муха, а вс-ре сі як віл. (Ценів)

Кепкують із такого, що вдає хворого, а їсть багато.

56. Чоловік жінку і в короля з під поли взяти може. (Darowski)

Він перший має на неї право.

57. Чоловік за батіг, а жінка за пиріг. (Ількевич)

Характеризують звичайний порядок селянського господарства, в якім чоловік займається звичайно скотиною, а жінка кухнею.

58. Чоловік з Устрік, голова з Бандрова, а ноги з Берегів. (Мшанець)

Говорять про бездомного бурлаку. (М. Зубрицький).

59. Чоловік з Устрік, голова з Бандрова, ноги з Нанови. (Устрики)

Зв’язаний ряд мудрувань.

60. Чоловік і жінка то одна спілка. (Лучаківський)

Це найстарша легальна спілка.

61. Чоловік і найліпший як сі напє, той до нічого! (Сілець)

У п’янім стані і найліпший чоловік наробить дурниць.

62. Чоловік милю, пес десять. (Львів)

Говорять ловці.

63. Чоловік мислить, а Біг рядить. (Ількевич)

Наміри чоловіка не все сповняються, бо ними кермує вища сила. Пор. Adalberg Bóg 102, 107; Záturecky I, 12; Čelakovský 13.

64. Чоловік місце красит, а не місце чоловіка. (Нагуєвичі)

На кожнім місці добрий чоловік зробить добро, лихий зло. Пор. Гильфердинг 3442.

65. Чоловік на світі як банька на воді. (Ількевич, Мінчакевич, Petruszewicz)

Життя людське зглядно коротке й минуще.

66. Чоловік не ангел, аби не согрішив, і не чорт, аби не покутував. (Ількевич)

Чоловік грішить і покутує в своїм житті. Пор. Даль І, 370; Adalberg Człowiek 36; Záturecky XII, 6.

67. Чоловік не дасться лише раз з розуму звести. (Ількевич)

Кожного чоловіка не раз можна звести з розуму.

68. Чоловік не є собі ворогом. (Ількевич)

Кожний чоловік дбає поперед усього про себе. Пор. Adalberg Człowiek 44.

69. Чоловік не з каменя, ані з керви. (Нагуєвичі)

Він почуває біль і радість.

70. Чоловік не з соли, від дожджу сі не розтопит. (Нагуєвичі)

Говорить чоловік, якому доведеться промокнути на дощі.

71. Чоловік не Йван, випє тай поставит. (Нагуєвичі)

Говорить чоловік, що не соромиться випити чарку.

72. Чоловік не Йван, письма не знає: носом читає, писати наймає. (Тисьмениця)

Говорить жартливо про себе неписьменний чоловік.

73. Чоловік не перебирає: у що видит, в тото пхає. (Тисьмениця)

Значення неясне.

74. Чоловік не святий, щоби не согрішив, а не чорт, щоби не покаявся. (Дмитровичі)

Варіант до ч. 66.

75. Чоловік не шукає погіршіньи, лише поліпшіньи. (Нагуєвичі)

Він настільки розуміє різницю між добром і злом, що все шукає, де ліпше.

76. Чоловікови жінка не вмре, лише дітем мама. (М. Яцків)

Бо чоловік знайде собі другу жінку, а діти другої мами не діждуться.

77. Чоловікови при біді й своя сорочка не мила. (Нагуєвичі)

В тяжкім горі йому все остогидне.

78. Чоловікови треба трохи хліба, трохи неба. (Мшанець)

Кожний мусить дбати не тільки про свою користь, але й про вищі, духовні інтереси.

79. Чоловік зразу не йде ні до пекла, ні до неба. Є такий кут, де всі чекають суду. (Папірня)

Народне вірування, основане на старожидівській традиції про так званий лімб, або середнє місце між небом і пеклом.

80. Чоловік пропє вола, тай його слава, а жінка помело, тай вже їй сі не яло. (Ясениця Сільна)

Жінці соромніше бути п’яницею, як чоловікові.

81. Чоловік робит способом, не силов. (Комарно)

Людський розум повинаходив найрізніші способи, що помагають йому в різних його працях.

82. Чоловік робит, як той бик у ярмі. (Великі Очі)

Говорить про себе робочий чоловік.

83. Чоловік сам собі не пан. (Нагуєвичі)

Він підлягає найрізнішим життєвим припадкам.

84. Чоловік сіє на щісливу парть. (Зазулинці)

Сіє, надіючися доброго врожаю.

85. Чоловік собі не ворог. (Нагуєвичі)

Варіант до ч. 68.

86. Чоловік спит, а Бог про нього дбає. (Нагуєвичі)

Говорять про щасливого чоловіка, якому добре ведеться в житті.

