4.10.1906 р. До В. Я. Богучарського
| Львів | Львів, ул. Понінського, ч. 4, 4.Х 1906 |
Дорогий добродію!
Вибачайте, що запізнився з відповіддю на Ваш лист і дождався аж другого. На мене тепер прийшла дуже важка економічна і психічна криза, я цілими днями ходжу в повнім отупінні, і оце була причина моєї мовчанки. Розуміється, я рад написати для «Былого» згадану Вами статтю, і навіть дотичний матеріал у мене вже потрохи підготований. Тільки бракує сили й ініціативи, щоб узятися до праці, а надто тиснуть іще різні непокінчені роботи. Та рівночасно з оцим листом я пишу також до редакції «Былого».
Ще раз благаючи Вас не сердитись за моє запізнення, щиро стискаю Вашу руку і дякую за те, що не забули мене досі.
Ваш Іван Франко.
Завтра вишлю Вам під бандеролею екземпляр першого тому листів Драгоманова до мене й інших, опублікований мною сими днями.
І. Ф.
Примітки
Вперше надруковано: Літературна спадщина, т. 1. Іван Франко. К., 1956 р., с. 485.
Автограф зберігається у відділі рукописів Інституту світової літератури ім. М. Горького в Москві.
Подається за автографом.
Богучарський (Яковлев) Василь Якович (1861 – 1915) – російський письменник, політичний діяч і історик революційного руху в Росії. В 1906 – 1907 рр. видавець-редактор журналу «Былое».
«Былое» – збірник (Лондон – Париж, 1900 – 1904; 1908 – 1913, вийшло 15 випусків) і журнал (Петербург, 1906 – 1907, 1917 – 1926, 57 номерів). У цьому виданні друкувались матеріали з історії революційного руху, переважно другої половини XIX ст.
Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1986 р., т. 50, с. 297 – 298.