[Рец.] Е. Голубинский. Херсонские священномученики, память которых 7-го марта

Іван Франко

Известия Отделения русского языка, 1907, 1, ст. 263 – 272.

З приводу видання сеї легенди Латишевим у грецькім тексті ак[адемік] Голубинський написав невеличку увагу, в якій піддає корсунську легенду критичному розборові і зі звичайним своїм пануванням над темою виказує її повну неісторичність. Автор ось як формулює свої висновки:

«В часі Діоклетіанового гоненія Таврида належала до готів, що появилися на північнім березі Чорного моря в другій половині II віку і стали її володарями до другої половини IV віку, до приходу гунів, а власне остготи, їх східна половина.

Нападаючи на грецьку імперію, для чого перепливали Чорне море і висідали на південнім його березі, вони вивозили з імперії багато полоняників, між якими були й християни, що поклали між ними початки християнства. Між такими полоняниками могли бути й єпископи, а з тих полонених єпископів могли бути корсунські священномученики.

Що через полонених християн було насаджене християнство між готами, які жили в Тавриді власне близько Херсонеса (і лишилися на своїм місці як колоністи й по віддаленні їх свояків на захід), – про се свідчить може, на жаль, не відомо коли й де (до чи по згаданого тут відходу) засноване кримське єпископство готське, якого кафедральним, по пізнішим свідоцтвам, було неіснуюче тепер місто Теодоро, що лежало на розі Ай-Тодор, вісім верст на південь від Ялти».

Автор задає собі питання, відки взялася та корсунська легенда, і не знаходить на нього іншої відповіді понад те, що корсуняни, приймаючи сучасного початкам своєї християнізації єрусалимського єпископа за патріарха, бажали усвоєння йому першого насадження християнства в Корсуні, окружити се певне надання особливою славою…

Можна подумати, що корсунські єпископи, приписуючи своїй катедрі славне буцімто походження, бажали окружити її блиском, щоб стати, приміром, митрополитами єпархій Таврійського півострова. На сі й дальші уваги акад. Голубинського можу вказати на свою працю про св. Климента, в якій я обробив, між іншим, і сю легенду і виказав також її початок далеко докладніше та детальніше, ніж ак[ад.] Голубинський.

Примітки

Вперше надруковано у вид.: ЗНТШ. – 1907. – Т. 79. – Кн. 5. – С. 211 – 212 (Бібл.), за підп.: Ів. Фр.

Андрій Франко

Подається за виданням: Франко І.Я. Додаткові томи до зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 2010 р., т. 54, с. 719 – 720.