4.03.1896 р. До Андрія Никловича

Високоповажаний пане!

Літом сього року одержав я від мого приятеля п. Єндика вашу книжку до перегляду. Я переглянув її і давно хотів Вам написати, та не знав Вашого адресу. Тепер п. Єндик пише мені, що Ви допоминаєтеся книжки, і просить мене звернути Вам її. Я вчинив би се зараз, та наперед хотів би-м Вас попросити о одну річ.

Я видаю тепер «Старі пам’ятки руського письменства», де ввійдуть різні небіблійні історії із Старого й Нового завіту, потім неприняті церквою житія святих, а врешті, писання про кінець світу, про небо і пекло і писання, уживані до чарів, ворожби (молитви, заклинання, зодіаки і таке інше). Я, розуміється, скористаю тут і з Вашого «Зодіака», так само переписав собі з Вашої книжки громник. Але мені хотілось би набути від Вас на власність той кусник Вашої книжки, що є друкований («О исходѣ душ»).

Я готов Вам за нього заплатити грішми або книжками, як хочете. Я запитував в бібліотеці Оссолінських у Львові, яка би була ціна сеї книжки; так її оцінили щонайвище на 2 ринські. Якби-сте хотіли, я прислав би Вам зараз за неї таку ціну. А коли Вам о гроші не ходить, то я готов дати Вам за неї оправлену книжку своїх повістей («В поті чола»), ціна 1,50 і в додатку книжку «Етнографічний збірник», де є 25 байок народних (ціна 1 р[инський]), або, коли би-сте хотіли зачекати, я прислав би Вам перший том своїх «Пам’яток старого письменства», де є старі оповідання від сотворения світу аж до рождества Христового, вибрані із наших старих рукописів (тота книжка вийде аж десь з кінцем сього року, буде обіймати около 20 аркушів друку і коштувати буде, певно, не менше як 3 р.).

Дочікуючи Вашої ласкавої відповіді на сей мій лист, прошу Вас заразом донести мені, якби-сте знали, що у кого є також старі книжки або рукописи. Я хотів би позбирати якнайбільше пам’яток нашого старого письменства і дати їх пізнати широкому світові, щоби люди перестали вже раз клепати про нас, що русини темні, нічого не роблять і ніколи не робили. На жаль, серед руської інтелігенції мало в тім знаходжу помочі і навіть зрозуміння для такої роботи. Чень селянство окажеся прихильніше.

Остаюсь з правдивим поважанням.

Д-р Іван Франко.

Примітки

Вперше надруковано: Літературна спадщина, т. 1. Іван Франко. К., 1956 р., с. 458 – 459.

Подається за автографом (ІЛ, ф. 3, № 1136).

Никлович Андрій – коваль в с. Чоловичах, тепер Городоцького району на Львівщині.

Єндик Митро – учитель в с. Голіградах на Львівщині.

Я видаю тепер «Старі пам’ятки руського письменства»… – Пам’ятки українсько-руської мови і літератури. Апокрифи і легенди з українських рукописів, тт. І – V, Львів, 1896 – 1910.

«Зодіак» – пам’ятка давньої української літератури. В листі до І. Франка від 12 вересня 1895 р. М. Єндик писав про цей рукопис:

«Рукопис «Зедийок» виписаний з «Пом’яника умерших душ» Гринька Строцького в Катериничах, присілку Чолович, села зараз за Комарном, пок. Іваном Никловичом, дяком, а зошит разом з піснями церковними і з текстом друкованим о «Исходѣ душ» Кирила Александрійського. Тепер сей «Зедийок» єсть власністю його брата Андрія Никловича, коваля в Чоловичах» (ІЛ, ф. 3, № 1610, с. 102).

Адреса – ул. Хорущини, ч. 3 – зазначена помилково. Треба ч. 5 – редакція газети «Kurjer Lwowski».

Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1986 р., т. 50, с. 73 – 74.