87. Чоловік спит, а душьи хто знає куди літає. (Нагуєвичі)

Народне вірування, що людська душа в часі сну може вийти з тіла і літати в далекі місця.

88. Чоловік старший, як гроші. (Нагуєвичі)

В здоровім стані він заробить на гроші, в немічнім стані йому гроші не поможуть.

89. Чоловік стріляє, а Бог кулі носить. (Ількевич)

Людські наміри часто перебиває судьба. Пор. Adalberg Bóg 70; Čelakovský 13; Wurzbach 155 [Доповнення 1910 р.] Пор. Schleicher 172.

90. Чоловік так, а Бог инак. (Гошів)

Чоловік думає так, а станеться зовсім інакше. Пор. Adalberg Bóg 113; Čelakovský 13.

91. Чоловік, то пес, а жінка, то кіт. (Ворохта)

Характеризують різницю між чоловіком і жінкою: пес хоробрий, а кіт любить лащитися.

92. Чоловік у людей прахтикує. (Снятин)

Від людей учиться розуму.

93. Чоловік умирає, і всього лиха ся збуває. (Залісє)

Смерть кінчить усі людські радості і турботи.

94. Чоловік у прикрості сам не знає що мовити. (Мшанець)

В прикрім випадку не раз вимовить прикре слово.

95. Чоловік хоче перехрестити ся, тай око вибере. (Лучаківський)

Говорять про незручного чоловіка.

96. Чоловік, хоць го до болячки прикладай. (Бірки Великі)

Говорять про добродушного чоловіка.

97. Чоловік цілий свій вік розуму вчиться, а дурнем умирає. (Теребовля)

Варіант до ч. 51.

98. Чоловік чоловіка потребує. (Нагуєвичі)

Кожний чоловік потребує людської помочі. На тім полягає суспільний устрій. Пор. Wander I, Bedürfen 1.

99. Чоловік що день, то мудрогень. (Гошів)

Кожний день вимагає зусилля людського розуму.

100. Чоловік як банька на воді: банька мик, а чоловік фік. (Barącz)

Говорять жартливо про скороминучість людського життя.

101. Чоловік як ворона, а жоні оборона; а мій великий як світ, а слова з нього ніт. (Мшанець)

Говорила жінка про свого великого, а невимівного чоловіка. Пор. вище ч. 4, 43.

102. Чоловік як муха: нині жиє, а завтра гниє. (Ількевич)

Говорять про минучість людського життя.

103. Чоловік як на що звикне. (Белз)

Людське життя складається в найбільшій часті з привичок.

104. Чоловік як не перемліє, то й їсти не хоче. (Корчин)

Голод загострює у чоловіка апетит.

105. Чоловік як спит, то росте. (Нагуєвичі)

Народне вірування, основане на тім, що днем ходячи і роблячи чоловік буцімто тратить силу, отже не може рости.

106. Чоловіче, бійся Бога: летит миска до порога! (Белз)

Кричить жінка, в яку чоловік кидає від стола мискою, в якій вона подала не милу йому страву.

107. Чоловіче бісноватий, нащо жінку продавати? (Нагуєвичі)

Жартують із чоловіка, що не може вижити зі своєю жінкою і рад би позбутися її.

108. Чоловіче, журо моя! Лишилася дьира моя; казав-єсь шо зашиєш, а ти умер тай лишиєш. (Тростянець)

Із заводження жінки по помершім чоловіці. Пор. Етнографічний збірник VІ, ч. 195.

109. Чоловіче налиснику, біда твоя в намиснику. (Зазулинці)

Жартливо говорять про чоловіка, що бідує зі своєю жінкою.

110. Чоловіче, потка втіче! Шьипку знімай, потку їмай! (Нагуєвичі)

Мудрування.

111. Чоловіче, чоловіче, пусти г-но, буде бічи! (Ворона)

Мудрування.

112. Чьоловік ги муха, худоба ги роса. (Ю. Кміт)

Худоба в народнім погляді так само, як роса – ласка божа.

113. Шкода чоловіка, що за бідов жінка. (Орелець)

Жартливо жалкують чоловіка, при якім жінка бідує.

114. Щоби чоловік знав що не знає, то би і мав, що не має. (Ількевич)

Бідність чоловіка не раз випливає з його недосвідомості і незнання людських відносин.

115. Що то за чоловік, що не бє жінки! (Сороки)

Жартують про такого чоловіка, що справді б’є жінку.

116. Що той чоловік у Бога за звір, не знаємо. (Замулинці)

Говорять про дивака або злого чоловіка.

117. Що чоловіка має спіткати на дорозі, то його не мине й на печи. (Криве)

Народна віра в фаталізм людського життя.

