Поч. 06.1888 р. До О. Ф. Франко
| Поч. червня 1888 р. Львів |
Дорога Олічка!
Я не писав тобі, бо все збирався їхати до Бол[ехова]. Надіюсь бути у тебе в суботу. Впрочім, лінь мене така розібрала, що я весь час, коли вернув з Болехова, майже нічогісінько такого не зробив, що стоїло б згадки. Татусю напишу ще сьогодні.
Журнальчик наш уже почав набиратися. Надіюсь, що перший номер буде гарний. Ішло б тільки о те, щоб жіноцький пол чим-небудь причинився до нього. Проси пані Кобринську, щоб на гвалт написала дещо, що знає і хоче. Гарно би було, якби й ти могла що-небудь дати, хоч невеличкого.
Не пишу тобі нічого більше, бо спішусь, щоб упоратися з кореспонденцією, яка ще сьогодні передо мною. Що таке з хлопчиком? Чи ви його не перестудили де-небудь? Цілую вас обох сердечно і поздоровляю всіх пань.
Твій Ів.
Примітки
Вперше надруковано: Літературна спадщина, т. 1, Іван Франко. К., 1956, с. 135.
Датується за змістом на підставі згадки про журнал «Товариш».
Подасться за автографом (ІЛ, ф. 3, № 1606, арк. 171).
Журнальчик наш уже почав набиратися… – Йдеться про «Товариш», літературно-науковий журнал, заснований 1888 р. у Львові групою прогресивних студентів. До редакції входили І. Франко, М. Павлик та інші. Вийшов з датою: «10 липня 1888 р.», але був затриманий властями під приводом порушення юридичних формальностей.
Гарно би було, якби й ти могла що-небудь дати… – І. Франко всіляко заохочував свою дружину до літературної праці. В жіночому альманаху «Перший вінок» (Львів, 1887), виданому заходом І. Франка, Н. Кобринської та Олени Пчілки, було опубліковано етнографічну студію О. Франко «Карпатські бойки і їх родинне життя». Перебуваючи в Болехові, О. Франко мала намір опрацювати народні казки про ведмедя.
Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1986 р., т. 49, с. 164 – 165.