Лук’ян Кобилиця

Іван Франко

Епізод із історії Гуцульщини в першій половині XIX в.

Примітки

Вперше опубліковано в ЗНТШ, 1902 р., т. 49, кн. 5, с. 1 – 40.

І. Франко спирається на численні твори історіографії (австрійської, румунської, польської), офіційні документи державної ради Австрії, свідчення тогочасної преси, розповіді безпосередніх свідків подій (Івана Федоровича, священика Білинкевича та ін.). Характерною є переконлива критика залучених джерел, багато з яких намагалися представити самовідданого виразника селянських сподівань Кобилицю та його однодумців кримінальними злочинцями, приписуючи не властиві їм дії.

Подається за першодруком. У нашому е-перевиданні розділам статті дано назви (у Франка вони мали тільки римську нумерацію).

Кобилиця Лук’ян (1812 – 1851) – керівник антикріпосницького селянського руху на Буковині в 1840-х роках. Під час революції 1848 – 1849 рр. був обраний селянами депутатом австрійського парламенту. В листопаді 1848 р. закликав селян до повстання. Заарештований й засланий.

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1986 р., т. 47, с. 248 – 288.