22.02.1888 р. До М. П. Драгоманова

Шановний добродію!

Жду присилки Ваших робіт, т. є. передмови до релігій, рецензій для «Kwartalnika» і «Споминок». Поки що посилаю Вам короткий огляд того, що було зо мною і що я писав белетристичного від 1880 до тепер. Про рік 1879 ніщо говорити.

Є у мене до Вас одна просьба, та боюсь з нею до Вас і підступати. Задумав я робити докторський екзамен з української літератури і на тему для дисертації вибрав Шевченків «Сон», а властивої чим була в сучасній російській літературі й відки взялася політична поезія Шевченкова? Придивившися до звісних фактів Шевченкового життя до 1846 року, насувається тут багато питань: яка була освіта Шевченкова, що він читав, з ким знався і хто мав на нього які впливи? Відки взялось слов’янофільство Шевченкове, котрого сліди бачимо вже 1841 («Гайдамаки») і 1843 («Гайдай»)? Звертаючись до деталей, котрі важно було б знати для моєї цілі, називаю ось які:

1) Що за чоловік в суспільно-політичному погляді був Гребінка і який взагалі був кружок українців, що тоді (1840 – 1843) громадився в Петербурзі?

2) Чи і який був тоді в Петербурзі кружок поляків, і чи є які сліди знакомства з ним Шевченка?

3) Що таке був журнал «Маяк» тих років?

4) Чи є які фактичні сліди зближення Шевченка з слов’янофілами московськими або хоч знакомства його з недрукованими меморіалами Погодіна? (Маб[уть], ні).

5) Що треба думати о генезисі «Истории русов»?

6) Чи звісні які деталі про знакомство Шевченка з Ник[олою] Маркевичем і Бодянським? (Чалий не подає майже нічого, а з листів Шевченка видно, що вони були «великими друзяками» з Марк(евичем). Що таке були Маркевича «» (1835)?

7) Що таке був Афанасьєв-Чужбинський і наскільки вірними можна вважати його споминки про Шевченка і про Україну сорокових років? Я не знаю книжки А[фанасьєва]-Чужб[инського], а знаю тільки виривки з неї у Чалого; мені здається, що реляції ті хоч правдиві, але дуже односторонні і поверхові.

8) Що таке був з соц[іально]-політ[ичного] погляду Брюллов, і де би можна прочитати про нього що-небудь докладне?

Крім отсих питань смію предложити Вам ще просьбу: чи не можна би дістати у Вас в позику хоч на тиждень книжечки Афан.-Чужб. про Шевченка? За її цілість я ручаюсь і зверну в найкоротшім часі. А друге: чи не могли б Ви вказати мені яких книжок або хоч статей про стан української суспільності в першій половині [18]40-х років, відки б можна доповнити те, що розказує Чужб.? Чи є що такого в книжці Шульгіна «25-летие Юго-зап[адного] края»?

Якби були у Вас які російські журнали 1838 – 1844 років, то чи не могли б Ви виписати мені їх зміст, щоб можна було знати, чим займалася тоді інтелігентна верства російська? Про все це я писав уже й до Києва й до Петербурга, та крім деяких книжок від Трегуб[ова] («Життя Белінського» Пипіна та Афан.-Чужб. «Подорож по Укр[аїні] Зап[адній]», «Воспомин[ания] про Шевч[енка]») та письма від Пипіна про відносини Белінського до Шевч. – нічого не получив. А у мене є крім Чалого, «Основи» та російських творів Шевч., що видала «Киевская стар[ина]» – дуже мало дечого про Шевч. («Жизнь Куліша» в «Правді» і переднє слово до «Хуторної поезії», інші матеріали в «Правді», ті матеріали, що були в «Киевской старине», і одна стаття «Истор[ического] вестн[ика]» про польські агітації 1846 р.). Знайдеться, мабуть, дещо і в «Русской старине», що є в Оссолінеум.

От і весь мій матеріал, коли не рахувати «Молодика», «України» Куліша, «Укр[аинского] вестн.», що є в бібл[іотеці] університ[ету]. Певно, що й сі речі добре використати значило б багато, та се, мабуть, не моєї голови діло.

У нас нема нічого нового. В «Братстві» відбуваються тепер за ініціативою Коцовського відчити і дискусії, в котрих приймемо часть і ми з Остапом. Швидко має бути розбирана програма Народної ради. Я бажав би здобутки тої дискусії опісля списати і надрукувати в «Наук[овій] бібл[іотеці]», в «Вістях з Галичини».

Засилаю Вам разом з жінкою щире поздоровлення.

Ваш Ів. Франко.

Примітки

Вперше надруковано: Матеріали для культурної й громадської історії Західної України, т. 1, Листування І. Франка і М. Драгоманова. К., 1928, с. 256 – 257.

Подається за автографом (ІЛ, ф. 3, № 1388).

…передмови до релігій… – Йдеться про передмову до брошури «З науки про релігію», яка мала друкуватися в серії «Наукова бібліотека».

«Споминки» – праця М. Драгоманова «Австро-руські спомини» (1867 – 1877).

…посилаю Вам короткий огляд того, що було зо мною і що я писав белетристичного від 1880 до тепер. – Цей матеріал не зберігся. Відомості про себе І. Франко надсилав на прохання М. Драгоманова, висловлене в листі (недатованому) на початку 1888 р.:

«Готовиться нове видання де Gubernatis, Dizzionario biografico, тільки по-французькому. Чи Ви дістали запрос додати нові дані про Вас? Коли ні, то пришліть їх мені по-німецькому» (Матеріали, с. 249).

Губернатіс Анжело (1840 – 1913) – італійський історик літератури, автор 23-томної праці «Storia universale della letterati», у 1869 – 1876 рр. редактор журналу «Rivista Europea». Виступав також як письменник.

«Маяк» («Маяк современного просвещения и образованности») – російський літературно-художній журнал реакційного напряму, виходив у Петербурзі в 1840 – 1845 рр.

Погодін Михайло Петрович (1800 – 1875) – російський історик, журналіст, публіцист офіційно-монархічного напряму.

«Маркевича «Украинские мелодии» (1835 – ?) – Йдеться про поетичну збірку «Украинские мелодии» Миколи Андрійовича Маркевича, видану в Москві 1831 р.

Брюллов Карл Павлович (1799 – 1852) – російський художник, професор Петербурзької Академії мистецтв.

Шульгін Віталій Якович (1822 – 1888) – російський буржуазний історик. Йдеться про його монографію: Юго-Западный край в последнее 25-летие (1838 – 1863), К., 1864.

«Русская старина» – російський історичний журнал ліберально-буржуазного, а згодом консервативного напряму. Видавався в Петербурзі в 1870 – 1918 рр.

«Молодик» – «Молодик на 1844 год, украинский литературный сборник, издаваемый И. Бецким» (Харків, 1843).

«Укра[инский] вестник» – літературно-художній і науковий журнал, виходив у Харкові в 1816 – 1819 рр.

Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1986 р., т. 49, с. 144 – 145.