6.08.1906 р. До Ф. К. Вовка

Високоповажаний пане професор!

Вибачайте за мимовільну містифікацію, якої жертвою зробилися Ви з моєї причини. Се вже бог зна котрий раз моя нещасна хвора пам’ять робить мені такого збитка.

Я чув розмову про експедицію – не тямлю вже, чи в Етнограф[ічній] комісії, чи на істор[ико]-філософ[ській] секції, та, видно, не послухав кінця і думав, що вона закінчилася прихильною ухвалою, а тим часом, як довідався опісля, ухвали не було ніякої, бо не було формального внеску з Вашого боку. Через се справа й не пішла на виділ. Отже, коли ходить о невеличкі субвенції вроді тої для д-ра Раковського, то їх можна виплатити a conto й без попередньої ухвали виділу (говорю се по порозумінню з проф. Грушевським).

Ваша болізнь і так зупинила трохи експедицію, і для того добре буде, коли Ви, одужавши, напишете до виділу листок, де подасте суми, яких Вам потрібно наразі для членів експедиції, і діло буде залагоджене без формального засідання виділу, тою комісією виділових, що на час вакацій провадить діла Товариства.

Ще раз перепрошуючи за баламутство, нароблене мною, остаюсь з поважанням.

Ваш Ів. Франко.

Примітки

Друкується вперше за автографом (ІЛ, ф. 3, № 990).

…за мимовільну містифікацію... – І. Франко сповістив Ф. Вовка про те, що Наукове товариство ім. Шевченка позитивно розв’язало питання про надання йому субсидій для проведення наукової експедиції на Бойківщину. Однак, це питання на той час ще не розглядалося.

Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1986 р., т. 50, с. 291 – 292.