Біля 21.09.1884 р. До Уляни Кравченко
| Львів |
Дорога сестро!
Отсе я, мабуть, відповідаю разом на два Ваші листи, чистий скандал! Та що діяти – так уже, мабуть, і судилось мені раз в раз ображати наших ніжних женщин в їх найніжніших чуттях. Що я в неділю не приїхав, сьому виною було те, що випало діло і треба було поїхати до Дрогобича. Може бути, що зберусь слідуючої неділі, сли Ви скорше не зберетесь до Львова. Бо я маю ще надію. Діло таке, що, як бачу з Вашого листа, Вам треба тільки плюнути на Стоки і ждати до ліпшої пори. Не бійтесь, скарбів великих не втратите.
Тут мені о. Січинський, посол, робив таку пропозицію, чи не приняли б Ви у нього в домі посаду гувернантки над його дітьми. Будете мати все, що потрібно до життя, вигоду і досить вільного часу, бо, уживаючи слова «гувернантка», я невластиво виразився, так як Ви будете тільки учителькою, бо у дітей є й мати. Коли б мамця Ваші могли на який час приміститися де у яких свояків, то мені здається, що се було би місце тимчасово для Вас відповідне, тим відповідніше, що о. Січинський як посол і впливовий чоловік міг би Вам в кождій хвилі вистаратись о посаду далеко кращу, ніж Ваші мізерні Стоки. Надумайтесь добре і відписуйте!
Ваш щиро прихильний
Іван Франко.
З віршів Ваших до сього н[оме]ра «Зорі» даю «Ніагару», котра покаже здивованій Русі Ваш талант переводження. Белей Вам кланяється і виразив бажання надрукувати знов один фельетон Ваших віршів в «Ділі». У мене нема настільки готових – трібуйте рушити концептом!
Стискаю Вашу рученьку.
Ваш Ів.
Примітки
Вперше надруковано: Іван Франко. Статті і матеріали, зб. Б, с. 167.
Датується орієнтовно на підставі змісту, зокрема згадки про публікацію в журналі «Зоря» (№ 18) перекладу вірша Н. Ленау «Ніагара». Номер «Зорі» з перекладом цього вірша вийшов у світ 27 (15 за ст. ст.) вересня 1884 р.
Подається за автографом – Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка НАНУ, відділ рукописів, ф. 3, № 4947.
…на два Ваші листи… – Маються на увазі листи Уляни Кравченко, які датуються 9 і 17 вересня 1884 р. [Кравченко У. Вибрані твори, с. 454 – 456]
…в неділю не приїхав… – Мова йде, очевидно, про неділю 14 вересня 1884 р.
…о посаду далеко кращу, ніж Ваші мізерні Стоки. – Після закінчення Львівської жіночої учительської семінарії Уляна Кравченко три роки працювала у містечку . Незадоволені демократичними переконаннями молодої вчительки місцеві власті відмовили їй у посаді. Якийсь час вона учителювала у селі недалеко від Бібрки, а потім друзі Франка виклопотали для неї місце у приватній школі під доглядом черниць-василіанок у Львові з лютого 1885 р. Цього ж року вона виїхала на село працювати вихователькою у поміщика біля Львова, а 1886 р. одружилася з учителем Нементовським і відтоді вчителювала в школах Дрогобиччини. Про звільнення Уляни Кравченко з роботи в школі І. Франко написав у статті «Факт до характеристики нашого шкільництва» («Діло», 1884, 6 (18) вересня).
Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1986 р., т. 48, с. 467 – 468.