118. Що чоловік у день гадає, то му сі й на сон набиває. (Нагуєвичі)

Народне вірування в те, що сни являються відбитком того, що чоловік переживає на яві. Часто одначе сни бувають символічні, що віщують чоловікові ближчу або дальшу будучність. [Доповнення 1910 р.] Пор. Wander І, Gedanke 91.

119. Що чоловік найбільше любит, Бог тото віднимат. (Ю. Кміт)

Говорять родичі, коли їм умре люба дитина.

120. Як би чоловік знав, де ногу зломит, то би тото місце на сто кроків обходив. (Нагуєвичі)

Чоловік не може знати, де його спіткає нещастя.

121. Як би чоловік знав, що впаде, то би сів. (Лучаківський)

Інший вислів тієї самої думки, що в попереднім числі. Пор. Adalberg Człowiek 145.

122. Якіси невжити чвовек. (Лемківщина)

Говорять про нелюдяного, нетовариського чоловіка.

123. Як ся чоловік добре має, то й сусід буває. (Лучаківський)

У заможного чоловіка часто гостять сусіди.

124. Як ся чоловік спішит, то ся біда тішит. (Комарно)

Спішачися чоловік звичайно щось забуде, або зробить не до ладу.

125. Як ся чоловік нещасливий вродит, нещасливий і вмре. (Ю. Кміт)

Народна віра в фаталізм людського життя.

126. Як то є, як чоловік жінку бє? (Старі Богородчани)

Дивується посторонній чоловік, заставши господаря, що б’є жінку.

127. Як чоловіка пес укусить, той кота боїться. (Лімна)

Як чоловіка спіткає й більше нещастя, то він боїться й малого.

128. Як чоловік жінки не бє, то у неї утроба росте. (Ількевич) … гниє. (Нагуєвичі) … то в ній … (Лучаківський)

Народне вірування, що небита жінка псується. Пор. Wander I, Frau 690.

129. Як чоловік іде попри тебе і каже: «Слава Богу», а шипки не здіймає, то єст певно, що він Бога в серци ни має. (Жуків)

Народний погляд про важність здіймання шапки при привітанні.

130. Як чоловік пустит туск до себе, то могло би чоловіка таке нагріти, що тілько й віку його. (Жабє)

Із рефлексій селянина арештанта, якого довго держали в тюрмі.

131. Як чоловік у церкві дрімає, то сі робит скусоватий. (Березів)

Народне вірування. Що значить «скусоватий», не знаю.

132. Як чоловік захоче дуже їсти в хоробі, то на смерть. (Ю. Кміт)

Звичайна обсервація про сухотників, що перед смертю хочуть багато їсти.

[Доповнення 1910 р.] 133. Бодай Бог каждого чоловіка от того заваровав! (Ізби)

Побожне бажання. Формула відвертання всякого лиха.

[Доповнення 1910 р.] 134. Кождий чоловік до чогось здалий. (Львів)

Має якусь здібність або якийсь талант. Пор. Giusti 208.

[Доповнення 1910 р.] 135. Нема дурнішого чоловіка над ученого. (Монастирок)

Він у житті звичайно не порадний.

[Доповнення 1910 р.] 136. Ой то чоловік, шо ся жінки боїт. (Тростянець)

То не чоловік, а боягуз.

[Доповнення 1910 р.] 137. То чьоловік душьи.

Сердечний, щирий чоловік.

[Доповнення 1910 р.] 138. То чоловік ні до чого. (Нагуєвичі)

Нездалий, лінивий.

[Доповнення 1910 р.] 139. Чоловіка від разу не пізнаєш. (Львів)

Треба з ним довго жити, аби його пізнати. Пор. Giusti 135.

[Доповнення 1910 р.] 140. Чоловік імньи красит, а не імньи чоловіка. (Нагуєвичі)

Пор. т. ІІІ, Чоловік 64.

[Доповнення 1910 р.] 141. Чоловік їсть, аби жити, а не жиє, аби їсти. (Львів)

Життєва практика, відома вже старинним грецьким філософам. Пор. Giusti 313.

[Доповнення 1910 р.] 142. Чоловік о то тілько й дбає. (Криворівня)

Тобто: аби мав усе, чого йому треба.

[Доповнення 1910 р.] 143. Чоловік ріжними способами жиє, та не може вижити. (Нагуєвичі)

Все щукає способу, аби поліпшити своє життя.

[Доповнення 1910 р.] 144. Чоловік робит, працує, а не має ніц. (Яремче)

Говорить визискуваний робітник.

[Доповнення 1910 р.] 145. Як чоловік рано вийде натще серце з дому, то йому млісно робит си. (Криворівня)

Життєве спостереження.