5.11.1884 р. До І. М. Белея
| Вікно | 6/ХІ 1884 |
Дорогий Іване!
Твій лист привів мене в смятеніє. Кажеш, приїжджай зараз! Як коли б то було можливе. Хіба ж на те я просидів тут три тижні, слабий, самотній, день і ніч мучачись та працюючи, щоб, не скінчивши, покидати сю каторгу, стратити всякий кредит у Федоровича і їхати до Львова, щоб опісля ще раз мусив вертати сюди? Я понимаю і дуже добре понимаю, що вам там тяжко приходиться, і не смію від себе нічого казати робіть так або сяк. Але коли б було вам можливо прокалатати сяк-так ще до 15-го, то зробили б ви діло благоподобне. Перед 15-тим я на всякий спосіб мушу скінчити і бути у Львові. Ось і все, що я можу сказати. Прошу тільки звістити мене, яке там у вас западе рішення, щоб, в разі, коли місце моє буде вже заняте, я не потребував тут працювати денно і нощно.
Цілую тя сердечно.
Твій Іван.
Примітки
Вперше надруковано: журн. «Культура», 1925, № 2, с. 185 – 187.
Подається за автографом – Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка НАНУ, відділ рукописів, ф. 3, № 910.
Твій лист… – Йдеться про лист І. М. Белея від 11 (23) жовтня 1884 р. [Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка НАНУ, відділ рукописів, ф. 3, № 1603, с. 318].
Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1986 р., т. 48, с. 493.