Після (не раніше) 21.05.1888 р. До І. І. Шараневича
| Львів |
Вельмишановний пане професор!
Перед трьома днями передав мені д-р Лісевич «Воззваніє» Інст[итуту] ставропігійського для перекладу на язик польський. Пересилаю доконаний мною переклад і прошу о доручення віддавцеві сеї рукописі гонорару в квоті 8 з[олотих] р[инських], на котрі долучую й квит.
При тій нагоді не можу не виказати мого здивовання по поводу кінцевого уступу «Воззванія». Вступления на престол Австрії цісаря Франца-Йосифа вважаєте Ви, вельмишановний пане професор, фактом, обіч хрещення Русі, найважнішим в нашій історії. Даруйте моїй ігноранції, але я абсолютно не бачу, на якій підставі се зроблено.
Чим заслужився Франц-Йосиф для нашого народу? для Русі? Адже ж панщину дарував Фердінанд І, а Франц-Йосиф через свій декрет о індемнізації з р. 1852 покинув на наш народ тягар індемнізації, т. є. повернув ту ж панщину, тільки в іншій формі. Адже ж конституцію дав той же Фердінанд І, а Франц-Йосиф тільки скасував її, а коли по тяжких 10 літах був змушений її привернути, то учинив се в формі голуховщини й шмерлінговщини.
Примітки
Друкується вперше за автографом (ІЛ, ф. 3, № 1602, арк. 831).
Датується за змістом на підставі згадки про відозву Ставропігійського інституту.
Шараневич Ізидор (Сидір) Іванович (1829 – 1901) – український історик москвофільського напряму, професор Львівського університету.
…«Воззваніє» Інст[итуту] ставропігійського… – Запобігаючи перед австрійським урядом, керівництво Ставропігійського інституту у Львові вирішило поєднати святкування 900-річчя хрещення Русі з відзначенням 40-ї річниці правління австрійського імператора Франца-Йосифа І. З цієї нагоди в жовтні – грудні 1888 р. було влаштовано ювілейну виставку старожитностей. Ставропігійський інститут звернувся з відозвою до духовенства і всієї громадськості, прохаючи надсилати на виставку старовинні предмети церковного вжитку, давні рукописи і стародруки. Текст відозви опубліковано в газеті «Діло», 1888, 21 травня, а також випущено окремим виданням українською, німецькою та польською мовами.
Вступления на престол Австрії цісаря Франца-Йосифа… – Франц-Йосиф І (1830 – 1916), австрійський імператор. Вступивши на престол 1848 р., придушив буржуазно-демократичну революцію 1848 – 1849 рр., скасував її завоювання і відновив реакційний абсолютистський лад, проводив політику жорстокого гноблення та розпалювання національної ворожнечі.
…панщину дарував Фердінанд І… – Мається на увазі закон 1848 р. про аграрну реформу і скасування кріпосних повинностей, прийнятий під час правління Фердінанда І (1793 – 1875), попередника Франца-Йосифа І на австрійському престолі.
…учинив се в формі голуховщини й шмерлінговщини. – Йдеться про політику жорстокого соціального й національного визиску, яку проводила в Галичині австрійська монархія.
Агенор Голуховський (1812 – 1876) – граф, намісник Галичини в 1849 – 1859 та 1867 – 1871 рр., міністр внутрішніх справ Австрії з 1859 до 1860 р. Впроваджував у Галичині полонізацію, переслідував революційний і національно-визвольний рух.
Фон Шмерлінг Антон (1805 – 1893) – реакційний австрійський державний діяч, протягом 1860 – 1865 рр. був міністром внутрішніх справ, змінивши на цьому посту А. Голуховського.
Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1986 р., т. 49, с. 164.