Матеріали до культурної історії
Галицької Руси 18 і 19 віку

Іван Франко

Передмова

Історія духового і національного відродження Галицької Руси доти буде неповна, ціла психологія того відродження, його повільність, хиткість, кількоразові занепади та патологічні збочення – все те доти буде загадкою, поки не будуть докладно вияснені його первопричини та вихідні точки, далі – умови, серед яких Галицька Русь прийшла під Австрію, обставини, що тут сприяли її розвоєві й перепиняли його, загальні духові течії, політичні плани та суспільні відносини, що сяк або так впливали на хід розвою галицько-руського народу.

Поки не будемо мати для сих питань доступних матеріалів і детальних праць, поти кожна ширша конструкція чи то нашої національної, чи літературної історії XVIII і XIX в. буде в значній частині будовою з вітрових цегол, буде оперувати не фактами, а здогадами або знаками запитання, в найліпшім разі анекдотами, нахапаними припадково і мало придатними для будовання на них певних історичних висновків.

На наших очах повставали деякі праці молодших істориків нашої літератури та культури, і ми мали нагоду переконуватися, які браки спинювали на кожнім кроці їх роботу, які елементарні питання вони мусили обминати та полишати без відповіді. Нагромадження багатшого матеріалу, передовсім архівального, ставало очевидним постулатом успішного студіювання історії не лише культурного, але й літературного відродження нашої нації.

Початком для публікації й заохотою до дальшого збирання подібного матеріалу має служити отсей том «Збірника». Входять сюди документи та пам’ятки, що не належать stricte до літератури, не говорять ані про соціально-економічний, ані про політичний бік життя народу, а бодай не дають для тих питань першорядних джерел. Зібрано тут поперед усього матеріали, що кидають світло на духове життя нашого народу й його інтелігенції, отже, на почини класової й освітньої організації духовенства, на його освітню діяльність та на розвій нар[одного] шкільництва.

Матеріали сього тому розложено на два розділи, а власне матеріали до історії духовенства та його організації з огляду на стан його освіти, на здобування освітньої кваліфікації та на його становище як учителів і просвітителів народу, а в другім розділі матеріали до історії народного і вищого шкільництва в тіснішім значенні.

В первіснім плані лежало додати до сих двох розділів ще третій – матеріали до історії письменства та науки в тіснішім значенні, отже, листи письменників, недруковані або рідкі письменські проби, кореспонденції про наш духовий стан, друковані в чужих мовах і виданнях, матеріали для історії часописей та друків, цензури, продажі та розширювання книжок, але об’єм матеріалів другого відділу велів нам відложити сей відділ до іншого часу й нагоди.

Випускаючи в світ отсей том, уважаю своїм обов’язком подякувати поперед усього В[исоко]пов[ажаному] проф. М. Грушевському, якого пораді й заохоті завдячую те, що ся книжка була зредагована і виходить у світ; а далі тим В[исоко]пов[ажаним] добродіям, що ласкаво подали до сього тому чи то зібрані ними матеріали, чи готові вже оброблення та розвідки, отже, поперед усього д. Іванові Ем. Левицькому, о. Михайлові Зубрицькому і о. Юрію Кмітові. Завдяки в значній часті їх заходам матеріалу зібрано стільки, що його вистарчить і на дальших кілька томів – коли б тільки змога й нагода опублікувати їх.

Примітки

Вперше надруковано у збірнику: Матеріали до культурної історії Галицької Руси XVIII і XIX віку / Зібрані Мих. Зубрицьким, Юр. Кмітом, Ів. Кобилецьким, Ів. Е.Левицьким і Ів. Франком, видані під редакцією Івана Франка. – Львів: Накладом Наукового товариства імені Шевченка, 1902. – С. V – VI, за підп: Іван Франко.

У збірнику опубліковано:

«І. Матеріали до історії галицько-руського духовенства в XVIII в.», а саме:

«Чотири пастирські листи єпископів Афанасія і Льва Шептицьких з рр. 1745 (?) – 1759, подав д-р Іван Франко» (с. 1 – 16);

«Знадоби до характеристики життя сільського гр[еко]-кат[олицького] духовенства в Галицькій Русі в XVIII в. Подав Михайло Зубрицький» (с. 17 – 46);

«Екскомуніка в с. Мшанці 1773 р. Подав д-р Іван Франко» (с. 47 – 50);

«Руське духовенство в боротьбі з народними віруваннями при кінці XVIII в.» (с. 51 – 86);

«II. Матеріали до історії руського шкільництва 1772 – 1848», зокрема:

«Заходи коло просвіти в перемиській діецезії 1780 – 1797 рр. Подав Юрій Кміт» (с. 89 – 98);

«Заходи коло просвіти в львівській діецезії 1784 – 1792 рр. Подав д-р Іван Франко» (с. 99 – 102);

«Погляд на розвій нижчого і вищого шкільництва в Галичині в рр. 1772 – 1800 і розвій русько-народного шкільництва в рр. 1801 – 1820. Подав Іван Ем. Левицький» (с. 103 – 144);

«Матеріали до історії народного шкільництва в Галичині в рр. 1803 – 1821. Подав Іван Ем. Левицький» (с. 145 – 173);

«Матеріали до історії галицько-руського шкільництва в рр. 1801 – 1848. Подав д-р Іван Франко» (с. 174 – 257);

«Перше руське просвітне товариство в рр. 1816 – 1818. Подав д-р Іван Франко» (с. 258 – 276);

«Три руські рукописні підручники з рр. 1806, 1815 і 1827, подав д-р Іван Франко» (с. 277 – 304).

Подається за першодруком.

Кміт Юрій (1872 – 1946) – українській письменник, літературознавець, етнограф і фольклорист.

Микола Легкий

Подається за виданням: Франко І.Я. Додаткові томи до зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 2010 р., т. 54, с. 375 – 376.